Від столяра до головного сержанта: історія «Віктора», який служить у 100 ОМБр

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

29 травня 2026 р. 19:11

29 травня 2026 р. 19:11

Головний сержант механізованого взводу 100-ї окремої механізованої бригади з позивним «Віктор» на фронті вирішив не вигадувати зайвого - і залишив своє ім’я як позивний. Військовий, який служить із 2024 року, сьогодні разом із побратимами стримує російський наступ на Костянтинівському напрямку, поєднуючи бойовий досвід із навичками столяра з цивільного життя.

Віктор на псевдо «Віктор» до вибору позивного поставився просто та без зайвих вигадок. Каже, вирішив не ускладнювати.

«Я вирішив не заморочуватися над позивним, аби не було нюансів», – усміхається боєць.

До лав Збройних сил України чоловік долучився у 2024 році. У цивільному житті працював столяром. Зізнається, навички з довоєнного життя неабияк знадобилися на фронті.

«Коли виникає потреба, можу щось сконструювати або полагодити», – розповідає Віктор.

Нині він – головний сержант взводу механізованої роти 3 механізованого батальйону 100 омбр. Разом із побратимами «Віктор» стримує навалу ворога на Костянтинівському напрямку.

Військовий шлях для нього не став чимось абсолютно новим – ще у 1990-х роках чоловік проходив строкову службу в лавах Національної гвардії.

Про нинішню службу говорить стримано та без зайвого пафосу. Каже, війна – це щоденна важка робота, яку потрібно виконувати.

«Важко, але попри це, ми виконуємо поставлені перед нами завдання», – говорить військовий.

За лаконічністю його слів – досвід, відповідальність і розуміння того, заради чого він тут. В рідному Києві на Віктора чекає велика родина. Саме думки про рідних додають сил триматися та продовжувати торувати шлях до Перемоги.