ISW: Україна отримала найкращий з 2022 року шанс перехопити ініціативу

14 жовтня 2026 р. 16:49

14 жовтня 2026 р. 16:49

Україна опинилася в найсприятливішому з грудня 2022 року становищі для перехоплення стратегічної ініціативи у війні. Однак вона ризикує втратити набраний темп. США та Європа можуть змарнувати цю нагоду, якщо дозволять Кремлю змушувати їх лише реагувати на його кроки. Російський літній наступ, за оцінкою аналітиків, провалився. Осінній наступ , імовірно, теж не принесе Москві результату, пише у спеціальному звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

ISW зазначає, що Україна повернула оперативну ініціативу на більшості ключових напрямків фронту, а за стратегічну бореться з кінця 2025 року. Цьогоріч темп просування російської армії впав до швидкості пішохода: добовий чистий приріст не сягає навіть одного квадратного кілометра. Українські контрнаступи звільнили щонайменше 1 046 кв. км. Тому чистий приріст території під контролем Росії від початку року становить лише близько 100 кв. км.

Президент Росії Владімір Путін досі не досяг жодної із заявлених цілей. Він не змусив Україну капітулювати, не знищив її армію і далекий від захоплення решти Донецької області разом із «фортечним поясом».

Далекобійні удари України спричинили дефіцит пального в Росії та скоротили її нафтопереробні потужності щонайменше на 30%. Тепер Москва змушена вибирати, які об'єкти прикривати засобами протиповітряної оборони.

Аналітики наголошують, що успіхи України у 2026 році не випадкові. Вона значно наростила виробництво зброї та масштаби ударів середньої й великої дальності, а також працює над власними балістичними ракетами. Якщо ця програма розвиватиметься далі, під ударом опиняться ключові російські оборонні підприємства та військова інфраструктура.

Тиск уже позначився на фінансах Росії. Кремль почав купувати готове пальне в Індії, що збільшує витрати. Міністерство фінансів Росії також оголосило про намір збільшити обсяги купівлі валюти й золота з 7 жовтня до 6 листопада на тлі падіння експортних доходів від енергоносіїв.

З 2022 року Росія щоосені й щозими посилює стратегічні бомбардування України, але досі не зламала її волі та здатності воювати. За оцінкою ISW, цьогорічна кампанія використовує слабке місце української оборони: нестачу засобів протидії реактивним дронам і балістичним ракетам.

Москва прагне зробити великі міста непридатними для життя, цілодобово атакуючи цивільну інфраструктуру, зокрема поштові розподільчі центри й мости. Росія також хоче посіяти недовіру до української влади та розколоти фронт і тил. Ще одна мета полягає в тому, щоб змусити ЗСУ вибирати між ударами по об'єктах, які забезпечують російські бомбардування, та потребами фронту. Крім того, Росія дедалі частіше атакує логістичні маршрути й транспортні сполучення, якими доправляють допомогу в Україну та вивозять вантажі з неї. Так Москва намагається відрізати Україну від європейської підтримки.

Зростання кількості російських атак на держави НАТО, зокрема вторгнень дронів і ракет, диверсій, підпалів та вбивств, має змусити альянс лише реагувати на дії Москви. Ці атаки також ставлять європейську оборонну промисловість перед хибним вибором між допомогою Україні та підготовкою до можливої російської ескалації. Така тактика відповідає давній меті Путіна: зробити НАТО неефективним союзом.

Пропозицію Кремля постачати дизель на світові ринки ISW називає операцією когнітивної війни, тобто спробою вплинути на рішення партнерів України. За оцінкою аналітиків, Москва готова експортувати мізерні обсяги пального в обмін на послаблення санкцій. Це свідчить, що тиск на російський енергетичний сектор працює.

На відміну від США та інших партнерів України, Кремль усвідомлює критичну вразливість Росії до ініціативи, темпу й тривалого тиску. Восени 2022 року Москва вже вдавалася до ядерного шантажу під час українських контрнаступів на Харківщині й Херсонщині. Це вплинуло на рішення партнерів щодо постачання техніки, завадило ЗСУ завдати росіянам нових поразок і затягнуло війну.

Тому аналітики радять партнерам України діяти на випередження. Передусім потрібно прискорити розгортання засобів протидії реактивним дронам. Вони роблять бомбардування особливо небезпечними, оскільки ефективні проти рухомих цілей, зокрема в тилу.

Європейський Союз має виплатити Україні кредит без затримок, щоб не повторювати поступового постачання зброї, яке раніше дало Росії змогу затягнути війну. Європейське фінансування повинне дозволити українському командуванню планувати одночасні й послідовні операції на перспективу, що сягає далеко в наступний рік.

США та Європа також мають посилити санкції проти російського енергетичного сектору й допомогти Україні наростити далекобійні удари по оборонній промисловості та енергетиці Росії. На думку ISW, Європі час нарешті розробити заходи для стримування російських атак на свою територію, насамперед диверсій і вторгнень дронів. Москва погоджується на вищі ризики, бо не вважає реакцію Європи й НАТО відчутним стримувальним чинником.

За даними Axios, президент США Дональд Трамп уклав угоду з Росією щодо дизелю після того, як Київ проігнорував близько шести закликів США припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Тим часом географія польотів реактивних «Шахедів» розширюється.

10 жовтня один із них уперше долетів до Львова , де протиповітряна оборона знищила його поблизу міста. Ще 5 жовтня ISW зазначав, що Росія почала кампанію проти української енергетики раніше, ніж зазвичай, щоб завдати максимальної шкоди до того, як Україна розробить ефективні контрзаходи.

Про те, які чинники визначають ціну дизелю та за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UA « Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні » пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко .

Політика