Серце медицини: історії фахівців Волині, які щодня стоять на варті дитячого здоров’я

12 травня 2025 р. 18:09

12 травня 2025 р. 18:09

Вони першими зустрічають нове життя, підтримують у найскладніші миті й залишаються поруч 24/7 - саме про таких медсестер і медбратів Волині, які щодня рятують дитячі життя, розповідаємо у День медичної сестри та медичного брата.

Як зазначили на фейсбук-сторінці Волинського обласного медоб'єднання захисту материнства і дитинства нині у структурних підрозділах працює понад 400 медсестер і медбратів. Це фахівці, які щодня забезпечують безперервний процес догляду, лікування та підтримки маленьких пацієнтів у Волинському обласному перинатальному центрі, обласній дитячій клінічній лікарні та Центрі реабілітації «Фенікс».

«80% свого часу із пацієнтами проводять саме медсестри та медбрати», - наголошують у закладі.

Без середнього медичного персоналу лікувальний процес був би просто неможливим: саме вони виконують маніпуляції, процедури, працюють з обладнанням, ведуть документацію, реагують на зміни в стані пацієнтів, дотримуються клінічних протоколів та електронних стандартів охорони здоров’я.

Головна медична сестра медоб’єднання Наталія Шаманська переконана: робота з дітьми - це не лише професія, а поклик душі.

«Працювати з дітьми зможе не кожна медсестра: треба бути світлою людиною і нести світло надії як дітям, так і батькам. Ми працюємо, щоб наші маленькі пацієнти та їхні батьки відчували спокій, впевненість, тепло і любов. Наші медичні сестри — не лише професіоналки в медицині, але й психологині, які вміють знайти підхід до малюків. Діти відчувають енергетику добра, тож довіряють нам».

У професійне свято медики, які щодня працюють задля дитячого одужання та здоров’я, поділилися своїми історіями.

Тамара Мацьків , старша медична сестра-анестезистка відділення дитячої анестезіології та реанімації, 40 років стажу.

«Прийшла в медицину за покликом серця, адже з самого дитинства не уявляла для себе іншої роботи. Вже 25 років я працюю у відділенні дитячої анестезіології та інтенсивної терапії, з них 10 років — на посаді старшої медичної сестри. Робота непроста, але я її люблю і люблю свій колектив. Щодня ділюся теплом своєї душі та добротою серця з дітьми і їхніми батьками, стараюся вселити в них надію на зцілення», - ділиться пані Тамара.

Роман Качмар , медичний брат відділення ортопедо-травматології обласної дитячої лікарні. Працює 3 роки.

«Загалом рішення вступити в Ківерцівський медколедж було досить спонтанним, але навчання сподобалося і я загорівся роботою в медицині. Зараз я навчаюся на медичному факультеті Волинського національного університету ім. Лесі Українки та працюю медбратом. Мої обов’язки у відділенні дитячої ортопедо-травматології — це догляд за пацієнтами, оформлення історій хвороб та листків призначень, температурних листків, робота в маніпуляційній (переважно роблю ін’єкції), перев’язки та гіпсування. Дуже часто батьки плутають мене з лікарем, адже медичний брат — досі рідкість, тож спрацьовують стереотипи», - розповідає медбрат.

Світлана Кондратюк , старша медична сестра відділення інтенсивної терапії новонароджених із неонатальною бригадою, 29 років досвіду.

«У 1996 році я закінчила медучилище і розпочала роботу в неонатальному центрі. В реанімації я вже 19 років і майже 10 із них — старша медична сестра. Медицина — це покликання, нею я живу і вболіваю за кожну нашу дитинку. Особливість роботи з новонародженими полягає в тому, що все дуже маленьке: вени тоненькі ніби ниточки, але їх необхідно знайти і поставити катетер. З дорослою людиною можна поговорити, запитати про больові відчуття. Натомість в роботі з немовлятами ми розуміємо їх за мімікою, найменшими рухами. Щоб працювати з малятами, треба вчитись їх відчувати», - каже Світлана Кондратюк.

Тетяна Пужик , маніпуляційна медсестра відділення педіатрії, третій рік у професії.

«В дитинстві я хотіла бути як моя тітка — медсестрою, тож вступила до коледжу і закінчила його в 2021 році. Вже рік я працюю в дитячій лікарні маніпуляційною медсестрою педіатричного відділення. Роботи багато, багато спілкування з дітьми — це мені подобається. Зранку у нас відбувається забір крові для аналізів, потім розводимо антибіотики і вводимо діткам в катетери, підключаємо крапельниці, вимірюємо рівень цукру, робимо ін’єкції, кардіограми і різні діагностичні тести, асистуємо лікарям, які роблять пункції дітям. Працюю в дитячій лікарні, бо люблю дітей і радію, коли вдається допомогти їм швидко одужати».- каже Тетяна Пужик.

• «Я не «відкосив» і не втік»: історія лікаря з Волині, який два роки рятував життя під обстрілами
• Видалили тромб через мікропрокол: волинські медики провели унікальну операцію на мозку
• Черга на нове серце: на Волині 10 пацієнтів чекають на трансплантацію

Волинські