Волинянка у 100 років пекла хліб, у 104 – задмухала свічку на торті - Волинські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Волинянка у 100 років пекла хліб, у 104 – задмухала свічку на торті

08 серпня 2026 р. 14:15

08 серпня 2026 р. 14:15

Чотири роки тому журналісти «Волині» застали Надію Ярмолюк за давньою родинною справою – вона власноруч місила тісто й випікала запашні буханці. Нині найстаршу жительку Велицької громади зі 104-річчям привітали рідні та представники громади.

Найстарша жителька Велицької громади Надія Ярмолюк із села Кухарі й у поважному віці сама порається по господарству, а найбільше просить у Бога миру та повернення українських воїнів додому

Надія Ярмолюк із села Кухарі відзначила 104-й день народження. Привітати найстаршу жительку Велицької громади приїхали сільський голова Віктор Ковальчук та його перший заступник Валерій Киричук. Ювілярці побажали сил, мирного неба, родинного тепла й добрих звісток.

Попри поважний вік, Надія Гордіївна залишається енергійною: досі сама доглядає господарство і годує курей. Живе разом з онукою Ольгою Польчук, а її велика родина тішиться кожним днем поруч із найстаршою берегинею роду.

Чотири роки тому, на своє століття, пані Надія зустрічала журналістів «Волині» біля рідної хати – у найкращій хустині та зі «святковою» палкою. Того дня вона власноруч замісила тісто й напекла хліба для синів, восьми онуків, п’ятнадцяти правнуків і шести праправнуків. Показувала, як тісто має «одліпати» від рук, як перед випіканням треба перехрестити кожну хлібину, а готові буханці змастити водою та накрити теплими рушниками.

Колись вона чекала з фронту чоловіка, а тепер просить Бога зберегти всіх українських воїнів.

Її життя – ціла епоха. У 17 років Надія Гордіївна пережила початок Другої світової, чекала з фронту чоловіка Петра, важко працювала в колгоспі, ростила дітей, рано овдовіла й поховала двох синів. Буряки полола, жито жала, бігла додому годувати дітей і порати худобу, а потім знову поверталася в поле. Та навіть після найтяжчих утрат не дозволяла собі опускати руки.

Коли 24 лютого 2022 року син повідомив їй, що знову почалася війна, бабуся не могла повірити:

– Тіко жити добре почали… Нашо знов те горе?

Нині її найбільше бажання незмінне. Надія Гордіївна щодня просить Господа, аби всі українські захисники повернулися з війни живими й здоровими. А сама, переживши дві війни, продовжує триматися за життя – працею, молитвою і любов’ю до рідних.

Telegram Channel