Не ті пріоритети: уряд Корецького не заклав у бюджеті 36 мільйонів гривень на закупівельну організацію, яка могла б економити сотні мільйонів

23 жовтня 2026 р. 08:52

23 жовтня 2026 р. 08:52

Нещодавно уряд Корецького затвердив план дій на 2026 рік . 260 сторінок — і жодної конкретики щодо ключових антикорупційних реформ. Це демонструє урядові пріоритети.

Також пріоритети виконавчої влади демонструє й проєкт бюджету на 2027 рік, який передбачає, до прикладу, на телемарафон — 1,6 млрд грн . Натомість 0 грн фінансування на діяльність Централізованої закупівельної організації (ЦЗО), яка через прозорі процедури вже заощадила на будівельних закупівлях десятки мільйонів гривень і в перспективі може економити сотні мільйонів.

Для наочності: річне фінансування ЦЗО становить 2% від видатків на телемарафон — лише 36 млн грн.

Чому пріоритети уряду не ті й скільки може втратити бюджет на розпорошених закупівлях — в аналітиці та цьому матеріалі.

Реформа будівельних закупівель на паузі

Україна потребує сотень мільярдів доларів на відновлення, але реформа, покликана заощаджувати гроші на закупівлях, сама залишилася без фінансування. За результатами перших процедур Централізована закупівельна організація Агентства відновлення заявила про 52,8 млн грн економії. Водночас у державному бюджеті на 2026 рік не передбачили коштів, необхідних для її повноцінної роботи.

За даними швидкої оцінки збитків, станом на кінець 2025 року прямі збитки України від російської агресії становили 195,1 млрд дол. Відновлення таких масштабів потребує великих ресурсів, а ефективність використання кожної гривні бюджету чи допомоги донорів безпосередньо залежить від чесного розподілу коштів.

Чому ж організація, створена для прозоріших і конкурентніших закупівель, не може масштабувати свою роботу?

Кінець ручного контролю: навіщо створили ЦЗО

1 квітня 2025 року Кабмін ухвалив рішення про створення Централізованої закупівельної організації у сфері будівництва. ЦЗО створили як експериментальну модель при ДП «Інфраструктурні проєкти» Агентства відновлення . Відтоді ЦЗО провела 18 процедур закупівель, уклала 16 договорів і зекономила 52,8 млн грн.

Однак у державному бюджеті не передбачили коштів на її роботу 2026 року. На 2027 рік фінансування також відсутнє в зареєстрованому проєкті держбюджету.

Кадрова ситуація не менш критична : станом на середину 2026 року роботу підприємства фактично забезпечувала лише одна людина. Повноцінну команду так і не вдалося сформувати.

Від тендерів в областях до єдиних правил: як змінилися закупівлі відбудови

До появи ЦЗО система закупівель у сфері відбудови працювала за класичним децентралізованим принципом.

У старій схемі кожна регіональна служба самостійно готувала документацію, встановлювала вимоги до учасників і визначала переможця. На практиці це означало десятки дрібних центрів ухвалення рішень, розпорошеність бюджетів і закриті місцеві ринки.

Як приклад — закупівлі в Запорізькій області. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області оголосила тендер на відбудову пошкодженого обстрілом будинку на понад 200 млн грн. Утім, уже за кілька днів торги довелося скасувати: в Агентстві відновлення помітили, що ціни на будматеріали в кошторисі суттєво завищені, а про жодну економію бюджету не йдеться.

Цей випадок наочно показав, що окремі регіональні закупівлі контролювати складніше, оскільки Агентство відновлення може надавати лише рекомендації та фактично не впливає на рішення місцевих служб.

Саме для того, щоб зламати цю практику, створили ЦЗО. Замість десятків регіональних замовників з'являється один механізм, який:

• професіоналізує закупівлі : тендерами займаються профільні закупівельники та аналітики;
• стандартизує процедури: єдині, прозорі тендерні умови й вимоги для всіх;
• мінімізує корупційні ризики: прибирає прямий контакт між місцевими службами та обраними ними підрядниками;
• економить бюджет: завдяки агрегації замовлень і відкритій конкуренції держава отримує суттєво нижчі ціни завдяки великим обсягам.

Мільйони зекономили, але великих тендерів не почали: перші результати реформи

Попри те, що це експериментальна модель, перші результати роботи ЦЗО засвідчили: централізований підхід справді здатний оптимізувати державні витрати. Завдяки відкритим процедурам і стандартизації вимог вдалося збити ціни там, де раніше бюджети часто списували за завищеною планкою.

ЦЗО провела 18 процедур торгів і уклала 16 договорів на 129,8 млн грн. Завдяки відкритій конкуренції вдалося зекономити 52,8 млн грн — майже третину від початкової вартості.

Попри перші результати, за весь період функціонування ЦЗО так і не провела жодної закупівлі безпосередньо будівельних робіт чи капітального ремонту. Усі процедури стосувалися супутніх послуг — переважно технічного нагляду та експертизи проєктів.

Утім, навіть у цьому «простішому» сегменті організації довелося зіштовхнутися зі спротивом. Так, у вересні 2025 року оголосили тендер на закупівлю технічного нагляду за будівництвом пункту пропуску «Бронниця–Унгурь» на Вінниччині вартістю понад 1,85 млн грн. Щоб забезпечити відкриту конкуренцію, ЦЗО вийшла на ринкові консультації з бізнесом. За даними джерел, це спровокувало протидію Міжнародної гільдії інженерів-консультантів, яка контролює сертифікацію фахівців і роками визначала доступ компаній до державних замовлень.

Цей кейс засвідчив: відкривати ринок складно навіть на допоміжних послугах. Перехід же до самого будівництва потребує у рази більшої інституційної спроможності — десятків інженерів, кошторисної експертизи та складного юридичного супроводу. Проте замість розширення штату та виділення коштів на нові функції організацію фактично залишили на межі виживання.

Без грошей, команди й керівника: що блокує реформу

Перші результати ЦЗО показали, що модель може працювати. Та щоб здійснювати більше закупівель і перейти до великих будівельних проєктів, організації потрібні люди, техніка та гроші.

На 2026 рік ЦЗО потребувала фінансування у розмірі 28,5 млн грн для формування команди та запуску повноцінної роботи. Як стало відомо з відповіді державного підприємства «Інфраструктурні проєкти» (яке виконує функції ЦЗО) на запит Антикорупційного центру «МЕЖА», Агентство відновлення неодноразово подавало бюджетні пропозиції щодо фінансування організації на 2026 рік під час підготовки державного кошторису.

Однак цих запитів не врахували, тож Міністерство фінансів не заклало видатків на діяльність організації 2026 року.

Це запустило ланцюгову реакцію, яка заблокувала розвиток інституції.

Центральна закупівельна організація зіткнулася з кадровим голодом : нестача коштів унеможливила формування повноцінної команди та закриття ключової посади постійного директора (мінімальні 16 працівників проти однієї людини). Директор Володимир Левкович, якого обрали за результатами конкурсу , у червні 2026 року звільнився, і нині підприємство очолює виконувач обов’язків директора. Це також ускладнило повноцінний запуск корпоративного управління та формування наглядової ради, що своєю чергою спричинило кризу в управлінні : пауза у фінансуванні завадила створити повноцінну наглядову раду й запустити корпоративне врядування.

Як наслідок, довелося відкласти розвиток технічної бази : закупівля ІТ-інфраструктури та аналітичних модулів відійшла на другий план перед питанням виживання.

Водночас у серпні 2026 року Агентство відновлення знову подало бюджетний запит — цього разу на 36 млн грн для роботи ЦЗО 2027 року . Проте в зареєстрованому проєкті закону про державний бюджет на 2027 рік фінансування ЦЗО при Агентстві відновлення наразі не передбачено взагалі .

Ціна економії на реформі: що буде із закупівлями

У квітні 2027 року завершується дворічний експериментальний період, під час якого ЦЗО мала запустити операційну діяльність і напрацювати інституційну спроможність.

Організація досі не отримала можливості перевірити свою модель на найбільших закупівлях — будівництві та капітальних ремонтах. Тобто держава фактично ще не перевірила, наскільки великою може бути економія від централізованих закупівель відбудови.

Сьогодні перед Кабміном і Міністерством фінансів стоїть конкретний вибір: забезпечити ЦЗО ресурсом для реального тесту на масштабних проєктах чи дозволити реформі зникнути .

Є два можливі сценарії.

Сценарій 1. ЦЗО продовжує роботу.

Уряд Корецького фінансує організацію, призначає постійного директора, формує команду та наглядову раду. ЦЗО отримує можливість здійснювати великі закупівлі будівельних робіт і капітальних ремонтів. У такому разі держава отримує робочий інструмент контролю цін і можливість оцінити ефект централізації на системному рівні.

Сценарій 2. Експеримент завершують.

Якщо фінансування не з’явиться, у квітні 2027 року експеримент може закінчитися без переходу до повноцінної моделі. Закупівлі знову залишаться переважно на рівні регіональних служб, а разом із цим повернуться і ризики, які реформа мала зменшити: розпорошені торги, вибіркові вимоги під «своїх», штучно занижена конкуренція та систематичні переплати за будматеріали.

Ситуація ускладнюється й зміною керівництва Агентства відновлення. У липні 2026 року тодішній голова Агентства Сергій Сухомлин , який був одним із ключових ініціаторів запуску реформи централізованих закупівель, подав заяву про звільнення на тлі формування нового уряду. 4 вересня Кабінет міністрів звільнив його з посади та призначив головою Агентства Івана Федорова .

Тепер постає окреме питання: чи залишиться розвиток ЦЗО серед пріоритетів Агентства за нового керівництва ?

Зрештою, питання не лише у 28–36 млн грн, необхідних для роботи ЦЗО. Навіть за нинішніх обмежених можливостей організація заявила про 52,8 млн грн економії на проведених закупівлях.

Якщо модель уже показала результат, чому держава не дає їй можливості перевірити себе на великих закупівлях відбудови? І чи справді відсутність фінансування — лише питання бюджетних пріоритетів?

Варто зазначити, що до проєкту держбюджету на 2027 рік народні депутати подали 5236 поправок — рекордну кількість за останні 24 роки. Розгляд бюджету дає парламенту можливість порушити питання фінансування ЦЗО.

Чи знайдеться серед тисяч бюджетних поправок місце для реформи, яка заявила про мільйонну економію, але досі не отримала шансу перевірити свою модель на великих проєктах відбудови?

Уряд і парламент мають визначитися: забезпечити ЦЗО фінансуванням, командою та постійним керівником чи дозволити експерименту завершитися у квітні 2027 року, так і не перевіривши, на яку економію здатні централізовані закупівлі будівництва.

Політика