Грузію вперше не запросили на саміт НАТО: що сталося

11 липня 2026 р. 04:17

11 липня 2026 р. 04:17

У Грузії розгорнулася нова політична дискусія після того, як країну вперше не запросили до участі в саміті НАТО в Туреччині. Опозиція та експерти вважають це ознакою міжнародної ізоляції Тбілісі, тоді як влада заперечує такі твердження.

Як повідомляє Euronews, на саміт НАТО в Анкарі запросили низку партнерів Альянсу , серед яких Катар, ОАЕ, Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія та Україна. Водночас Грузія, яка багато років вважалася одним із ключових партнерів НАТО та декларувала вступ до Альянсу як стратегічну мету, цього разу не була представлена ані в офіційній програмі, ані на супутніх заходах.

Влада заперечує ізоляцію

Представники правлячої партії «Грузинська мрія» заявили, що цього року саміт не передбачав форматів, у яких Грузія брала участь раніше.

Депутат Іраклі Кірцхалія заявив журналістам:

«У нас немає проблем із участю в саміті. Запитайте в організаторів, чому нас там немає».

У Міністерстві закордонних справ пояснили, що глава відомства Мака Бочорішвілі відвідає окремий захід «Союзники в Анкарі», організований Мюнхенською конференцією з безпеки.

Втім, критики наголошують, що цей форум не є частиною саміту НАТО.

«Це важлива можливість представити позицію Грузії та її роль у регіоні нашим партнерам», — заявила Бочорішвілі.

Водночас представник опозиційної партії Lelo Грігол Гегелія зазначив, що вперше в історії незалежної Грузії країна не представлена на саміті НАТО.

Тим часом президент Грузії Міхеїл Кавелашвілі вирушив до Тегерана на похорон верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї разом із невеликою групою регіональних лідерів.

Партнери більше не довіряють Грузії

Політолог Паата Закареїшвілі вважає, що відсутність запрошення свідчить про втрату довіри з боку західних партнерів.

«Грузію просто ігнорують. Існує думка, що краще не підтримувати з нею відносини, адже ніхто не знає, яку інформацію вона може передати Росії. Грузію сприймають як ненадійну, вразливу й токсичну державу», — заявив він.

За словами експерта, Грузія мала бути почесним гостем саміту з огляду на її стратегічне значення для Чорноморського регіону та Кавказу.

«До Туреччини запросили країни, які навіть не є членами НАТО. Грузія ж офіційно прагне вступити до Альянсу. Колись Грузія й Україна рухалися до НАТО разом», — додав Закареїшвілі.

Колишній посол Грузії при НАТО Леван Долідзе заявив, що країна фактично вступила у конфронтацію зі своїми колишніми стратегічними партнерами.

«Зовнішня політика, яка веде до міжнародної ізоляції, завдає серйозної шкоди національним інтересам Грузії», — наголосив він.

За словами дипломата, ще недавно Грузія була «найціннішим партнером НАТО», але сьогодні цей статус опинився під питанням.

Водночас, за його словами, ще більшу тривогу викликає фактичне зникнення Грузії з порядку денного Європейського Союзу.

Відносини з ЄС залишаються напруженими

Наприкінці 2025 року прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе запевняв, що курс країни на вступ до ЄС залишається незмінним , а членство до 2030 року є реалістичною метою.

Однак після ухвалення закону про «іноземний вплив» , який у Брюсселі назвали натхненним російськими практиками, Євросоюз призупинив переговори про вступ Грузії та скоротив фінансову підтримку країни.

Після парламентських виборів восени 2025 року Кобахідзе оголосив про паузу в переговорах із ЄС до 2028 року, звинувативши окремих європейських політиків у «шантажі та маніпуляціях».

Попри заяви грузинської влади про те, що країна залишається важливим транспортним та енергетичним хабом між Європою й Азією, за останні пів року процес відновлення відносин із Брюсселем фактично зупинився.

Водночас Тбілісі продовжує просувати регіональні транспортні та енергетичні проєкти, а також заявляє про економічні успіхи порівняно з іншими країнами-кандидатами до ЄС.

Останнім рішенням грузинської влади також стала заборона на ввезення великої партії квітів із Вірменії через нібито порушення фітосанітарних норм. У Єревані це порівнюють із подібними торговельними обмеженнями , які раніше Росія запроваджувала проти Вірменії після її зближення із Заходом.

Політика