Про що мовчать підручники або як письменниця-землячка відкрила таємниці османського гарему

17 червня 2026 р. 15:45

17 червня 2026 р. 15:45

У «Книгарні Є» у форматі живого спілкування відбулася творча зустріч із нашою землячкою – письменницею та дослідницею історії Олександрою Шутко. Вона презентувала нові книги, присвячені жінкам Османської імперії, а також поділилася цікавими фактами, віднайденими під час багаторічної роботи з архівами та історичними джерелами.

Цього разу письменниця знайомила з кількома виданнями, присвяченими жінкам Османської імперії та маловідомим сторінкам історії гарему. Розмова вийшла далеко за межі традиційної презентації і перетворилася на захопливу подорож у світ, про який більшість із нас знає переважно з популярних серіалів.

Олександра розповіла, що робота над кожною книгою триває роками. Для створення романів і науково-популярних видань опрацьовує десятки історичних джерел, архівних документів, листів, спогадів дипломатів та наукових досліджень. Багато фактів, які згодом з’являються на сторінках книг, накопичувалися роками під час роботи над попередніми проєктами.

Особливе зацікавлення викликала розповідь про маловідомі сторони життя османського гарему. Письменниця поділилася фактами, які рідко потрапляють до популярних історичних видань чи екранізацій: про складну систему виховання наложниць, роль євнухів у державному управлінні, придворні інтриги, особливості побуту та навіть теми, які сучасному читачеві можуть видатися несподівано відвертими. Саме ці малодосліджені аспекти історії стали основою її нової науково-популярної книги.

Чимало запитань стосувалися саме повсякденного життя мешканців гарему. Гостей здивувала інформація про те, що наложниці не лише перебували на повному утриманні султанського двору, а й отримували власну платню. За словами авторки, розміри виплат суттєво різнилися залежно від становища жінки в гаремній ієрархії. Такі факти допомагають по-новому поглянути на устрій Османської імперії та зрозуміти, що гарем був не лише місцем проживання султанських дружин і наложниць, а й складною соціальною системою зі своїми правилами, обов’язками та можливостями.

Окрему увагу приділили новій трилогії про Мелексіму – українку, яка стала дружиною султана Османа ІІ. Як зізналася письменниця, відомостей про цю історичну постать збереглося небагато, тому пошук матеріалів тривав не один рік. Водночас саме такі маловідомі жіночі долі найбільше цікавлять дослідницю.
– Ми добре знаємо про Роксолану, але історія зберегла імена й інших українок, які відігравали важливу роль при османському дворі. На жаль, про багатьох із них тепер майже не згадують, – зазначила авторка.

Під час презентації йшлося також про те, наскільки відрізняються історичні факти від їхнього відображення в популярних серіалах. На думку Олександри Шутко, образи багатьох відомих жінок Османської імперії на екрані часто спрощені або надмірно драматизовані. Натомість архівні документи дозволяють побачити їх освіченими, впливовими та політично далекоглядними особистостями.

Не менш цікавою виявилася розмова про труднощі історичних досліджень. Значна частина документів написана староосманською мовою, яка поєднує елементи арабської, перської та тюркської. Саме тому робота над джерелами часто вимагає співпраці з фахівцями та перекладачами.

Олександра Шутко неодноразово наголошувала, що реальна історія Османської імперії часто виявляється значно цікавішою за популярні серіали. За її словами, архівні документи відкривають чимало несподіваних подробиць про повсякденне життя гарему, взаємини між його мешканцями, медицину того часу та роль жінок у політичному житті держави.

Наприкінці письменниця зачитала уривки з перекладених нею листів та поезії султана Сулеймана і Роксолани. Ці тексти дозволили відчути атмосферу епохи не через підручники чи художні домисли, а через слова людей, які жили понад чотири століття тому.

Анастасія ЧЕРЕНЮК

Волинські