Київ
вологість:
тиск:
вітер:
Погода на 10 днів від
sinoptik.ua
Чому посухи стають новою “нормою” для України і як адаптуватися до змін: рекомендації фахівців Всесвітнього фонду природи WWF-Україна
17 червня 2025 р. 17:33
17 червня 2025 р. 17:33
2025-06-17 17:32:00
Щорічно 17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цей день нагадує: прісна вода — не безкінечний ресурс, а родючі ґрунти перетворюються на безцінний скарб, якого стає все менше у світі. За прогнозами ООН, до 2050 року посуха може вразити понад три чверті населення світу. А кількість і тривалість посух з 2000 року зросла на 29% у порівнянні з двома попередніми
десятиліттями. У період з 1998 по 2017 рік посухи спричинили глобальні економічні збитки на суму близько 124 мільярдів доларів США.
повномасштабне вторгнення Росії, що спричиняє стрімке збільшення ерозії, забруднення та зневоднення ґрунтів, а також руйнує критичну водну інфраструктуру.
У чому різниця між опустелюванням і посухою?
Опустелювання та посухи становлять одні з найбільш тривожних глобальних процесів деградації навколишнього середовища, що загрожують сталому розвитку та здатності людства виживати в багатьох регіонах світу. Ці явища призводять до втрати родючих земель, зниження біорізноманіття, зменшення водних ресурсів та погіршення умов життя для мільйонів людей, особливо в сільських районах.
За даними ООН, сьогодні у світі деградовано вже п’яту частину всієї суші — це понад 2 мільярди гектарів. Із них більше половини — сільськогосподарські землі, які мали б давати нам їжу. Щороку ми втрачаємо понад 12 мільйонів гектарів через опустелювання.
При цьому майже 95% продуктів, які ми їмо, залежать від стану ґрунту. Щороку світ втрачає 24 мільярди тонн ґрунту, що напряму б'є по врожаях і економіці.
● Опустелювання
перевипас худоби, нераціональне зрошення, посухи та ін.
● Посуха
Ці два явища тісно пов'язані, адже посуха є однією з головних причин опустелювання.
Яка ситуація в Україні?
В умовах зміни клімату посухи стають частішими, а опустелювання — загрозою навіть для країн, які раніше з цим не стикалися, зокрема й для України (особливо південних областей).
● Підвищення температури
2024 рік був найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень (тобто з кінця 19 століття) – і не тільки для України, а й для всієї планети. Ба більше, швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.
Дані Українського Гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47- 0,59°С/10 р., а в північній півкулі та Європі – 0,34 і 0,47°С/10 р. відповідно.
● Опустелювання та деградація орних земель
Україна є однією з найбільш інтенсивно розораних країн не лише Європи, а й світу: орні землі займають 54% її території. У деяких районах Херсонської та Запорізької областей цей показник перевищує 90%. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, близько 58% українських земель зазнають деградації, а 20% – забруднення. Серед причин – зміна клімату та військові дії.
● Зміни в опадах
Спостерігається дефіцит опадів та збільшення тривалості бездощового періоду. Минулий рік додав нових доказів кліматичних змін. Один із найпомітніших — зміщення сезонного розподілу опадів: у літній період їх кількість різко скорочується. Водночас зростає не лише кількість днів із високими температурами, а й тривалість періодів безперервної спеки. Це призводить до активнішого випаровування вологи з поверхні грунту та водних об'єктів.
Літні дощі, якщо й випадають, перетворюються на короткочасні зливи. Але така волога не встигає вбиратись у пересохлу землю: вода швидко стікає з поверхні, не поповнюючи запаси ґрунтових і підземних вод.
Усе це спричиняє глибоку посушливість, обміління річок і зниження рівня вологи у ґрунті — і ми вже бачимо наслідки цього в багатьох регіонах України.
● Найбільш вразливі регіони
Проблема опустелювання проявляється переважно в областях степової зони. Південь України включено до регіонів з дуже високим рівнем вразливості до опустелювання. Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська області — ці регіони найбільше постраждали від посух, що знищили десятки тисяч гектарів посівів. Тенденції до збільшення тривалості та інтенсивності посух спостерігаються також у центральних та північних регіонах України, де раніше такі явища не були проблемою.
● Зниження доступності води:
Очікується зниження доступності води по всій країні, що посилить проблеми з водопостачанням та сільським господарством. При цьому Україна має один із найнижчих серед європейських країн показників
забезпеченості власними водними ресурсами — лише одна тисяча кубометрів місцевого стоку на одного жителя, тоді як, наприклад, у Канаді цей показник становить 94,3 тис. куб. м, США — 7,4 тис. куб. м, Німеччині — 1,9 тис. куб. м. Забезпеченість місцевими водними ресурсами по окремих областях країни відрізняється майже в 60 разів: від 0,14 км3/рік у Херсонській області до 7,92 км3/рік – у Закарпатській.
“Основною рушійною силою цих процесів є глобальне потепління (тривале підвищення середньої температури Землі), що, в основному, зумовлено антропогенними викидами парникових газів. Спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу) призводить до викидів парникових газів (вуглекислого газу, метану тощо) в атмосферу.
Ці гази створюють "ковдру" навколо Землі, затримуючи тепло і спричиняючи підвищення глобальної середньої температури. Україна, як і інші регіони світу, відчуває на собі наслідки цього процесу. Як наслідок, збільшення атмосферного випаровування через підвищення температури призводить до посилення посух в усьому світі”, — пояснює керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Фахівці WWF-Україна окреслили ключові заходи пом’якшення негативного впливу посух:
● Системи раннього виявлення, як-от моніторинг посух, допомагають аграріям і державним органам вчасно помічати загрозу та швидше реагувати на неї. Завдяки цьому можна краще підготуватись до посушливих сезонів і зменшити втрати.
● Серед заходів, що можуть значною мірою знизити негативний вплив посух – зелена інфраструктура. Зокрема, заходи з відновлення заплав і водно-болотних угідь, які можуть накопичувати воду в періоди інтенсивних опадів.
● Іншим альтернативним рішенням є повторне використання води для зрошення або промислових потреб.
● Збір та використання "сірої" води. Поширення практики збору "сірої" води (вживаної в будинках у ванних кімнатах, крім туалетної) для подальшого використання в господарських цілях (для туалету, поливу).
Джерело: krivbass.city
Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua
Новини рубріки
Де знайти номер і серію ID-паспорта: інструкція
17 червня 2025 р. 20:40
Одесит поставляв до ЗСУ неякісні та прострочені продукти
17 червня 2025 р. 20:14