ЕКСКЛЮЗИВ Дивом вижила під час авіаудару: історія Олени Стрілець із Лисичанська

20 червня 2025 р. 12:10

20 червня 2025 р. 12:10

Війна залишила глибокі шрами не лише на обличчі, а й на долі Олени Стрілець, жительки Лисичанська Луганської області. Її життя змінилося в одну мить, коли авіаудар зруйнував укриття, де вона ховалася від обстрілів. Олена дивом вижила, але втратила все: дім, здоров’я, зв’язок із рідними. Сьогодні вона живе у шелтері у Дніпрі, отримуючи підтримку від місцевої влади та мріючи про мир, пише “Наше місто”.

Олена Стрілець згадує той страшний ранок у Лисичанську, коли вона разом з іншими ховалася в підвалі місцевого закладу культури. У мирні часи там були кінопокази, а під час війни це місце стало укриттям від обстрілів.

– Ми у підвалі сиділи, у клубі – пригадує Олена. – І раптом стався авіаудар. Ми сиділи на сидіннях на одній стороні, і на іншій також люди сиділи, розмовляли. І раптом вибухнуло. Одразу людей, що були ближче до дверей, вбило. Загалом тоді багато людей загинуло. А ми трохи далі сиділи і дивом залишилися живими.

Вибух був настільки потужним, що Олена отримала серйозні травми. Її обличчя обпекло, волосся майже все згоріло, сильно постраждали очі.

– Ну мені ж відразу по голові вдарило, – розповідає жінка. – Червоне лице було, опіки були, ноги постраждали. Я не знаю, яким дивом залишилася жива. Бог вберіг.

Шлях до порятунку: від Лисичанська до Дніпра

Олену винесли з-під завалів і терміново доправили до лікарні.

– Мене на машині “швидкої допомоги” повезли до Краматорська, – згадує Олена. – Коли везли, то уламки летіли поряд. Було страшно, навкруги лунали вибухи. Нас везли дуже швидко, а то б взагалі цю машину рознесло.

У лікарні Краматорська медики зрозуміли, що не зможуть надати повноцінну допомогу через важкий стан очей Олени. Її терміново направили до Дніпра.

У Дніпрі жінка опинилася в лікарні. Спочатку вона не могла ходити, були проблеми з пам’яттю, але завдяки лікарям поступово почала відновлюватися.

– Поклали до чотирнадцятої палати, лікували, – додала жінка. – Дякую їм, дай Боже здоров’я усім, хто мені допоміг.

Після лікування Олені довелося починати життя заново. Вона залишилася без документів, речей і зв’язку з рідними. У Лисичанську залишилися її мати та сестра, і вона досі не знає, чи живі вони.

– Вже тих людей немає серед живих, що зі мною разом були у тому укритті, – каже жінка. – А мене вивезли без нічого. Мені у Дніпрі допомогли відновити документи, паспорт отримала, встановили інвалідність.

Життя у шелтері: підтримка, що рятує

Сьогодні Олена живе у шелтері у Дніпрі. Продуктові набори стали для неї справжньою підтримкою, адже пенсія невелика.

– Отримую продукти регулярно, – сказала переселенка. – Полюбляю каші з м’ясом, джем дуже смачний. Маю пенсію маленьку, а ось продуктовий набір мені дуже допомагає. Я дякую громаді Дніпра. Не знаю, як би виживала без допомоги.

Попри все, Олена не втрачає надії. Її найбільша мрія — мир і можливість мати свій маленький куточок, де вона могла б жити у спокої.

Фото Володимира Федорищева.

Раніше ми писали: Підтримка переселенців: у Дніпрі триває видача продуктових наборів вразливим категоріям.

Дніпровські