Прощаються громади із захисниками, які віддали життя за Україну

17 жовтня 2026 р. 20:27

17 жовтня 2026 р. 20:27

Знову чорні звістки сколихнули громади району – болючих утрат зазнає Україна, наш край і сім’ї Героїв. Пам’ятаймо про подвиг кожного, хто віддав життя у боротьбі за волю і незалежність нашого народу у цій страшній проклятій війні.

Андрій Єфрємов
(м. Нововолинськ)

Надійшла сумна звістка про загибель Андрія Єфрємова, 1977 року народження, жителя Нововолинська, повідомив на своїй фейсбук-сторінці міський голова Борис Карпус.

Серце захисника України перестало битися 6 жовтня в Запорізькій області. У вівторок відбулося прощання з Героєм біля підʼїзду
його будинку. Панахиду відслужили у Свято-Покровському храмі біля центрального ринку.

Вічний спочинок воїн знайшов на Алеї Слави Героїв, що на кладовищі в районі 2-ї шахти.

Ярослав Пиріг
(м. Сокаль – с. Бубнів Зимнівської ТГ)

Підтверджено загибель Ярослава Пирога, 1983 року народження, жителя села Бубнів, інформує на своїй фейсбук-сторінці сільський голова В’ячеслав Католик.

Ярослав тривалий час вважався зниклим безвісти. Згідно з офіційним сповіщенням, він загинув 30 жовтня 2024 року під час виконання військового обов’язку в бою за Україну поблизу Богоявленки Волноваського району Донецької області.

Як повідомляє «Радіо Сокаль», Ярослав народився в місті Сокалі Львівської області. Був наймолодшою, четвертою дитиною в родині священника. Навчався у Сокальській гімназії імені Олега Романіва.

У 2001 році вступив на факультет міжнародних відносин Рівненського інституту слов’янознавства. Захоплювався історією та українським фольклором, співав у церковному хорі, любив подорожувати й особливо цінував красу українських гір.

У травні 2024 року Ярослав став на захист України у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Загинув під час ворожого обстрілу перший вибух міни спричинив у нього легку контузію, проте навіть тоді він продовжував виконувати бойове завдання. Другий вибух став смертельним. Через інтенсивний перехресний вогонь побратими не мали
змоги надати допомогу та евакуювати тіла загиблих.

Прощання з Героєм відбулось у суботу в селі Бубнів.

Роман Гіль
(с. Овадне)

Підтвердилася загибель солдата Романа Гіля, 1994 року народження, жителя села Овадне, який тривалий час вважався зниклим безвісти, про це повідомляють на фейсбук-сторінці Оваднівської ТГ.

Роман Гіль загинув 16 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Чумацьке Покровського району Донецької області. Він захищав Україну, її свободу та незалежність. До останнього рідні та близькі сподівалися на його повернення,
однак звістка про загибель стала непоправною втратою для родини й усієї громади.

Рідне село зустріло свого Героя зі сльозами на очах, схиленими головами та невимовним болем у серці. Жителі громади утворили живий коридор шани, віддаючи останню шану полеглому Захиснику України.

Рідні, близькі, друзі, побратими, односельці та небайдужі жителі громади зібралися, щоб спільною молитвою провести Романа в останню путь. Під час чину відспівування присутні молилися за упокій його душі, віддаючи шану його мужності, незламності та жертовності.

Після чину відспівування траурна процесія вирушила до місцевого храму, де продовжилася спільна молитва за упокій душі Захисника. Свій вічний спочинок Роман Васильович віднайшов на кладовищі рідного села Овадне.

Редакція «Слова правди» висловлює щирі співчуття рідним і близьким захисників.
Вічна пам’ять і шана Героям!

Волинські