Безпека дітей онлайн: чи готова Україна до обмежень соцмереж

20 квітня 2026 р. 19:27

20 квітня 2026 р. 19:27

Росія дедалі активніше вербує українських підлітків через інтернет, тож питання безпеки дітей онлайн і обмежень у соцмережах порушують усе частіше. У Верховній Раді вже розглядають відповідні ініціативи. Низка країн вже запровадила обмеження на користування соцмережами для неповнолітніх. Чи можуть подібні правила з’явитися і в Україні та якими вони будуть – дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Верховна Рада працює над законодавчим рішенням, як захистити українських дітей у інтернеті. Про це заявила народна депутатка Юлія Гришина. Дослідницька служба Верховної Ради підготувала оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі – і результати справді тривожні: кожен четвертий підліток проводить онлайн 7+ годин на день; 4 із 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok; кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі; 60 відсотків дітей нікому про це не розповідають. І це лише частина реальності. Соцмережі нині – це не тільки про комунікацію. Це і про ризики: від небезпечного контенту до цілеспрямованого впливу та вербування.

Завдання парламенту – знайти збалансовані рішення без тотальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю. Для цього необхідно перейняти найкращий світовий досвід і адаптувати його до українських реалій.

Про безпековий вимір говорить і народний депутат Ярослав Юрчишин: “Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але TikTok – без проблем. Telegram? У вільному доступі. Жодних вікових бар’єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою – інформаційного, ідеологічного, а часом — і реального. У соцмережах українські діти не просто дивляться відео. Вони – об’єкти обробки, вербування, впливу. І в країні, що воює, і досі немає механізмів, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози”, – написав нардеп у своїй колонці на “Українській правді”.

За даними речника СБУ Артема Дехтяренка, близько 22 вілсотків усіх викритих російських агентів в Україні є неповнолітніми; значна частина з них завербована саме через месенджери й соцмережі, передусім Telegram.

На думку керівниці Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті Христини Шабат, діти та підлітки використовують цифрові сервіси неконтрольовано: “Більшість соціальних мереж мають нижню вікову межу для реєстрації. Переважно це 13 років. Для Telegram та Viber це 17 років, для вотсапу – 12. Проте таксклалося, що батьки через власний досвід часто сприймають вміння дитиною користуватися чимось “не за віком” як ознаку дорослості… Тож наші діти живуть в умовах, де використання соцмереж неконтрольоване”.

Австралія однією з перших встановила мінімальний вік для користування соцмережами – 16 років. Такий закон ухвалили наприкінці 2024 року, він став одним із перших прикладів такого жорсткого підходу на національному рівні. Перші результати показують обережний оптимізм: більше половини опитаних батьків вважають заборону ефективною, хоча визнають, що вона потребує доопрацювання. Діти більше спілкуються наживо і стають більш залученими у взаємодію. Є і зворотний бік: деякі підлітки переходять на альтернативні або менш регульовані платформи.

Греція планує із 1 січня 2027 року заборонити доступ до соцмереж дітям до 15 років. Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс визнав, що таке рішення може викликати невдоволення молоді.

Франція вже підтримала законопроєкт, який передбачає обмеження доступу до соцмереж для дітей до 15 років. Документ ще має пройти всі етапи ухвалення. Польща готує законопроєкт, який заборонить дітям віком до 15 років користуватися соцмережами. В Іспанії уряд оголосив про намір такої заборони для підлітків до 16 років.

Головна проблема вікових обмежень — як надійно перевіряти вік користувачів і водночас не порушувати приватність та захист даних. На практиці це вибір між різними способами перевірки. Завантаження документів або використання державних ідентифікаторів викликає побоювання щодо збору чутливої інформації. Альтернативами можуть стати сторонні сервіси, які краще захищають приватність, але часто менш точні й надійні. Різні країни обирають різні шляхи, але єдиного найкращого рішення наразі немає.

Також не всі сприймають такі обмеження схвально. Критики вікових бар’єрів застерігають, що частина дітей може перейти на менш регульовані або маргінальні платформи, де ризики є ще вищими, або використовувати технічні обхідні механізми. Надмірно жорсткі правила можуть ускладнити доступ до освітнього або соціально корисного контенту.

Ще в грудні минулого року медіа “Нова Українська школа” провело опитування серед читачів щодо можливість заборони соцмереж для дітей. 60% опитаних висловили повну підтримку вікових обмежень і вважають, що соцмережі шкодять дітям. 32% підтримали обмеження частково — вважають, що вони потрібні, але не повна заборона. Наприклад, для навчання важливо мати зв’язок у месенджерах. Водночас один відсоток категорично проти обмежень, ще 7 відсотків за індивідуальний підхід.

Волинські