Сікорський про вступ України до ЄС: це ми повинні сказати "так", тож чому б вам не обрати собі інших героїв

05 жовтня 2026 р. 18:08

05 жовтня 2026 р. 18:08

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зауважив у контексті вступу України до Євросоюзу та того, як на нього можуть повпливати розбіжності щодо історичних питань,  що коли його країна вступала, їй також доводилося вирішувати проблеми та дещо змінювати, переповідає кореспондентка ZN.UA з Варшави. Політик зізнався, що був шокований, коли дізнався, що у Єдвабному під німецькою окупацією група поляків загнала кілька сотень євреїв до стодоли і спалила їх — багато хто не вірив в це, дехто досі заперечує, але врешті це виявилося правдою.

"Ви можете прийняти це і працювати над цим, щоб це ніколи не повторилося, або ви можете піти легким шляхом і сказати «ні»", — зазначає Сікорський, вочевидь, роблячи відсилку до ставлення України до діяльності ОУН-УПА.

За його словами, якщо Київ хоче, аби його вважали частиною антигітлерівської, антитоталітарної традиції, то він повинен "пропрацювати свою історію".

"Жодна нація не є бездоганною, а зріла, велика нація здатна визнати свої помилки та злочини. І, як я вже сказав, у вас є стільки бездоганних героїв, які зараз захищають країну, то навіщо вам ті, хто вбивав людей? " — зазначає міністр.

Сікорський згадав слова єврокомісара Ерккі Лііканена, який інституційно порівняв Євросоюз з церквою, мовляв, вступивши туди, можна "відмолити усі свої гріхи". Проте самому міністрові подобається інше порівняння. На його думку, процес вступу більше схожий на те, як хтось "входить у лондонський клуб, в якому він повинен переконати усіх, що поводиться як джентльмен".

" Ви хочете вступити до Євросоюзу, а ми маємо на це погодитися, а не ви , — зауважив Сікорський. — Це такий клуб, що чим далі, тим важче до нього приєднатися. Тому що є все більше і більше речей, які потрібно прийняти".

Він підтвердив, що історичні розбіжності можуть вплинути на переговори, пояснивши, що євроінтеграція також має ціннісний вимір.

"Таке вже бувало — коли Хорватія вела переговори про вступ до ЄС, там, наскільки я розумію, постало питання певної поблажливості в історичному дискурсі до колаборантів Третього рейху. А ми належимо до родини країн, які не хочуть повторення Другої світової війни", — зазначив він.

Напруга між країнами значно зросла після того, як Кароль Навроцький став президентом Польщі. У відносинах з Україною його команда зосередилася на тому, що називає вирішенням "історичних питань" : Варшава вимагає від Києва провести ексгумацію тіл жертв трагедії, яка відбулася на Волині у 1943–1944 роках (такі роботи вже тривають), та переглянути підходи до вшанування памʼяті діячів ОУН-УПА. Тим часом українська сторона відстоює думку про те, що питання історії мають досліджувати історики, а не політики, і що минуле не повинно впливати на відносини між країнами зараз, особливо за умов російської загрози. Втім, сторони поки не досягли компромісу, а рішення президента Зеленського присвоїти спецпідрозділу ССО почесне найменування "імені Героїв УПА" призвело до того, що можна трактувати як апогей кризи між Україною та Польщею.

Попри те, що відлуння старого конфлікту все ще нагадує про нього, на горизонті українсько-польських відносин майорить нове випробування. 23 серпня Зеленський підписав ЗУ "Про Український національний пантеон" , який передбачає можливість вшанування памʼяті постатей, "які своєю боротьбою за незалежність дають українцям натхнення бути сильними". Це стосується і командирів УПА, що полякам очікувано не сподобалося. Як наслідок, у Варшаві вкотре пригрозили, що поява у Нацпантеоні таких постатей, як Степан Бандера та Роман Шухевич спричинить для України великі проблеми на шляху до вступу до Євросоюзу.

Про те, як Україна та Польща можуть вийти з кризи, читайте у статті " Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини " виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" Олександра Сушка .

Політика