На Львівщині госпіталізували чоловіка з хантавірусом: медики з'ясовують обставини зараження

23 липня 2026 р. 16:00

23 липня 2026 р. 16:00

Хоча Всесвітня організація охорони здоровʼя оголосила про завершення спалаху хантавірусу, у Львівській області лабораторно підтвердили випадок геморагічної гарячки з нирковим синдромом, спричиненої хантавірусом. Захворювання виявили у 53-річного жителя міста Стрия, якого госпіталізували із симптомами гострої інфекції. Наразі епідеміологи з'ясовують обставини та місце інфікування, повідомляє Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб у Facebook.

Перші симптоми захворювання з'явилися 12 липня. У чоловіка підвищилася температура тіла до 38,6 °C, виникли озноб, головний біль, нудота, втрата апетиту та біль у литкових м'язах. За три дні пацієнт звернувся до Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, де його госпіталізували з попереднім діагнозом “бактеріальна інфекція неуточнена”. Під час лабораторного обстеження у сироватці крові методом ПЛР виявили РНК хантавірусу.

Під час епідеміологічного розслідування встановили, що з 1 по 7 липня чоловік відпочивав у Хорватії на Макарській Рив'єрі та купався в Адріатичному морі. Також 11 липня він подорожував гірськими районами Івано-Франківської області, а дорогою додому зупинявся у селі Кам'янка Стрийського району, де мив руки в річці.

Водночас пацієнт заперечує контакти з мишоподібними гризунами, їхніми гніздами або виділеннями, а також перебування у підвалах чи вживання продуктів і води, які могли бути забруднені гризунами. У центрі контролю та профілактики хвороб наголошують, що конкретне місце та спосіб зараження поки не встановлені, а факти перебування в Хорватії та миття рук у річці є лише частиною епідеміологічного анамнезу.

За місцем проживання хворого проводять протиепідемічні та профілактичні заходи. Епідеміологічне розслідування триває.

Хантавіруси — це група вірусів , природними носіями яких переважно є мишоподібні гризуни. У Європі та Азії вони найчастіше спричиняють геморагічну гарячку з нирковим синдромом, тоді як у країнах Америки поширений хантавірусний легеневий синдром.

Інфікування може статися під час вдихання пилу, забрудненого сечею, слиною або фекаліями інфікованих гризунів, через забруднені продукти чи воду, а також у разі потрапляння виділень гризунів на слизові оболонки або пошкоджену шкіру. Початкові симптоми часто нагадують лептоспіроз і можуть проявитися через один–вісім тижнів після зараження.

Серед найнебезпечніших проявів хвороби медики називають зменшення кількості сечі, біль у попереку, набряки, різке зниження артеріального тиску та порушення роботи нирок. Для профілактики рекомендують дотримуватися правил особистої гігієни, не контактувати з гризунами та їхніми виділеннями, використовувати захисні рукавиці під час прибирання й не вживати воду з неперевірених джерел.

У травні цього року в Хмельницькій області також зафіксували випадки хантавірусної інфекції у двох пацієнтів — хвороба проявилася у формі ураження печінки, лихоманки та геморагічного синдрому з нирковим синдромом. Обох хворих успішно вилікували. Повідомлення про випадки в Україні збіглися в часі зі спалахом рідкісного штаму цієї інфекції на пасажирському судні MV Hondius в Атлантичному океані.

Політика