Чому Україна не ухвалює європейські антитютюнові стандарти

11 липня 2026 р. 20:53

11 липня 2026 р. 20:53

Громадська організація «Життя» у партнерстві з ГО «Детектор медіа» та Європейським Хабом провели прессніданок «Чому Україна не ухвалює європейські антитютюнові стандарти», де обговорили як тютюнова індустрія блокує виконання євроінтеграційних зобов’язань у контролі над тютюном та нікотином та які рішення необхідні.

У Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії 2025 року найнижчий рівень такого втручання зафіксовано у Брунеї (14 балів), Фінляндії та Нідерландах (по 34), тоді як Домініканська Республіка та Швейцарія посідають останні місця з 98 та 96 балами зі 100 можливих. Україна отримала 50 балів, на шість більше, ніж у 2023 році, що демонструє посилення втручання тютюнової індустрії на формування державної політики у сфері контролю.

«Виконання статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну є умовою, щоб рішення для захисту здоровʼя дітей від залучення до епідемії залежності від тютюну та нікотину ґрунтувалися на доказах, а не на комерційних інтересах. Чим сильнішим є вплив індустрії на ухвалення рішень, тим більше Україна втрачає працездатних людей та сповільнюється на шляху євроінтеграції», – наголосив Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя».

Серед викликів – участь тютюнової індустрії у розробці законодавства, в результаті чого запроваджено акцизну преференцію 25% на вироби для нагрівання (ТВЕН) порівняно з сигаретами. При цьому уряд визнав, що з представниками індустрії досягнуто компромісу щодо ставок акцизного податку.

У 2026 році тютюнова індустрія продовжує втручатися у формування політики захисту здоров’я в Україні. Зокрема, з 2024 року у парламенті блокується євроінтеграційний законопроєкт, який передбачає заборону ароматизованих тютюнових виробів. Уже понад десять років Україна не ратифікує протокол ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами – договір, спрямований на запровадження системи контролю за обігом такої продукції.

Наприкінці 2025 року комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації спільно з експертами та громадськістю напрацював законопроєкт, покликаний врегулювати обіг нікотинових снюсів. Наразі вони доступні для неповнолітніх та можуть містити дози нікотину, що у десятки разів перевищують його вміст в одній сигареті.

Законодавство України визначає пріоритетність політики у сфері охорони здоров’я над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами осіб, пов’язаних з тютюновою промисловістю. Не менш важливим є забезпечення виконання Рамкової конвенції ВООЗ, яку Україна ратифікувала, взявши зобов’язання захищати політику громадського здоров’я від комерційного та корпоративного впливу.

Для протидії втручанню цієї індустрії у державну політику захисту населення від шкоди тютюну та нікотину, Глобальний індекс рекомендує: впровадити загальнодержавну політику щодо обмеження участі тютюнової індустрії у розробці політики відповідно до РКБТ ВООЗ, створити національну програму підвищення щодо її обізнаності; забезпечити прозорість усіх взаємодій влади із виробниками шляхом розкриття інформації про зустрічі, внески, подарунки чи підтримку з боку пов’язаних із тютюновою індустрією структур; посилити запобігання конфлікту інтересів у всіх секторах держуправління; підтримувати незалежні механізми моніторингу втручання та посилювати громадський контроль.

Впровадження цих заходів посилить державну політику охорони здоров’я та гарантуватиме захист від шкоди, спричиненої вживанням тютюнових та нікотинових виробів, що призводить до передчасної смерті 100 тисяч українців щороку.

Ольга МАСНА,
медіакоординаторка
ГО «Життя»

Волинські