Таємниця під фарбою: у храмі на Волині виявили два приховані іконописні шари XIX століття

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Таємниця під фарбою: у храмі на Волині виявили два приховані іконописні шари XIX століття

26 червня 2026 р. 21:06

26 червня 2026 р. 21:06

У Хресто-Воздвиженському храмі у селі Заболотці на території Литовезької громади науковці виявили унікальне відкриття: під зображенням ікони «Хлібний Спас» XIX століття приховані ще два давніші іконописні сюжети . Дослідження показало, що пам’ятка має значно складнішу історію, ніж вважалося раніше.

Про це повідомив волинський дослідник Юрій Велінець - пише Буг .

Науковці спільно з реставраторами обстежили ікону, яка тривалий час перебувала у вівтарній частині храму. Через вплив часу пам’ятка зазнала деформації деревини та пошкоджень жуком-точильником. Під час огляду також виявили зафарбований рельєфний німб Ісуса Христа, що стало підставою для подальшого дослідження.

Для виявлення прихованих зображень ікону просвітили рентгенівським випромінюванням. Після аналізу знімків та консультацій із художниками-реставраторами вдалося встановити, що під образом «Хлібний Спас» містяться ще два іконописні шари.

За попередніми висновками, найдавнішим є образ «Преображення Господнє» кінця XVII — початку XVIII століття із позолоченим тлом та зображеннями пророків Мойсея й Іллі. Над ним розташована ікона «Найсвятіше Серце Ісуса Христа» XVIII століття, що може свідчити про її створення або перемалювання у римо-католицькому храмі, який діяв у Заболотцях до середини XX століття.

Науковці наголошують, що остаточно підтвердити ці висновки можна буде лише після проведення повноцінних реставраційних робіт.

Дослідження стало можливим завдяки підтримці настоятеля храму отця Василя Міськевича та церковного старости Олега Парфенюка , які сприяють науковому вивченню та збереженню сакральної спадщини.