27 операцій, важке поранення і нові перемоги: ветеран з Волині довів, що життя після війни триває

29 червня 2026 р. 17:16

29 червня 2026 р. 17:16

Після важкого поранення, 27 операцій і тривалого лікування ветеран російсько-української війни Михайло Шевчук із села Ольганівка Рожищенської громади не лише повернувся до активного життя, а й почав здобувати перемоги на всеукраїнських та міжнародних ветеранських спортивних змаганнях . Сьогодні він власним прикладом доводить: спорт допомагає відновити не лише тіло, а й віру в себе та майбутнє.

Про ветерана розповіли на офіційному сайті Рожищенської міської ради.

Військова служба: від АТО до повномасштабного вторгнення

Зі своїх тридцяти двох років понад одинадцять наш земляк віддав захисту України.

Після проходження строкової служби та заробітчанського досвіду за кордоном, у 2017-му Михайло Шевчук підписав перший контракт зі Збройними Силами України.

Бійці спецпідрозділу Національної Гвардії України «Омега», серед яких ніс службу і наш земляк, залучаються і діють на найгарячіших ділянках фронту. Тож і в часи АТО/ООС, і під час повномасштабної війни Михайло Шевчук на позивний Шева разом з побратимами виконував бойові завдання у Київській, Чернігівській, Харківській, Донецькій, Луганській та Запорізькій областях.

Ветеран небагатослівний про бойові будні, про його мужність красномовніше говорять нагороди - відзнака «Козацький хрест», медаль «Захиснику Вітчизни», орден «За мужність» III ступеня.

У вересні 2024-го у важких боях за Селідове на Донеччині Михайло Шевчук отримав важке вогнепально-осколкове поранення нижньої кінцівки.

Далі був шпиталь у Дніпрі, лікування у Києві, місяці нерухомості на лікарняному ліжку і двадцять сім операцій під загальним наркозом.

Усе це пережити, за словами Михайла, допомогла підтримка рідних, друзів та побратимів, а ще - книги.

«На той час була одна мета - піднятися на ноги, аби не стати для когось тягарем», - згадує свої душевні переживання наш земляк.

Відновити здоров'я допомагає спорт

Після довготривалого лікування Михайло Шевчук отримав інвалідність. Тож першим завданням, яке ветеран ставив перед собою після повернення додому, - знайти можливості для реабілітації свого тіла. Так у травні 2025-го Михайло почав тренуватися у спортивному клубі PLAZA за державною програмою «Ветеранський спорт», за власні кошти.

Завдяки тренерці Людмилі Волощук познайомився з ветеранами Сергієм Волощуком, Давидом Юрдамяном, Володимиром Паламарем. Тут знайшов рідних за духом людей, які стали добрими друзями.

«Тренування, поступові спортивні навантаження допомагали покращувати стан здоров'я. Хоч, звичайно, це давалося нелегко. Але приклад хлопців, які на той час вже виступали на ветеранських фестивалях, додали натхнення працювати над собою», - розповідає колишній військовий.

Ветеранський спорт допомагає людям, які повернулися з війни, покращити свій фізичний стан, а спілкування з тими, хто з пів слова розуміє твій внутрішній стан, бо сам пройшов пекло війни, сприяє психологічному відновленню.

«Спорт став для мене справжнім мотиватором рухатися далі по житті, відновлюватися і довести самому собі, що поранення - не вирок, що життя триває і його якість у значній мірі залежить від твоєї активності та бажання змінюватися», - говорить Михайло Шевчук.

У квітні 2026-го в Івано-Франківську відбулися Всеукраїнські змагання для ветеранів війни «Звитяга Нескорених». Дебют Михайла Шевчука у складі команди волинських ветеранів VOLYN TRENVET був успішним. Перемога в ейрбайку та срібна нагорода у жимі штанги стали для ветерана відправною точкою усвідомлення, що так, як було раніше, вже не буде, а перемоги можливі не лише на полі бою, що організм має потенціал розвиватися, а життя після війни - триває.

Плани на майбутнє - повернутися у військо

Щонайменше тричі на тиждень займається у спортивному залі Михайло Шевчук. Бо результатів та нагород без праці не буває.

Після «Звитяги Нескорених» наш земляк ще неодноразово доводив - є порох у порохівницях. На міжнародному мультиспортивному фестивалі BEST (Bukovel Elite Sports Trophy) у Буковелі серед трьох сотень учасників виборов золото та бронзу.

А днями на Всеукраїнських змаганнях «Сильні України» у Ірпіні у складі волинської команди Trenvet PLAZA Михайло Шевчук здобув дві срібні нагороди (жим штанги - 50 кг, веслування 100 метрів) та золото у ривку шістнадцятикілограмової гирі.

На завершення нашої розмови Михайло Шевчук зізнався, що у майбутньому бачить себе таки на військовій службі. Тому нині докладає максимум зусиль, аби реабілітувати тіло. І виходить у нього це досить непогано.

А ще наш земляк закликає ветеранів громади не жаліти себе, не чекати чиєїсь допомоги, а діяти: через Дію подати заявку на отримання коштів за програмою «Ветеранський спорт» і приходити на тренування у спортивний клуб PLAZA.

Там вас зрозуміють і підтримають.

• Переніс 24 операції та виховує шістьох дітей: історія ветерана Сергія Богданова, який відкрив сервіс у Луцьку
• У Луцьку ветерани та їхні родини вирушили у сплав Стиром: як байдарки допомагають відновлюватися після війни
• «Війна не відпускає просто так»: як ветерани з Волині долають ПТСР та фізичні травми через великий спорт

Волинські