Наш мозок не пристосований до ШІ: дослідник назвав його «когнітивним хот-догом»

05 жовтня 2026 р. 17:08

05 жовтня 2026 р. 17:08

Штучний інтелект дедалі глибше входить в освіту та повсякденне життя, однак це може мати негативні наслідки для людського мислення. Лідери технологічної індустрії часто порівнюють наш розум із машинами: Ілон Маск закликає сприймати мозок як «біологічний комп’ютер», а очільник Google DeepMind Деміс Гассабіс називає його «біологічним наближенням до машини Тюрінга». Проте дослідник ШІ та засновник Cognitive Resonance Бенджамін Райлі у статті для The Verge стверджує , що такий погляд хибний, а постійне використання ШІ здатне послаблювати системи, які формували людське мислення протягом еволюції.

Уявлення про мозок як про своєрідний комп’ютер допомогло пройти шлях від перших обчислювальних машин до нейронних мереж, але воно не враховує всієї складності людської нервової системи. Автор посилається на нейробіолога з Монреальського університету Пола Цісека, який пропонує розглядати мозок як систему керування зі зворотним зв’язком. Як зазначав ще на межі XIX і XX століть філософ Джон Дьюї, на чиї ідеї спирається Цісек, організм не просто отримує сигнали від навколишнього середовища, а постійно діє та змінює ці сигнали залежно від доступних варіантів поведінки.

Різницю між двома моделями Райлі пояснює на прикладі бейсболіста, який ловить м’яч. Згідно з обчислювальною моделлю, гравець мав би несвідомо оцінювати швидкість м’яча, гравітацію та інші параметри. Натомість модель зі зворотним зв’язком передбачає простішу стратегію: утримувати м’яч в одній точці поля зору та рухатися так, щоб зберігати це положення. Саме така модель краще узгоджується з еволюцією, де нові форми поведінки виникали у відповідь на можливості довкілля.

Окрему роль у цьому процесі відіграє соціальна природа людини. Протягом сотень тисяч років люди навчилися наслідувати рухи одне одного та передавати успішні методи виживання. Згодом з'явилося усне мовлення, відбувся перехід до землеробства, а відтак виникли писемність і формальна освіта. Лише після проходження цих етапів сформувалися інституції колективного прийняття рішень, такі як ринки, правові системи та демократія.

Райлі порівнює вплив ШІ на мислення з тим, як змінилося харчування людини. Еволюція сформувала схильність шукати жирну й калорійну їжу, яка колись була рідкісною, але зараз стала загальнодоступною.

Аналогічна ситуація виникла з інформацією. Автор називає ШІ «когнітивним хот-догом»: проблема з'являється не від епізодичного використання технології, а тоді, коли вона стає постійною частиною «ментального раціону».

На відміну від попередніх технологічних стрибків, таких як поява калькуляторів чи писемності, людство ще ніколи не впроваджувало технологію, яка б так відверто мала на меті витіснення людського мислення. Як зазначає колишній інженер Google Франсуа Шолле, ШІ — це засіб «когнітивної автоматизації», який кодує людські абстракції в програмному забезпеченні. Саме тому дослідники пропонують розглядати великі мовні моделі не як самостійних «інтелектуальних агентів», а як новий вид культурної та соціальної технології, що дозволяє експлуатувати інформацію, накопичену іншими людьми.

Особливо гостро ця проблема проявляється в освіті. Віцепрезидентка OpenAI з питань освіти Лія Белскі заявила, що учні та студенти становлять понад половину з 900 мільйонів користувачів ChatGPT.

Компанія Anthropic також запустила ініціативу, що надає вчителям безплатний доступ до преміуммоделей. Райлі звертає увагу на парадокс: керівництва університетів та шкіл агресивно впроваджують ШІ, попри те, що самі студенти відчувають тривогу та гнів через ці інструменти

Дослідження підтверджують негативний вплив технології: студенти використовують ChatGPT, щоб уникати напруженої розумової роботи, а в Китаї тисячі учнів фактично припинили самостійно виконувати домашні завдання. Цей процес «когнітивного делегування» може суттєво послабити соціальне середовище, яке підтримує автономне мислення.

Як альтернативу науковці пропонують «когнітивну імунізацію» — збереження інституцій, які підтримують активність людського мислення, заохочують самостійне розвʼязання проблем та свідому відмову від ШІ. Деякі кроки в цьому напрямі вже робляться: Норвегія заборонила ШІ в школах для учнів віком до 13 років, а в США аналогічні заборони ввели шкільні округи Лос-Анджелеса та Нью-Йорка.

Райлі наголошує, що системи контролю в людському мозку є результатом мільйонів років біологічної еволюції та тисячоліть культурного розвитку. На його думку, для розуміння людського мислення недостатньо розглядати мозок лише як обчислювальну систему — необхідно враховувати його взаємодію з навколишнім середовищем і соціальну природу людини.

Про загрозу втрати навичок мислення в академічному середовищі раніше застерігав і американський історик Тімоті Снайдер. Наприкінці вересня науковець закликав світові університети змінити підходи до викладання , повернувши написання робіт від руки та спільне читання текстів безпосередньо в аудиторії.

Політика