Чи наважиться Росія атакувати країни Балтії: Литва, Латвія та Естонія оцінили загрозу

07 липня 2026 р. 15:33

07 липня 2026 р. 15:33

У вівторок, 7 липня, в межах саміту НАТО в Анкарі відбулася панельна дискусія, присвячена безпеці країн Балтії на тлі повідомлень про зростання російської загрози . Доповідачами виступили міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, постійний представник Литви при НАТО Дарюс Яунішкіс та представник Міністерства закордонних справ Естонії Мартін Роджер, повідомляє Anadolu .

Під час дискусії під назвою “Чому Нарва не буде наступною: Аналіз припущень щодо вразливості країн Балтії” Браже зазначила, що Росія не готова кинути виклик НАТО, але може створювати “хибні дилеми”. Міністерка наголосила, що союзники повинні серйозно ставитися до питань безпеки та оборони. Вона закликала Альянс інвестувати у внутрішню безпеку, захист кордонів та співпрацю в галузі розвідки, що давало б упевненість у силі НАТО й ефективності стримування.

Браже зазначила, що союзники стикалися із зовнішнім втручанням та операціями з дезінформації, спрямованими на послаблення підтримки України. За словами глави МЗС Латвії, жителі її країни, незалежно від походження, хочуть бути частиною латвійської держави та, попри різне етнічне походження, прагнуть захищати країну.

Постійний представник Литви при НАТО Яунішкіс заявив, що його країна не розглядає Білорусь “окремо” від Росії, аргументуючи це тим, що Мінськ повністю залежить від російських енергоносіїв, фінансів та підтримки.

Згадуючи про проблему метеорологічних аеростатів, які потрапляють до Литви з Білорусі та перевозять контрабандні сигарети, Яунішкіс зазначив, що це спричиняє серйозні проблеми у сфері безпеки. Також дипломат сказав, що Росія та Білорусь поширюють пропаганду з неправдивою інформацією про історію його країни.

Представник МЗС Естонії Роджер звернув увагу на питання кібербезпеки, зазначивши, що державні інституції борються з загрозою, завдяки чому стійкість суспільства зросла. За його словами, Нарва, естонське місто на кордоні з Росією, не стане наступною ціллю Москви.

“Я вважаю, що система стримування, яку ми створили в Естонії — як на національному рівні, так і спільно з союзниками, — привела нас до того, що росіяни насправді не можуть ризикнути зробити такий крок щодо Естонії”, — заявив Роджер.

Він підкреслив, що Естонія інвестує в безпеку кордонів. Також, за словами Роджера, 81% естонців вважає, що країна повинна чинити опір у разі нападу.

ЗМІ писали, що війна РФ проти України, можливо, вступає в нову небезпечну фазу. Росія, яка опинилася в скрутному становищі, ймовірно, оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень проти європейських членів НАТО, таких як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться. За словами чиновників, протягом останнього місяця США попереджали європейських союзників про зростання небезпеки.

FT називала чотири основні шляхи ескалації для Путіна, який відчуває дедалі більший тиск у війні проти України. Перший — це звичайні військові дії на полі бою проти України. Другий — застосування ядерної зброї. Третій — прямий напад на НАТО. Четвертий — “гібридна війна”, яка передбачає таємні спроби Росії завдати удару по західній інфраструктурі або окремих діячах.

Політика