Верховна Рада ІХ скликання втратила 71 депутата: які причини

06 серпня 2026 р. 14:38

06 серпня 2026 р. 14:38

За сім років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження. Громадська ініціатива « Голка » назвала причини, з яких ВР поточного скликання втратила стількох народних обранців.

Найчастіше депутати складали мандати добровільно. Таких було близько 50. Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат, тому що перестали бути громадянами України. Ще троє парламентарів залишилися без мандату, бо щодо них набули законної сили обвинувальні вироки суду.

Журналістка та інженерка даних «Голки» Оксана Ставнійчук зазначила, що більшість із тих народних депутатів, що самі вирішили скласти мандат, переходили на інші ключові державні посади.

«Представники монобільшості найчастіше залишали Верховну Раду через призначення до Кабміну. Навіть на п’ятому році повномасштабної війни Володимир Зеленський, який по суті формує склад уряду, на жаль, не бачить доцільності у залученні опозиції та експертів до урядування. Так під час останнього скандального урядового перезавантаження у липні парламент залишили народні депутати «Слуга народу» Віталій Безгін та Денис Маслов, які очолили відповідно Мінрегіон та Мін’юст. Найдовше в уряді протримався колишній міністр оборони Михайло Федоров», — зазначила Ставнійчук.

За її словами, Верховна Рада стикається із серйозним викликом, який полягає у неможливості припинити повноваження проросійських народних депутатів. Зокрема, Ставнійчук звернула увагу, що за останніми роками з парламенту вдалося вигнати лише тих проросійських парламентарів, які втратили громадянство. Мова йде про Віктора Медведчука, Андрія Деркача, Ріната Кузьміна та Андрія Козака.

«Але такі токсичні для нацбезпеки політики, як Юрій Бойко або Нестор Шуфрич і далі залишаються у парламенті. Був шанс у Верховної Ради позбутися депутатів проросійських партій бодай на місцевому рівні, але відповідний урядовий законопроєкт саботували (номер 7476). Зате російські спецслужби не чекають, поки ми напрацюємо такі політики. Цинічне вбивство Андрія Парубія серед білого дня тому доказ. Саме тому ми окремо відстежуємо в інструменті «Перезарядити країну тобі під силу» список поіменних голосувань за чутливі для національної безпеки питання», — зазначила Ставнійчук.

Дослідження створене на основі відкритих даних, які систематизували у цифровому сервісі в рамках проєкту «Перезарядити країну тобі під силу», який підтримує NED.

Нагадаємо, за кількістю депутатів парламентська фракція «Слуга народу» досі становить більшість від конституційного складу Верховної Ради і має права коаліції. Однак з травня 2022 року єдиним рішенням, для якого «слугам» вистачило лише своїх голосів, стало призначення Василя Малюка головою СБУ. Це означає, що фракція «Слуга народу» є фактично недієздатною , бо останні чотири роки не здатна власними силами забезпечити результативні голосування без ситуативної підтримки з боку інших депутатських фракцій і депутатських груп. Водночас партії влади ніщо не заважає створити парламентську коаліцію національної єдності, але президент відкидає таку можливість .

Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально є, але фактично втрачає суб’єктність? У статті « Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії » юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.

Політика