У ЄС зберігаються розбіжності щодо "асоційованого членства" для Канади — Politico

23 жовтня 2026 р. 08:52

23 жовтня 2026 р. 08:52

Німеччина, Франція та щонайменше шість інших країн ЄС виступають проти використання терміна “ асоційоване членство ” для позначення тісніших зв’язків між Євросоюзом і Канадою, повідомляє Politico , посилаючись на слова дипломатів.

Цей термін є одним із головних каменів спотикання в переговорах щодо спільної декларації, яка визначає сфери поглибленої співпраці між Брюсселем та Оттавою напередодні саміту ЄС—Канада в Монреалі 29–30 жовтня.

Дипломати зазначили, що заперечення стосуються саме формулювання “асоційоване членство”, а не загальної мети зближення.

Через п’ять тижнів після того, як президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уперше запропонувала Канаді стати “асоційованим членом” Євросоюзу, між країнами зберігаються розбіжності, які свідчать про те, що цей термін залишається політичною та комунікаційною перешкодою.

“ЄС дуже зацікавлений у тісній співпраці з Канадою”, — заявив очільник комітету з питань торгівлі Європарламенту Бернд Ланге.

Однак він також уникав би використання терміна “асоційоване членство”, оскільки це залишає занадто багато плутанини з іншими формами партнерства з ЄС, такими як угоди про асоціацію.

Німеччина найактивніше наполягає на вилученні цього терміна з проєкту декларації, тоді як Франція, Італія та Бельгія висловили скептицизм щодо такого формулювання.

Головне занепокоєння країн, які виступають проти цього терміна, полягає в тому, що ЄС визначає характер відносин, не домовившись попередньо про те, що це означатиме. Вони стверджують, що визначення формулювання необхідно було узгодити ще до початку переговорів із Канадою. Країни, які висловлюють заперечення, обурені тим, що фон дер Ляєн запропонувала цей термін, попередньо не проконсультувавшись із національними урядами.

Єврокомісія вестиме діалог зі скептично налаштованими країнами та працюватиме над прийнятним формулюванням, зазначив чиновник ЄС. За його словами, розбіжностей щодо мети зміцнення і без того тісних відносин, зокрема у сфері економічного та оборонного співробітництва, міжнародної діяльності та інституційних зв’язків, немає.

“Важливо те, що ми робимо, а не те, як ми це називаємо”, — заявив посадовець.

За словами одного з дипломатів, термін має на меті описати відносини між ЄС і Канадою як тісніші, ніж партнерські зв’язки Брюсселя з іншими країнами, не роблячи при цьому Оттаву членом Євросоюзу. Канада не може стати членом ЄС, оскільки засновницькі документи Євросоюзу обмежують цей статус географічно лише Європою.

Таке розмежування має значення, оскільки наявні домовленості з європейськими сусідами, зокрема з Великою Британією, Швейцарією та країнами Європейської економічної зони, значною мірою зосереджені на доступі до внутрішнього ринку ЄС. Канада, розташована на іншому континенті, не прагне такої самої моделі.

Ідея полягає в тому, щоб спочатку визначити практичні сфери співпраці, а потім вирішити, чи потрібні нові договори або офіційні переговори, зазначив дипломат.

Очікується, що робота над шістьма пріоритетними напрямками розпочнеться після саміту в Монреалі, а прогрес проаналізують через шість місяців. Після цього через рік на наступному саміті, який відбудеться в Європі, проведуть повноцінний підсумковий огляд.

Під час підбиття підсумків розглянуть, чи наблизилася Канада до ЄС, ставши повноправним членом програм “Горизонт Європа” та Erasmus, чи будує вона підводні кабелі та створює запаси критично важливих сировинних ресурсів спільно з Євросоюзом, а також чи вивчає можливості інвестування пенсійних фондів. Якщо Канада відповідатиме цим критеріям, вона може стати першим асоційованим членом ЄС, додав дипломат. Він назвав цю ідею експериментом, зазначивши, що Канада, можливо, буде єдиною країною, яка коли-небудь отримає асоційоване членство в ЄС.

Саміт у Монреалі має на меті надати партнерству чіткіших політичних обрисів.

Декларація перебуває на стадії доопрацювання, і посли країн ЄС планують знову обговорити її в понеділок, 26 жовтня. Один із чиновників ЄС застеріг, що до деяких частин декларації досі надходять зауваження.

Ще один спірний момент стосується співпраці в енергетичній сфері: Австрія виступає проти будь-яких згадок про поглиблення співпраці в ядерній галузі, тоді як Франція, Румунія, Словаччина та деякі інші країни підтримують внесення цього пункту до декларації.

Зближення між Канадою та ЄС відображає зміну підходів з обох боків. Канада вже давно значною мірою залежить від торгівлі зі Сполученими Штатами, але мита та політичний тиск з боку Вашингтона за адміністрації президента Дональда Трампа посилили занепокоєння щодо цієї залежності. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні прагне диверсифікувати торгівлю та модернізувати інфраструктуру країни. Для ЄС тісніше партнерство з Канадою є частиною ширших зусиль із налагодження міжнародних відносин на тлі зростання тиску з боку Сполучених Штатів, Китаю та Росії.

У промові на Всесвітньому економічному форумі на початку цього року Карні попередив, що міжнародний порядок, заснований на правилах, підірвано, закликавши так звані середні держави створити нову глобальну архітектуру, щоб протистояти тактиці тиску та залякування з боку великих держав. Він не називав безпосередньо ім'я президента США Дональда Трампа, але закликав до створення нових альянсів, які стануть лінією оборони проти країн, що нав’язують свою економічну та військову міць на власний розсуд.

Політика