На Волині суд відмовився повернути державі гектар землі в заказнику «Гнідавське болото»

16 липня 2026 р. 13:29

16 липня 2026 р. 13:29

Луцький міськрайонний суд відмовив у поверненні Боратинській громаді гектара землі в заказнику «Гнідавське болото». Феміда погодилася, що заповідну ділянку не мали права передавати у приватні руки, однак залишила її нинішньому власнику. Мовляв, державні органи самі створили цю проблему.

У 2025-му «Сила правди» повідомляла, як посадовці Держгеокадастру Волині, використавши учасників АТО , віддали землі в заказнику «Гнідавське болото» наближеним людям.

Про долю однієї з ділянок стало відомо з рішення Луцького міськрайонного суду від 10 липня 2026 року.

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Сергій Мацюк у суді вимагав визнати незаконною передачу гектара заповідної землі в заказнику «Гнідавське болото» в межах Боратинської сільради в приватну власність і повернути її громаді. Позивач доводив, що ділянка належить до природно-заповідного фонду і приватизації не підлягає. Тож прокурор просив суд скасувати відповідний наказ Держгеокадастру, визнати недійсним договір купівлі-продажу, скасувати реєстрацію права власності та зобов’язати нинішнього власника повернути землю громаді.

Спірний гектар Головне управління Держгеокадастру в області передало приватній особі для ведення особистого селянського господарства у жовтні 2020 року. Майже через чотири роки, у липні 2024-го, перший власник продав землю нинішньому.

Розташування ділянки на території заказника підтвердили земельно-технічні експертизи.

Суд погодився з прокурором, що спірна ділянка належить до природно-заповідного фонду. Попри це нинішнього власника Феміда визнала добросовісним набувачем. Йшлося про те, що чоловік купив ділянку як звичайну: в документації із землеустрою не було жодної згадки про «Гнідавське болото». Понад те, суд звернув увагу, що межі заказника досі не виділені в натурі й не внесені до Державного земельного кадастру , хоча він створений ще у 1995 році. Суд вирішив, що за таких обставин не має страждати новий господар землі.

« Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються », – йдеться в рішенні.

Крім того, в судових документах вказано, що власникові ніхто не запропонував грошової компенсації, тож Феміда вирішила, що втручання в його право було б непропорційним, – і в позові відмовив. Себто гектар заповідної землі залишиться в приватній власності.

Прокуратура може скористатися правом на апеляцію.

Історію приватизації земель у заказнику «Гнідавське болото» раніше досліджувала «Сила правди». Журналісти з’ясували, що у 2017 році посадовці Держгеокадастру Волині виділили перші дві ділянки на території заказника учасникам АТО. Це була популярна на той час схема привласнення землі . Документи щодо гектара на території Боратинської сільради підписала заступниця керівника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Олена Ланевич .

2020 року інші дві ділянки у заповідному « Гнідавському болоті » посадовці Держгеокадастру Волині безплатно віддали під приватизацію мешканцям Львівщини. Накази про виділення землі підписував перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Анатолій Поляков .

Два гектари заповідного поля в селі Рованці де-юре отримав військовослужбовець із Нововолинська Олександр Волохатий . Щоправда, він дізнався це випадково від податківців. З’ясувалося, що він вже начебто навіть встиг її продати за кругленьку суму.

Ділянку в Олександра Волохатого нібито викупив підприємець із Рава-Руської громади Михайло Говорін. Землю в іншого учасника АТО придбав земляк Говоріна, землевпорядник та колишній депутат Рава-Руської міської ради Андрій Кольбух. 1,26 гектара отримала також підприємиця Оксана Колодій . А її рідному брату, лісопатологу Рава-Руського лісгоспу Миколі Гринчуку виділили гектар, який він перепродав згаданому Михайлу Говоріну. Саме цей наділ суд відмовився повертати державі.

Справу розслідували аж чотири роки і тільки після матеріалу «Сили правди» у червні 2025 року оголосили підозри двом чиновникам Олені Ланевич та Анатолію Полякову . Дії посадовців слідство кваліфікувало як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а збитки державі оцінило в понад відповідно 0,6 млн та 6,3 мільйона гривень. Полякова відстороняли від посади, однак під час судового слідства у травні 2026 року суд скасував відсторонення.

Раніше «Сила правди» повідомляла, що нажив посадовець Поляков, якого підозрюють у земельних махінаціях біля Світязя і у заказнику .

Олег Криштоф

Волинські