ЕКСКЛЮЗИВ Суші, шаурма чи брудні руки: що найчастіше відправляє дніпрян на лікарняне ліжко

29 червня 2026 р. 10:13

29 червня 2026 р. 10:13

Влітку приймальні відділення дніпровських лікарень фіксують зростання звернень із кишковими розладами. Шашлик, риба, майонезні салати та молочні продукти за спекотної погоди легко можуть стати джерелом сальмонели чи кишкової палички. Чому літо — найризикованіший сезон для гурманів, розповідає “Наше місто”.

Думав, що отруївся їжею, виявилось — підхопив вірус від родички

Сергія до лікарні привезли о четвертій ранку. До цього він самотужки боровся з нудотою , блювотою і слабкістю, яка з кожною годиною ставала все відчутнішою.

– Першою підозрою стала їжа, – розповідає Сергій. – У холодильнику лежав оселедець, і я був майже впевнений, що саме він став причиною нездужання — продукт здавався підозрілим ще до того, як я почав його їсти.

Та згодом чоловік згадав інший епізод, на який спершу не звернув уваги. У понеділок із Закарпаття повернулася його сестра, і в неї були майже ті самі симптоми — нудота, діарея, загальне нездужання.

– Між поверненням сестри і моєю госпіталізацією минуло достатньо часу, щоб я не пов’язав ці два випадки між собою, – додає чоловік. – Логічніше було підозрювати їжу, з’їдену напередодні, ніж згадувати про чужу хворобу кількаденної давнини. Але тепер такі симптоми з’явилися у доньки моєї сестри.

Саме цей збіг виявився ключовим: у лікарні з’ясували, що причина нездужання чоловіка — не зіпсований оселедець, а ротавірус, яким, найімовірніше, він заразився від сестри.

Ця історія добре ілюструє типову пастку, в яку потрапляють пацієнти: симптоми кишкової інфекції майже однакові незалежно від збудника, тож люди схильні шукати причину в останньому з’їденому продукті, а не в контакті з хворою людиною.

Про те, як насправді розрізнити вірусні та бактеріальні кишкові інфекції і чому це важливо для лікування, розповіла Олена Юріївна, завідувачка відділення лікування хворих на гострі кишкові та паразитарні інфекції однієї з міських лікарень Дніпра.

Як суші, кров’яна ковбаса і шаурма вкладають дніпрян на лікарняні ліжка

За словами лікарки, влітку до відділення потрапляють пацієнти не так з вірусними, як з бактеріальними кишковими інфекціями.

– Причина цьому проста: вірусні хвороби зазвичай минають легше і швидше, тому такі пацієнти рідше потребують госпіталізації — здебільшого вони лікуються вдома, — підкреслила Олена Юріївна. — А бактеріальні кишкові інфекції здатні давати важкий, виснажливий перебіг: висока температура, сильна інтоксикація, швидка втрата сил. Саме тому до відділення частіше потрапляють пацієнти з бактеріальними інфекціями.

Одна з останніх історій, яку вона згадує, — про чоловіка, який захворів на сальмонельоз після вживання суші. Проблема, втім, була не в самих суші, а в тому, як їх зберігали.

– Пацієнт купив велику порцію суші — близько кілограма — і не з’їв їх відразу, а залишив у холодильнику, — наголошує лікарка. — На другий чи третій день він доїв ці суші, не подумавши, що продукт уже міг втратити свою свіжість. А цього робити не варто: суші — це сирі або слабо термічно обробленні риба й морепродукти, які псуються набагато швидше, ніж приготовані страви. У спеку цей процес відбувається ще активніше, тож такий продукт потрібно з’їдати в день приготування, а не зберігати про запас.

Ще одна пацієнтка відділення придбала кров’яну ковбасу на стихійному ринку — і отримала важку форму сальмонельозу. За словами Олени Юріївни, продукти на таких ринках — це окремий ризик, бо ніхто не може гарантувати умови їх зберігання та приготування.

– В яких умовах цю ковбасу готували, скільки і де зберігали – невідомо, – додає лікарка. – На стихійних ринках ніхто не перевіряє продавців на носійство кишкових інфекцій. Бактеріоносії — люди, які самі не хворіють, але виділяють збудника, вони можуть торгувати їжею, не підозрюючи про небезпеку, яку становлять для покупців.

Окрема історія — про готову їжу у спекотний період. Лікарка пригадує минулорічні масові випадки отруєння шаурмою, коли до відділення одночасно потрапляли по 10–15 людей.

Чим раніше з’явились симптоми – тим важче перебіг хвороби

Один з найважливіших моментів, на які звертає увагу лікарка, — це швидкість появи симптомів після вживання неякісного продукту.

– Перші ознаки отруєння можуть з’явитися вже через три-чотири години, – попереджає лікарка. – І чим коротший інкубаційний період, тим більше може бути виражена тяжкість захворювання. Це пов’язано з дозою токсину: якщо людина з’їла продукт і захворіла вже за три години, це означає, що в організм потрапила велика концентрація токсину одразу, а отже й перебіг хвороби буде важчим.

Якщо ж симптоми проявляються пізніше, шанси на легку форму вищі. Але навіть це правило — не абсолютне: багато залежить від імунітету, загального стану організму і віку пацієнта.

Саме тому Олена Юріївна наполягає, що перша допомога доцільна лише на ранньому етапі, і вона має чіткі межі.

– Перша допомога — це те, що сам пацієнт може зробити: дезінтоксикаційна терапія, або вживання сорбентів, які знаходяться в аптечках у кожного, — каже вона. – Але, якщо діарея супроводжується великою втратою рідини, то краще звернутися за медичною допомогою, а не займатися самолікуванням. Насторожити має частота походів у туалет. 15 разів на добу — це вже критично.

Не менш категорична Олена Юріївна щодо популярної звички пити закріплювальні препарати при діареї самостійно, без призначення лікаря.

– Це може змазати картину, через що ми не виявимо мікроб, який спровокував хворобу, — пояснює лікарка. – І людина може стати потенційним бактеріоносієм і заражувати потім інших людей.

Найбільшу небезпеку при гострих кишкових інфекціях становить не сама діарея чи блювота, а їхній наслідок — зневоднення організму.

– Втрата великої кількості рідини здатна за короткий час довести пацієнта до гіповолемічного шоку, вивести з якого набагато складніше, ніж зупинити хворобу на початку, — пояснює Олена Юріївна. – З’являються інші поліорганні ускладнення, страждають нирки. Ситуація розвивається за тривожним сценарієм: відновити роботу нирок стає дедалі складніше, рівень креатиніну зростає, а пацієнт фактично перестає виділяти сечу. Тобто це вже за собою несе загрозу для життя людини.

Скільки можна тримати м’ясо в холодильнику: пояснення лікарки

Захворіти можна не тільки через сумнівні продукти з ринку, а й через банальне недотримання гігієни — брудні руки часто стають причиною гострого розладу кишківника. Існує й окремий перелік продуктів, які становлять найбільшу небезпеку в цьому плані, навіть якщо вони були придбані у перевірених магазинах.

– Найбільш небезпечними продуктами, які провокують тяжкі кишкові інфекції, є м’ясо, риба, яйця, молочні продукти та навіть вода, яку ми п’ємо, — наголошує лікарка Олена Юріївна.

Окрему увагу, за словами спеціалістки, слід приділяти правильному зберіганню продуктів у спекотну пору року. Її головне правило  максимально просте: вживати страви потрібно в день приготування, а не залишати їх в холодильнику на декілька днів.

– По-перше, потрібно звертати увагу на те, як ми зберігаємо продукти, і не забувати про терміни придатності, — пояснює лікарка. – Також, у холодильнику тримаємо їжу якомога менше, контролюємо температуру зберігання. М’ясо можна використовувати лише протягом доби: приготували, з’їли — і все, далі вже не вживаємо.

За її словами, навіть якщо продукт перебував у холодильнику, з часом у ньому все одно з’являються небезпечні мікроорганізми. А якщо страву не піддали достатній термічній обробці, ризик захворіти зростає в рази — особливо у спекотні дні, коли бактерії розмножуються значно швидше.

Чисті руки, безпечна їжа, якісні продукти – правила захисту від кишкових інфекцій

Підсумовуючи, Олена Юріївна формулює три головні фактори профілактики кишкових інфекцій — чисті руки, безпечна їжа і якісні продукти. Саме на цьому поєднанні, за її словами, тримається захист від літніх спалахів захворюваності.

На запитання, чи купує вона сама продукти на стихійних ринках, лікарка відповідає однозначно негативно. На її переконання, все, що потрапляє на стіл, має пройти термічну обробку, а контролювати якість продукції на ринку практично неможливо.

– На ринку взагалі не купую ні молочні продукти, ні ковбасні вироби домашнього приготування, – ділиться вона. – У магазині — все, що можна термічно обробити. Або, якщо купуємо той же сир, він повинен пройти термічну обробку обов’язково — у вигляді запіканок, сирників.

Окрему небезпеку, за словами лікарки, становить домашня консервація та засолена риба — продукти, в яких за відсутності доступу повітря можуть розвиватися токсини, що викликають ботулізм. Вона пригадує конкретний випадок із власної практики.

– Пацієнт надійшов до відділення із кишковою інфекцією, а згодом ми встановили діагноз «ботулізм», – розповідає Олена Юріївна. – Причина виявилася простою: домашня консервація. Огірки погано промили, не під проточною водою, і на них залишилася земля. А у банці без доступу повітря саме земля стає джерелом небезпеки: спори бактерії ботулізму, які містяться в ґрунті, починають активно розмножуватися та виділяти токсин. Людина цього не бачить і не відчуває — консервація може виглядати і пахнути цілком нормально, а токсин уже накопичується. Це одна з причин, чому домашня консервація потребує особливої уважності на етапі підготовки овочів.

Подібна загроза, за словами лікарки, стосується і домашньої тушонки, і солоної в’яленої риби — наприклад, тараньки, — якщо її готують із порушенням технології.

Проте, літо залишається сезоном смачних, але непередбачуваних спокус. Досвід пацієнтів лікарні в черговий раз підтверджує, що одна порція суші чи кільце ковбаси з ринку можуть обернутися тижнями на лікарняному ліжку. Медики радять не покладатися на власну інтуїцію щодо підозрілих продуктів, а дотримуватися простих правил: купувати якісне, готувати свіже, мити руки.

Тож нехай це літо подарує лише приємні смакові відкриття, теплі вечори в колі рідних та довгоочікуваний відпочинок без жодних прикрих несподіванок. Будьте уважні до того, що опиняється на вашому столі, — і нехай здоров’я залишається незмінним супутником усіх літніх історій.

Фото Валерія Кравченка та з відкритих джерел.

Раніше ми писали: Ботулізм у Дніпрі: нові подробиці смертельного отруєння через домашню рибу.

Дніпровські