Просіть у Канади, Норвегії та Японії: Bloomberg пише, що між Зеленським та фон дер Ляєн відбулася напружена розмова

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Просіть у Канади, Норвегії та Японії: Bloomberg пише, що між Зеленським та фон дер Ляєн відбулася напружена розмова

23 вересня 2026 р. 11:31

23 вересня 2026 р. 11:31

Учора на саміті Генасамблеї ООН відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського та глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, і чи не вперше вона пройшла напружено. Київ висловив занепокоєння тим, що РФ ескалує війну взимку, скориставшись обмеженими можливостями української ППО, та обурився зняттям європейських санкцій з російських мільярдерів Алішера Усманова та Міхаїла Фрідмана, пише Bloomberg .

У відповідь європейці повідомили, що перед виділенням додаткових грошей Києву вони хочуть побачити прогрес у прийнятті нового законодавства, спрямованого на боротьбу з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та наближення до законодавства ЄС. Та публічно президентка ЄК написала наступне: "Наближається додаткова оборонна підтримка. І в міру просування реформ у ВР — також і додаткова бюджетна підтримка. У цьому календарному році у нас ще є 37 млрд євро".

Журналісти наголошують, що між Києвом та Брюсселем чи не вперше починає виникати напруга, оскільки обом сторонам доводиться стикатися з перспективою чергової суворої зими. Поки Україна дедалі більше розчаровується небажанням декого у Європі допомогти з постачанням критично важливих перехоплювачів для ПРО, самі європейці незадоволені запитами Києва щодо фінансування, які продовжують зростати.

Для прикладу, цього разу Україна звернулася до союзників із проханням допомогти покрити непередбачену бюджетну діру в розмірі близько 26 млрд євро, що еквівалентно 30 млрд доларів, а також пришвидшити виділення 90 млрд євро позики. Брюссель висловив заперечення щодо деяких цифр і запропонував, щоб додаткове фінансування надавали інші партнери — Канада, Норвегія та Японія.

Вочевидь, остаточного рішення сторони не знайшли, адже Зеленський після розмови з фон дер Ляєн анонсував нову зустріч команд — через 7–10 днів. Президент також зауважив, що європейці вперше визнали, що бачать "ризики агресивних кроків Росії, які зростають, проти інших європейських країн".

У НАТО заявили, що готові до потенційної гібридної атаки РФ на східному фланзі : командування розробило детальні плани дій на випадок кризи, втручання або прямої конфронтації. Проте не всі члени Альянсу вірять в це. Нещодавно президент Латвії Едгарс Рінкевичс попередив, що Європа не встигає за розвитком БпЛА-технологій та еволюцією повітряної війни, через що більшість країн НАТО досі не готові до можливого ракетного удару РФ.

Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го повторитися, але вже в Балтії? У статті " Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії " оглядач Володимир Кім пояснив, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.