Дипломатія помилувань: як часто Лукашенко звільняє політв’язнів за зняття санкцій проти Білорусі

23 вересня 2026 р. 20:22

23 вересня 2026 р. 20:22

США та Білорусь попередньо домовились про звільнення 25 політв’язнів в обмін на зняття санкцій із двох білоруських компаній. Це щонайменше сьомий раз, коли Олександр Лукашенко обмінює свободу людей на конкретні поступки для свого режиму. Довгий час Вашингтон не підтримував контактів із Мінськом, проте адміністрація Трампа зайняла прагматичну позицію – та готова на торги з білоруським диктатором. «Слово і діло» показує на інфографіці, як часто і чому Лукашенко звільняє політичних в’язнів.

Аналітики «Слово і діло» нарахували щонайменше 980 звільнень білоруських політв’язнів у 50 раундах. 29 раундів звільнення політв’язнів ( 58% ) пройшли без відомих публічно поступок чи тиску з боку міжнародної спільноти. 14 раундів ( 28% ) стали наслідком відкритого зовнішнього тиску та перемовин, а 7 епізодів звільнення політв’язнів ( 14% ) безпосередньо пов’язані з поступками з боку США чи ЄС.

Коли Лукашенко найчастіше звільняв політв’язнів

Рекордним за кількістю раундів звільнення політв’язнів став 2025 рік. Усього Білорусь провела торік 13 колективних звільнень в’язнів, унаслідок яких колонії залишили щонайменше 362 людини. Серед них – декілька лідерів білоруської опозиції, які брали участь у президентських виборах 2020 року: Сергій Тихановський та Віктор Бабарико.

Наступним іде 2024 рік – 8 колективних звільнень в’язнів, у результаті яких на свободу вийшли щонайменше 227 осіб. Усі звільнення пройшли без конкретних поступок чи вимог з боку ЄС, США або інших країн, а радше в межах загальної «нормалізації» відносин із Заходом.

За неповний 2026 рік Білорусь провела 5 раундів звільнень, які торкнулися щонайменше 325 людей. Більшість із них отримали свободу 19 березня, коли режим Лукашенка відпустив 250 ув’язнених.

У решту правління Лукашенка траплялося не більше трьох раундів звільнення політв’язнів на рік.

У 1999–2007 роках відбулися загалом 11 раундів звільнення, переважно по одній людині. Серед них – колишній прем’єр-міністр Білорусі Михайло Чигир, ексміністр зовнішньоекономічних зв’язків Михайло Маринич, депутати Володимир Кудінов, Андрій Клімов та Сергій Скребець, а також активісти, правозахисники та підприємці.

У 2008–2015 роках відбулися загалом 10 раундів звільнень – 4 поодинокі та 6 групових. У цей час Білорусь йшла на певне «зближення» з ЄС та США. Найвідоміший серед звільнених – Алесь Бяляцький, засновник і керівник правозахисного центру «Вясна» та лауреат Нобелівської премії миру 2022 року.

Після цього цілих шість років режим Лукашенка не звільняв політв’язнів. Одна з причин – їх практично не лишилося в країні після попередніх помилувань.

Ситуація змінилася, коли під час масових протестів 2020 року в Білорусі ув’язнили велику кількість опозиціонерів та активістів. У вересні 2021 року режим колективно помилував 13 політв’язнів, 21 вересня 2022-го – Олега Груздиловича, а у травні-червні 2023-го – Романа Протасевича та Софію Сапегу.

Що Лукашенко отримував за звільнення в’язнів

Протягом 2008 року Олександр Лукашенко звільнив з ув’язнення шістьох людей. У відповідь на звільнення останнього з них, Олександра Козуліна, ЄС почав перегляд обмежень проти Білорусі, а США тимчасово послабили частину санкцій проти концерну «Бєлнєфтєхім» . Це – перший випадок конкретних і вагомих поступок в обмін на свободу людей у Білорусі.

Наступного разу Мінськ отримав поступки за звільнення у 2015 році, після виходу на волю 22 серпня шести останніх на той час політв’язнів. Більшість із них потрапила за ґрати через участь у протестах 2010-го. У відповідь на це ЄС призупинив санкції проти 170 громадян Білорусі та 3 компаній , а у 2016-му – зняв їх остаточно.

11 вересня 2025 року Білорусь звільнила 52 ув’язнених, серед яких 40 є встановленими політв’язнями. У відповідь на це адміністрація Дональда Трампа послабила санкції проти «Белавіа» («Білоруські авіалінії»).

13 грудня того ж року Лукашенко звільнив 123 людини – в обмін на що США оголосили про послаблення санкцій проти білоруського калію . «У міру нормалізації відносин між двома країнами все більше санкцій буде зніматися», – заявив тоді спецпосланець Трампа в Білорусі Джон Коул.

19 березня 2026 року пройшов найбільший раунд звільнення – 250 ув’язнених вийшли на свободу в обмін на послаблення санкцій у фінансовому секторі та проти калійних компаній . Тоді ж поширилися чутки про можливу зустріч Лукашенка і Трампа в Білому домі, які зрештою не справдилися.

28 квітня 2026 року відбувся обмін 5 на 5 із Польщею. Мінськ звільнив відомого журналіста польської меншини в Білорусі Анджея Почобута, який у 2025-му отримав премію Сахарова, а Варшава відпустила російського «чорного археолога» Олександра Бутягіна , який очікував на екстрадицію до України.

Нарешті, 16 вересня 2026 року Лукашенко звільнив 25 ув’язнених, в обмін на що США зняли санкції з компаній «Лакокраска» і «Беллесбумпром» . Сторони домовилися про продовження цього формату взаємодії.

Нагадаємо, міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський пообіцяв у Програмі дій уряду посилити захист державного кордону з Білоруссю до кінця 2026 року. Своєю чергою глава МЗС Андрій Сибіга запевнив , що Спецтрибунал у Гаазі розслідуватиме причетність Лукашенка до злочинів в Україні, а Володимир Зеленський гарантував продовжувати санкційний тиск на оточення білоруського диктатора.

Зазначимо, що у Білорусі відновили роботу російські ретранслятори дронів, завдяки яким координувалися останні удари по західних областях України. Детальніше про те, як Білорусь допомагає росії у війні – дивіться на інфографіці .

Головну роль у зв’язках між США та Білоруссю відіграє спецпосланець Джон Коул. Дипломатичну активність його колеги Стівена Віткоффа – іншого спецпредставника Трампа – ми аналізували на окремій інфографіці .

Політика