«Чим швидше, тим краще». Реакції європейських лідерів на відновлення Україною ударів по російських НПЗ

15 жовтня 2026 р. 11:52

15 жовтня 2026 р. 11:52

Європейські лідери переважно підтримали намір України відновити удари по російських нафтопереробних заводах. Про це вони заявили журналістам перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня.

Їхні коментарі прозвучали на прохання журналістів висловити свою думку щодо заяви українського президента у коментарі FT щодо відновлення ударів по російських НПЗ.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що доходи від продажу нафти залишаються одним із головних джерел фінансування російської агресії.

«Більша частина коштів, якими Росія фінансує цю війну, надходить від нафтових доходів. Очевидно, що Україна хоче припинити цю війну, тому перекрити її фінансування – це один зі способів цього досягти», – заявила Каллас.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон на пряме запитання журналістів, чи підтримує він українські удари по російських НПЗ, відповів ствердно – «звичайно, українці повинні обмежувати доходи, які Росія може отримувати від експорту».

Крістерссон також розкритикував домовленість між США та Росією щодо дизельного пального, заявивши, що вона суперечить зусиллям із припинення фінансування російської війни.

«Ми дуже шкодуємо про цю домовленість щодо дизельного пального. Це рух у неправильному напрямку. Кожен крок, який зараз допомагає Росії збільшувати фінансування війни, – поганий сигнал», – наголосив шведський прем’єр.

Президент Литви Гітанас Науседа, коментуючи заяву Зеленського, наголосив, що припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не може бути одностороннім.

«Якщо Україна припинить атакувати російську енергетичну інфраструктуру, а Росія матиме повну свободу атакувати українську енергетичну інфраструктуру, це просто призведе до катастрофи», – заявив Науседа.

За його словами, незрозуміло, як можна говорити про перемир’я, висуваючи вимоги лише одній зі сторін.

«Росія також повинна дотримуватися міжнародних правил і поважати їх. Але, звісно, було б наївно очікувати дотримання міжнародних правил від країни, яка розпочала війну у 2022 році», – додав литовський президент.

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що знищення російських нафтопереробних потужностей допомогло б позбавити Москву доходів для ведення війни.

«Чим швидше всі російські нафтопереробні заводи та спроможності Росії продавати енергоносії будуть рознесені вщент, тим краще. Адже саме завдяки цьому Росія фінансує війну – за рахунок тіньового флоту та нафтопереробних заводів», – сказав Міхал.

Не підтримав ударів про російських НПЗ болгарський премʼєр Румен Радев.

«Я не підтримую ударів по жодних нафтопереробних заводах. Я не підтримую ударів по жодних енергетичних обʼєктах, як от російські атаки по енергоінфраструкурі України», – сказав Радев.

15 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Financial Times, що Україна відновить удари по російських нафтопереробних заводах .

За словами українського президента, Київ на три дні призупинив удари по російських енергетичних об’єктах, щоб піти назустріч Сполученим Штатам. Однак Росія продовжила обстріли української енергетичної інфраструктури.

Зеленський також заявив, що Україна могла б погодитися не атакувати російські енергооб’єкти навіть за продовження російських ударів, якби натомість США надали додаткові ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Він назвав це мінімальною умовою.

Раніше президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Росією щодо постачання дизельного пального та заявив про енергетичне перемир’я. Водночас російські атаки на українську енергосистему не припинилися.

Також, за даними американських ЗМІ, Вашингтон погрожував обмежити обмін розвідданими з Україною, якщо вона продовжить удари по російських енергетичних об’єктах. У Єврокомісії раніше заявили, що не мають ознак фактичного припинення такого обміну.

Політика