Біля Луцька побудували новобудови без пандусів?

26 травня 2026 р. 20:21

26 травня 2026 р. 20:21

Закон і елементарна людська етика вимагають поваги до людей з інвалідністю. Йдеться не лише про формальне дотримання прав чи створення безбар’єрного середовища, а й про щоденне ставлення — без упереджень, зневаги чи дискримінації. І найперше, суспільство має задуматися про щоденний комфорт людей з інвалідністю.

В СРСР будинки штампували швидко і дешево. Тому, високий цокольний поверх будували зі сходами, а вже пізніше почали приварювати дві металеві рейки під кутом 45 градусів чи заливали кривий бетонний спуск.

Україна успадкувала всі ці забудови. Тож наразі безбарʼєрний доступ є надважливою темою.

Проблема пандусів

Пандус – це не завжди найкраще рішення. Якщо він встановлений лише «для галочки», має надто крутий кут нахилу або не відповідає нормам безпеки, то замість допомоги може створювати додаткові труднощі й навіть небезпеку для людей з інвалідністю, батьків із візками чи літніх людей. Справжня безбар’єрність — це не про формальність, а про продумані та зручні рішення, які справді забезпечують комфортний доступ для всіх.

Ймовірно, великий відсоток пандусів насправді не відповідають реальним стандартам використання: надто крутий кут, слизьке покриття, незручні поручні, немає майданчика для розвороту.

Україна зараз переживає різкий приріст людей із набутою інвалідністю. За різними оцінками, лише серед ветеранів — від 50 до 80 тисяч осіб із стійкими порушеннями опорно-рухового апарату. Це не абстрактна статистика.

А як вирішували ці проблеми?

У 1940-х роках у американському місті Каламазу вперше зрізали бордюри і заклали пологий перехід між тротуаром і дорогою. Зробили це для ветеранів Другої світової війни, що пересувалися на візках.

Ефект виявився несподіваним. Зрізаними бордюрами одразу почали користуватися всі: мами з дитячими візочками, люди з валізами, велосипедисти, літні люди.

Цей феномен навіть отримав власну назву — «Curb Cut Effect», «ефект зрізаного бордюру». Суть проста: коли проєктуєш для людей з інвалідністю, то робиш краще взагалі для всіх. Звідси виросла ціла філософія проєктування «Universal Design» — універсальний дизайн. Треба проєктувати так, щоб ніякі пандуси не були потрібні: рівний вхід, плавний перехід між поверхнями різної висоти. Саме так сьогодні будують по всьому світу.

Приватний бізнес розвивається швидше, ніж законодавство. Українські забудовники потрохи впроваджують рішення, давно звичні для цивілізованих держав.

Що зробила «Сімейна Фортеця»

На фото — вхід до житлового комплексу «От Кутюр» під Луцьком.  Між вулицею і входом немає сходів. Тротуарна бруківка плавно переходить у плитку вестибюля. Бордюр утворює плавний заїзд. Ліфт — у один рівень з підлогою.

Пандуса немає, бо він непотрібний.

Людина на візку може заїхати в будівлю, піднятися до свого поверху і зайти в квартиру без допомоги сторонніх людей. І без «спецмаршрутів» через чорний хід. Це і є Universal Design на практиці — правильне рішення, закладене ще на етапі проєктування.

«От Кутюр» почали будувати ще до повномасштабного вторгнення. Тобто це не реакція на проблеми війни, а стандарт, який забудовник поставив собі за норму.

«Ефект зрізаного бордюру» стверджує: виграють усі.

Мама з дитячим візочком не мусить демонструвати атлетичну підготовку або кликати сусідів. Дідусь із тростиною не балансує на порозі. Людина з переломом ноги не чіпляється милицями. Хтось із сумкою на коліщатках — заїжджає без зупинок.

Якщо житловий комплекс зручний для людини на колісному кріслі або для мами з візочком — він автоматично стає комфортним для всіх інших мешканців. Саме за цими принципами і працюють провідні архітектори світу.

Команда « Сімейної Фортеці » регулярно їздить переймати їхній досвід і повертається з конкретними рішеннями, які потім втілюються в луцьких кварталах.

Те, що ви бачили на світлинах вище — безбар'єрний вхід, рівний ліфт, простора прибудинкова територія з ландшафтом і зеленню замість бетонного майданчика з лавкою і смітником — це не випадкові деталі.

Якість життя складається саме з таких речей. Безбар'єрне середовище — це не пільга для окремої категорії людей. Це просто зручно для всіх.

Українці заслуговують на житло, збудоване з повагою до кожного — так, як будують у цивілізованому світі.

Волинські