«За перевірки платитиме той, кого перевіряють»: в Україні запровадять нову систему фінансування фармконтролю

18 серпня 2026 р. 21:51

18 серпня 2026 р. 21:51

В Україні обговорюють запровадження нової моделі фінансування нового регулятора фармацевтичного ринку — Української фармацевтичної агенції — за якою 70% витрат має покривати бізнес. Однак фармацевтичні компанії та аптечні мережі висловлюють невдоволення такими змінами, особливо на тлі того, що Національна служба здоров'я України (НСЗУ) цього літа заборгувала аптекам 580 мільйонів гривень за програмою «Доступні ліки». Про це повідомив директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов редакторці відділу соціуму ZN.UA Аллі Котляр у інтерв'ю « Просто пофіксити систему на рівні прізвищ — не працює ».

Аптеки проти

Експерт пояснив, що у міжнародній практиці майже немає прецедентів, коли аптечні заклади сплачують окремі платежі за проведення контролю, оскільки відповідні видатки зазвичай вже закладені у вартість ліцензії. Але специфіка українського ринку полягає в низькій вартості ліцензування та надмірно великій кількості аптечних точок, яка значно перевищує реальні потреби населення. Коли регуляторні збори розраховуються на кожну конкретну точку провадження діяльності, у сукупності навіть мінімальні платежі сприймаються мережами як значний фінансовий тягар.

«Чи можна знайти шляхи зменшити суми? Так, я вважаю, їх варто пошукати (так само, як і для імпортерів та виробників), бо в довгостроковій перспективі бізнес завжди перекладає додаткові витрати на клієнтів», — пояснив директор Державного експертного центру МОЗ.

За його словами, додатковим чинником спротиву є психологічний бар'єр, адже в українському фармсекторі раніше не існувало практики, коли контрольований суб'єкт самостійно оплачує перевірки. На відміну від роботи поліції, яка фінансується однаково за рахунок загальних податків громадян, у фармацевтичній галузі пропонується диференційований підхід: великий виробник зі ста реєстраційними посвідченнями та великим заводом сплачує більше, а підприємство з 50 посвідченнями — менше. Формування нової культури «оплати за контроль» потребує часу для адаптації ринку.

Розподіл платежів

Модель регуляторних виплат пропонується розділити на стандартизовані збори та індивідуальні послуги. Розрахунок плати за стандартизовані процедури здійснюється за чіткими параметрами, що закладені в законодавстві:

• Стандартизовані перевірки: плата за інспектування об'єктів розраховується на основі нормо-годин (наприклад, на інспекцію аптеки середньою площею 20 квадратних метрів знадобиться близько п'яти людино-годин роботи інспектора). Аналогічний підхід застосовується до виробників і дистриб'юторів.
• Індивідуальні регуляторні послуги: усі процедури, які вимагають специфічного аналізу та складно піддаються стандартизації, оплачуються як окремі послуги з індивідуальним розрахунком вартості.

Адаманов впевнений, що для зниження напруги у фармсекторі необхідно провести серію роз'яснювальних зустрічей із бізнесом, щоб детально продемонструвати калькуляцію внесків та напрями використання отриманих грошей.

Вартість контролю

Запропонована модель розрахована на збереження існуючої кількості аптек, попри те, що в Україні склався суттєвий дисбаланс: у великих містах спостерігається надлишок закладів, тоді як у невеликих населених пунктах і окремих регіонах відчувається їхній дефіцит. Швидко змінити цю ситуацію неможливо. Навіть у разі ухвалення нової норми про заборону відкриття нових аптек у радіусі 300 метрів від існуючих, вона не вплине на вже працюючі об'єкти.

Проєкт постанови передбачає річний внесок для аптек у розмірі від 10 до 12 тисяч гривень, що є помірною сумою для окремого закладу, але створює відчутні витрати для великих мереж із тисячею точок. У документі закладено принципи диференціації виплат:

• Для аптек у маленьких містах та селах: передбачено символічний розмір річного внеску.
• Для закладів у прифронтовій зоні: встановлено нульову ставку платежів.
• Для аптек у великих містах: застосовуватиметься вищий розмір регуляторного збору.

Альтернативна модель

Як альтернативу моделі «70/30» розглядають досвід деяких країн Європейського Союзу, де регуляторний орган повністю фінансується з державного бюджету, а всі зібрані внески та збори повертаються до державного бюджету. За такою «джентльменською домовленістю» фіксована частка надходжень (наприклад, 80 гривень із кожних 100 зібраних) спрямовується назад на утримання органу контролю.

Такий підхід експерт вважає найбільш доцільним на етапі запуску нової структури, оскільки регуляторні збори від бізнесу надходять нерівномірно — поквартально, а не щомісяця однаковими частками. Бюджетне фінансування протягом перших одного–трьох років дасть змогу уникнути затримок із виплатою заробітної плати працівникам. Водночас надання платних послуг має бути суворо прив'язане до чітких показників швидкості та якості виконання, без чого співробітники не матимуть мотивації працювати оперативно.

Український фармринок пережив важкий рік: удари по складах і виробництву, скандали навколо регулятора, спроби держави знизити ціни на ліки і водночас дедалі більше запитань від пацієнтів до якості препаратів. Про контроль якості, біоеквівалентність старих генериків, ризики дефіциту лікарських препаратів і запуск Української фармацевтичної агенції — в інтерв’ю Алли Котляр з новим директором ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Едемом Адамановим « Майже все зареєстроване до 2006 року потребує приведення у відповідність ».

Політика