У Турійській громаді вшанували пам’ять воїна Олександра Бондарука

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Турійській громаді вшанували пам’ять воїна Олександра Бондарука

06 жовтня 2026 р. 21:11

06 жовтня 2026 р. 21:11

Сьогодні, 6 жовтня, в Озерянах громада знову зібралися разом, щоб молитвою та добрим словом згадати свого земляка — Олександра Бондарука, який чотири роки тому загинув, захищаючи Україну. Йому було лише 34 роки.

Про це повідомляють на сторінці Турійської селищної ради у «Фейсбук» .

У Свято-Успенському храмі молилися за упокій душі Олександра та всіх воїнів, які віддали життя за свободу нашої держави. Після богослужіння громада хресною ходою пройшла до центру села, де на банерах розміщені світлини захисників, які вже ніколи не повернуться додому.

До присутніх звернулися Турійський селищний голова Олексій Безсмертний та настоятель храму отець Віктор, наголосивши на важливості берегти пам’ять про Героїв, які захищали рідну землю. Після цього хресною ходою вирушили до могили Олександра, де молитвою, хвилиною мовчання та квітами вшанували його пам’ять.

Війна увійшла в життя Олександра задовго до повномасштабного вторгнення. Ще у 2007 році він розпочав службу у Збройних силах України, а у 2014–2015 роках брав участь в АТО. Мав військовий досвід, авторитет серед побратимів і добре знав ціну відповідальності. Тож коли у 2022 році росія розпочала повномасштабну війну, Олександр не залишився осторонь — добровільно повернувся до лав ЗСУ та став до строю у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

За словами рідних та односельців, поза військом він був простим і щирим чоловіком — працьовитим, добрим, завжди готовим допомогти. Любив футбол, риболовлю, сільську працю, а ще вмів пекти хліб у печі. Саме таким — своїм, близьким, справжнім — його й пам’ятають в Озерянах.

6 жовтня 2022 року Олександр загинув у бою поблизу села Першотравневе на Харківщині. Його життя обірвалося на війні, але пам’ять про нього продовжує жити серед тих, хто знав, любив і чекав його, в пам’яті вдячних українців, в історії боротьби нашої країни.

Світла пам’ять Захиснику України.

Вічна шана Герою. У Турійській громаді вшанували пам’ять воїна Олександра Бондарука