Воздвиження Хреста Господнього: священник з Волині розповів історію святині та головні традиції свята

14 вересня 2026 р. 09:43

14 вересня 2026 р. 09:43

14 вересня християни відзначають Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього — одне з дванадцяти найбільших свят церковного року.

Цього дня віряни згадують віднайдення Хреста, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, його повернення до Єрусалима після перебування у Персії та встановлення традиції урочистого піднесення святині.

Про історію Хреста Господнього, його віднайдення, повернення до Єрусалима та особливості богослужіння на Воздвиження журналістам ВСН розповів отець Андрій Гайдай, клірик храму Святої Катерини жіночого монастиря Василія Великого.

Історія Воздвиження пов'язана з імператором Костянтином Великим та його матір'ю — рівноапостольною царицею Оленою.

У 326 році імператор вирішив відшукати втрачений Хрест Господній. Для цього його мати вирушила до Святої Землі. Пошуки проводили неподалік Голгофи. У той час існував звичай закопувати знаряддя страти поруч із місцем, де її здійснювали.

Під час розкопок знайшли три хрести, цвяхи та дошку з написом, яка була прикріплена над головою розп'ятого Спасителя. Однак одразу визначити, який саме з трьох хрестів належав Христу, було неможливо.

За церковним переданням, зрозуміти це допомогло чудо. До одного з хрестів доторкнулася хвора людина — і зцілилася. Так визначили, що саме цей хрест є Чесним і Животворящим Хрестом Господнім.

Після цього імператор Костянтин та цариця Олена вклонилися святині. Єрусалимський патріарх Макарій почав показувати її людям, піднімаючи Хрест високо над натовпом. Саме з цією традицією пов'язують назву свята Воздвиження, тобто піднесення Хреста.

У VII столітті до історії віднайдення Хреста додалася ще одна важлива подія — його повернення до Єрусалима. У 614 році перський цар завоював Єрусалим і серед інших скарбів забрав до Персії Древо Животворящого Хреста Господнього.

За переказами, святиня перебувала у персів 14 років. Лише у 628 році імператор Іраклій здобув перемогу над персами, уклав із ними мир і повернув Хрест до Єрусалима.

Подальша доля святині достеменно невідома. Історики мають різні версії щодо того, що з ним сталося. За однією з них, Хрест перебував у Єрусалимі до 1245 року. Інша версія говорить, що згодом його розділили на частини та рознесли по різних місцях світу.

Нині частина Хреста Господнього, за церковною традицією, зберігається у ковчезі у вівтарі православного храму Воскресіння в Єрусалимі. Ще одна часточка Животворящого Хреста Господнього зберігається у храмі Святої Катерини жіночого монастиря Василія Великого в Луцьку.

Воздвиження є Господським святом, тобто присвячене безпосередньо Ісусу Христу. Особливістю богослужіння є й те, що під час утрені на Хрестовоздвиження Євангеліє читається не посеред храму, а у вівтарі.

Кульмінаційним моментом служби стає урочисте винесення Хреста. Головний священник або єпископ, одягнений у бордові, фіолетові чи червоні ризи, виносить святиню. Присутні у храмі вклоняються Хресту та цілують його, а після цього предстоятель помазує вірян святим єлеєм.

Під час спільного поклоніння Хресту звучить тропар:

«Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо».

Ці слова поєднують дві центральні події християнської віри — Хрест і Воскресіння. Воздвиження належить до днів, коли Церква встановлює одноденний піст.

Він пов'язаний із особливим значенням Хреста у християнській традиції. Водночас піст не варто сприймати лише як обмеження в їжі. Його сенс полягає також у молитві, стриманості та духовному зосередженні.

Цього дня віряни мають можливість не просто згадати історію святині, а замислитися над жертвою Ісуса Христа та значенням Хреста для християнської віри.

Отець Андрій пояснює, що для тогочасних людей розп’яття на хресті було найвищою ганьбою та покаранням. Особливо це сприймалося як ганьба для євреїв, адже хрест був місцем ганебної смерті. Саме тому й проповідь про Хрест у ті часи могла сприйматися як щось принизливе та незрозуміле для людей.

«А чим для нас є хрест? Це місце, де нам подарована вічність. Усі ми прагнемо щастя, довгих років життя, але на хресті людина отримала вічність, безсмертне життя. Тому він для нас такий важливий і цінний.

На хресті Господь виявив свою найбільшу любов до людини й обдарував її вічним життям».

Хрест у християнстві є не просто історичною святинею чи предметом, який вшановують у храмі. Для християн він став символом жертовності, спасіння та перемоги життя над смертю. Саме тому Воздвиження нагадує не лише про події, які відбулися багато століть тому, а й про духовне значення Хреста для кожної людини.

Водночас навколо свята сформувалося чимало народних звичаїв і заборон. Люди говорять про те, що на Воздвиження не можна працювати, починати нові справи, позичати гроші чи ходити до лісу.

За словами священника, на Воздвиження дійсно не можна працювати. Цього дня варто відкласти роботу та присвятити час молитві, відвіданню храму й духовному осмисленню свята.

Головним же для християнина на Воздвиження залишається вшанування Хреста Господнього, молитва та осмислення Христової жертви.

• Друга Пречиста на Волині: що відзначають 8 вересня та які є традиції
• Що не можна робити 29 серпня: священник з Волині розповів правду про заборони на Усікновення
• «Прах має бути похований»: священник з Волині пояснив позицію церкви стосовно кремації

Волинські