вологість:
тиск:
вітер:
«Усі думали, що я загинув»: поранений прикордонник із Волині провів ніч під деревом, ховаючись від ворожих дронів
36-річний В’ячеслав Ятчук із Ратнівської громади Ковельського району на Волині мобілізувався до війська у березні 2025 року й одразу долучився до бойового підрозділу Волинського прикордонного загону. За освітою він вчитель фізкультури, хоча за професією ніколи не працював. Тож отримав позивний «Фізрук».
Історію розповідають Держприкордонслужбі України .
За словами прикордонника, найкритичніший епізод йому довелося пережити під час заходу на одну із позицій на початку ротації. Тоді В’ячеслав разом з побратимами, які проводили евакуацію важкопоранених потрапили під ворожий обстріл, під час якого він теж отримав поранення ноги.
«З нашого боку залетів «мавік». Ми гадали, що це наш, але він виявився ворожим і зробив скид на нас», – пригадує військовослужбовець. – «Тоді я отримав осколкове поранення лівого стегна. Згодом наші хлопці під’їхали до нас на НРК і забрали тяжкопоранених та загиблого бійця, а я забіг в посадку й заховався під поваленим стовбуром дерева, де знесилений крововтратою заснув».
Протягом тривалого часу ворожі fpv-дрони хаотично кружляли, намагаючись поцілити у В’ячеслава. То ж йому цілу ніч довелося пробути у тому лісі.
«Мене врятувало те, що була спека і зеленка. Дерева нагрівалися і з дронів мене не було помітно. Водночас не було води, а дуже хотілося пити, тому жував листя. Рація сіла і всі думали, що я загинув, хоча наші мене шукали квадрокоптером, адже дронарі бачили, що я забіг в посадку», – ділиться пережитим прикордонник.
Попри те, що поранення було таке, що два пальці можна було вставити в дірку в нозі, «Фізрук» вирішив не накладати турнікет, і як згодом з'ясувалося – це, по суті, врятувало йому ногу.
Під обід наступного дня, коли ворожі дрони перестали атакувати посадку, В’ячеслав вирішив все-таки йти до своїх, здолавши майже кілометр відкритої місцевості.
Воїну вдалося непомітним для ворога дістатися до наших позицій. Після чого йому була надана перша медична допомога, а згодом евакуювали до шпиталю.
Після нетривалого лікування прикордонник повернувся до побратимів на лінію бойового зіткнення. Нині «Фізрук» продовжує службу на українсько-білоруській ділянці держкордону неподалік від рідного села.
Зі слів В’ячеслава, він заздалегідь психологічно готував себе до того, що доведеться побувати на війні. І попри всі складнощі, які довелося пережити, найбільше військовослужбовця мотивувало те, що вдавалося рятувати життя побратимів.
- «Життя варте того, щоб знову жити»: історія волинянина, який провів 50 місяців у російському полоні
- «Кринки – це було пекло»: історія воїна з Волині Анатолія Катеринюка
- Вранці написав мамі, що все добре, а ввечері родині повідомили про зникнення: історія полеглого Героя з Волині
Новини рубріки
У Луцьку самовільно встановили терасу і пошкодили бруківку
27 жовтня 2026 р. 12:06
У Луцьку хочуть відновити занедбану будівлю біля центру зайнятості
27 жовтня 2026 р. 11:56
Через аварію на тепломережі частина будинків у Луцьку залишилася без гарячої води
27 жовтня 2026 р. 11:37