ЕКСКЛЮЗИВ ОФІЦІЙНО Як у Дніпрі готуються до опалювального сезону 2026-2027

03 липня 2026 р. 10:24

03 липня 2026 р. 10:24

Відоме народне прислів’я «готуй сани влітку» якнайкраще підходить до роботи тепловиків. Влітку, коли повітря прогрівається до 30–40 градусів, настає найкращий час для підготовки обладнання котелень до роботи в осінньо-зимовий період. Про підготовку дніпровських тепловиків до нового сезону та чудових трудівників КП «Теплоенерго» розповість «Наше місто».

У котельнях ремонтують котли та модернізують обладнання

Кажуть, що котел — це серце будь-якого об’єкта теплогенерації. Якщо він зупиниться, усі зусилля тепловиків виявляються марними. Саме тому ремонтно-профілактичні роботи необхідно виконувати своєчасно, щоб котли працювали надійно та безперебійно.

Нещодавно такі роботи виконали на одній із районних котелень Дніпра, яка забезпечує теплом 51 житловий будинок, дві лікарні, два навчальні заклади та два дитячі садки. Тут демонтували зношені вузли й деталі, замінили трубні елементи поверхонь нагріву, запірну арматуру та інші складові, що втратили свої експлуатаційні характеристики. Також виконали очищення внутрішніх поверхонь котла від накипу та відкладень, провели зварювальні роботи, герметизацію з’єднань і налагодження систем автоматики.

— На цьому об’єкті провели комплексний ремонт котла, адже саме від його справної роботи залежить стабільне теплопостачання значної кількості споживачів, — зазначив начальник теплової дільниці № 2 КП «Теплоенерго» Сергій Агруч.

Ще на одному об’єкті підприємства фахівці виконали ревізію мережевого насоса, який забезпечує циркуляцію теплоносія до житлових будинків, лікарень, шкіл і дитячого садка.

Під час технічного обслуговування спеціалісти перевірили стан робочого колеса, підшипникових вузлів, ущільнень, електродвигуна та виконали необхідне регулювання обладнання.

— Загалом у цій котельні встановлено шість насосів, і кожен із них має бути повністю справним та готовим до роботи в опалювальний сезон, — зазначив старший майстер теплової диспетчерської № 3 Дмитро Гризов.

Аналогічні роботи тривають у всіх районах Дніпра.

Готуючись до зими, оновлюють теплотраси та перевіряють генератори

Звісно, комунальники перевіряють і ремонтують не лише обладнання котелень. Адже тепло потрібно не тільки виробити, а й доставити до споживачів із мінімальними втратами.

Для цього необхідно оновлювати теплотраси. Зокрема, в Індустріальному районі Дніпра фахівці виконали капітальний ремонт трубопроводу опалення діаметром 89 мм і довжиною близько 84 метрів. Тут демонтували аварійну ділянку, підготували траншею та проклали нові сталеві труби.

Начальник теплової дільниці №1 КП «Теплоенерго» Анатолій Лавренюк пояснив, що ремонт став необхідним після аварії, яка сталася взимку.

— Через підтоплення ґрунтовими та каналізаційними водами сталася аварія на тепловій мережі, — зазначає Анатолій Лавренюк. — Узимку ми виконали тимчасовий ремонт, а зараз повністю замінили аварійну ділянку трубопроводу. Головне, що мешканці отримають надійне теплопостачання в опалювальний період.

Оновлення теплотрас триває й в інших районах міста. Масштабну заміну теплової ізоляції провели на проспекті Героїв.

— Замінено ізоляцію на 160 метрах трубопроводу у дворі будинку на проспекті Героїв, 4, — зазначає старший майстер теплової дільниці № 2 КП «Теплоенерго» Олег Лимарев.— У процесі експлуатації трубопроводи зазнають впливу зовнішніх чинників: перепадів температур, опадів і механічних пошкоджень. Це призводить до зношення або руйнування ізоляційного шару, внаслідок чого можливі додаткові втрати теплової енергії під час її транспортування до будинків споживачів. Крім того, ізоляція виконує захисну функцію, допомагаючи зменшити вплив зовнішніх факторів на теплові мережі та продовжити термін їхньої експлуатації. Саме тому своєчасне відновлення або заміна ізоляції є необхідною умовою стабільної та ефективної роботи системи.

Звичайно, до початку опалювального сезону важливо подбати й про резервні джерела живлення. Адже ворожі атаки на критичну інфраструктуру, на жаль, не припиняються.

— Технічне обслуговування проходять усі установки — від малопотужних до генераторів потужністю 450 і навіть 1000 кВт, — зазначає заступник директора КП «Теплоенерго» Володимир Білан. — Ми перевіряємо кожен вузол, електроніку, кабельне господарство, щоб у разі потреби обладнання працювало безвідмовно.

Роботи з підготовки до нового опалювального сезону тривають.

— Загалом у межах підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років ми запланували відновити 26,6 км теплової ізоляції на мережах теплопостачання, провести капітальний ремонт 14 котлів, встановити 47 енергоощадних насосів і замінити 7,7 км теплових мереж, — підсумував директор КП «Теплоенерго» Андрій Клименко.

На підприємстві наголошують, що своєчасне виконання ремонтних робіт та модернізація обладнання значною мірою залежать від рівня розрахунків споживачів за отримані послуги. КП «Теплоенерго» закликає мешканців міста своєчасно сплачувати рахунки за теплопостачання та, за можливості, погашати наявну заборгованість. Це дозволяє підприємству забезпечувати стабільну роботу теплового господарства та виконувати необхідні заходи з підготовки до нового опалювального сезону.

Та навіть найсучасніше й справне обладнання не зможе забезпечити стабільне теплопостачання без кваліфікованих фахівців.

Слюсаря-ремонтника Олександра Іосенка містяни вітають, як популярного кіноактора

У дитинстві Сашко Іосенко мріяв стати водієм. Як і багато хлопчаків того часу. Крутити кермо й мандрувати дорогами області — справжня романтика! Але після закінчення школи його шлях привів на “Південмаш” .

— Тоді ПМЗ знали всі, і я сам почувався значущою людиною, — розповідає Олександр Антонович. — Думав: якщо завод усім відомий, то й про мене теж чули. Можливо, так воно і було. Працював на заводі допоміжного обладнання слюсарем. Робота подобалася, і змінювати її не збирався. Але життя вносить свої корективи. У 1990-х почалася криза, працівників скорочували, зарплату затримували. Мені запропонували перейти до ЖЕКу, і я погодився. Робота була стабільною. А головне — надавали житло. А вже у 2013 році перейшов до КП «Теплоенерго» і жодного разу про це не пошкодував.

Сьогодні Олександр Іосенко — людина доволі відома. Як популярного кіноактора, місцеві жителі впізнають його просто на вулицях. Та хто такий актор? Вимкнув телевізор — і його вже немає. А коли в будинках зникають світло й тепло, допомога слюсаря-ремонтника 4-го розряду набагато важливіша. Особливо це стало очевидним під час блекаутів у Дніпрі. Саме тоді від роботи слюсарів залежало не лише теплопостачання осель, а й збереження всієї системи теплопостачання міста.

— На початку блекаутів генераторів ще не було, тому доводилося постійно чергувати й стежити, щоб у сильні морози не замерзли теплотраси, — згадує Олександр. — Потім підприємство отримало резервні джерела живлення, і роботи стало ще більше. Ми запускали генератори вдень і вночі, у будні та вихідні. Ходили ожеледицею, за будь-якої погоди, щоб увімкнути насоси й дати людям тепло. Треба було не допустити розмерзання обладнання та житлових будинків.

У зоні відповідальності досвідченого комунальника — шість теплових розподільчих пунктів. Під час тривалих відключень електроенергії він разом із колегами майже цілодобово контролював роботу генераторів, забезпечуючи циркуляцію теплоносія.

Узимку нерідко доводилося працювати понаднормово. Але найбільшою нагородою для Олександра залишаються не додаткові години роботи, а щирі слова вдячності від мешканців.

Люди, які давно знають свого слюсаря, часто зупиняють його просто на вулиці.

— Зустрічають і питають: «Сашо, коли буде тепло?» — усміхається співрозмовник. — А потім знову зустрічають і дякують: «Спасибі, вже тепло вдома». Це дуже приємно.

Саме в такі моменти Олександр Антонович особливо гостро відчуває важливість своєї праці.

— Восени стає холодно. Ми вмикаємо опалення, і розумієш, що можеш подарувати людям тепло. На душі стає добре, — зізнається комунальник.

Родина — надійний тил Олександра Іосенка. Дружина Олена Володимирівна все життя також працює у комунальній сфері й добре розуміє специфіку цієї професії. У найважчі зимові дні вона дуже хвилювалася за чоловіка, який серед ночі виходив запускати генератори під час ожеледиці.

Професійну династію продовжив молодший син Олексій — він також став слюсарем-ремонтником.

А головна мрія всієї родини сьогодні така сама, як у мільйонів українців.

— Хочеться, щоб якомога швидше закінчилася війна й настав мир, — підсумовує працівник КП «Теплоенерго». — Щоб більше не руйнувалося все те, що ми будували все життя.

Головне — приходь живим, – каже дружина електрику Михайлу Педині

Іноді все життя визначає один випадок. Якби у 1979 році військкомат не направив юного Михайла Педину на курси дизелістів-електромеханіків до Кременчука, можливо, його доля склалася б зовсім інакше. Але випадковий вибір перетворився на справу всього життя.

Сьогодні Михайло Миколайович уже понад три десятиліття працює в КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, а загалом професії електрика присвятив майже все своє доросле життя. І хоча сам він не любить гучних слів, саме від таких людей залежить, чи буде взимку тепло у тисячах осель.

– Дійсно, усе вийшло випадково, – каже Михайло. – Після навчання отримав допуск до роботи з електрообладнанням і ще до армії встиг попрацювати електромонтером. А вже після служби  мене прийняли на легендарний Південний машинобудівний завод. Там остаточно зрозумів, що знайшов своє покликання.

Згодом дніпрянин закінчив  технікум залізничного транспорту за спеціальністю «електрогосподарство», майже двадцять років працював майстром електротехнічної дільниці, а з 1993 року став частиною великої команди міських тепловиків.

За цей час змінилися назви підприємства, обладнання стало сучаснішим, а виклики — набагато складнішими. Незмінним залишилося лише одне — відповідальність перед людьми.

Робочий день електрика рідко буває спокійним. Варто лише десь зупинитися насосу чи вийти з ладу електрообладнанню — і треба негайно шукати причину несправності.

— Приходиш, дивишся, оцінюєш ситуацію і вже думаєш, як найшвидше все запустити, – розповідає Михайло Миколайович. –  Особливо взимку, коли не можна допустити, щоб обладнання довго простоювало. Бо за ним — тепло в будинках людей.

Щоранку, проводжаючи чоловіка на роботу, дружина повторює фразу: “Головне — приходь живим”. У час війни ці слова звучать зовсім по-іншому. Працівники «Теплоенерго», як і всі комунальники Дніпра, нерідко працюють під звуки сирен, ліквідовують наслідки ворожих атак, відновлюють роботу пошкоджених об’єктів. Колектив пережив і власні трагедії — під час одного з російських обстрілів загинув колега Михайла.

Особлива гордість дідуся — двоє онуків, Артем і Тимур. Цього року вони вперше підуть до школи.

— Я багатий, бо маю двох онуків, — говорить він з особливою теплотою. – Дуже хочеться, щоб війна закінчилась і майбутнє для онуків було мирним.

Бригадир зміни Ольга Корнєєва пече пиріжки для захисників України

Коли в оселях дніпрян після чергової ворожої атаки зникає світло, більшість людей думає про те, коли знову запрацюють електроприлади. Але працівники КП «Теплоенерго» у такі хвилини переймаються зовсім іншим — як не допустити зупинки потужних котлів, які зігрівають тисячі будинків

.Дніпрянка Ольга Корнєєва вже 21 рік працює операторкою котельні. Сьогодні вона — бригадирка зміни, хоча колись навіть не уявляла, що пов’яже своє життя з теплоенергетикою.

— Так і є, — зізнається Ольга. — Усе життя працювала в легкій промисловості — майстринею в розкрійному цеху. Роботу вимірювала метрами тканини. А про котельні взагалі нічого не знала. Але сталося так, що наше підприємство закрили. Треба було щось робити. Знайомі порадили пройти навчання на операторку котельні. Спочатку навчання давалося важко. Ніяк не могла зрозуміти, як влаштовані котли. Великі, складні, непередбачувані. Часом охоплював відчай — здавалося, що ніколи не зможу працювати в котельні. Але поступово втягнулася, а згодом ця професія мені по-справжньому сподобалася.

Після закінчення курсів дніпрянку одразу направили на одну з великих котелень міста, де саме бракувало фахівців перед початком опалювального сезону. Коли розпочалася повномасштабна війна, робота операторки котельні вимагала від Ольги справжньої мужності.

— Одного разу після ворожого удару сталася надзвичайна ситуація, — розповідає Ольга Корнєєва. — Котли працювали на максимальному навантаженні. І раптом повністю зникло електропостачання. Зупинилися насоси, які їх охолоджували. Першого разу було дуже страшно. Котельню огорнула пара, навколо все гуркотіло. Ми діяли чітко за інструкцією, поступово скидали тиск і змогли врятувати обладнання.

Згодом подібні ситуації повторювалися знову і знову. Через обстріли пошкоджувалися водогони, припинялося водопостачання, зникала електроенергія. Але Ольга разом із колегами навчилася діяти навіть у найскладніших і нестандартних умовах.

— Ми навчилися швидко реагувати на блекаути й робити все можливе, щоб люди надовго не залишалися без тепла, — пояснює співрозмовниця. — Головне — якомога швидше повернути тепло до осель. Для цього інколи потрібно чотири-п’ять годин безперервної роботи.

Був випадок, коли взимку стався серйозний порив тепломережі біля дитячого закладу. Мороз посилювався, а місце аварії довго не могли знайти.

— Завгосп дуже хвилювався і постійно запитував: «Ви ж не залишите дітей без тепла!», — згадує бригадирка зміни. — Звичайно, не залишимо! Ми підтримували систему до самого ранку, поки аварійна бригада не знайшла місце пошкодження. Було дуже приємно усвідомлювати, що діти не замерзли.

Саме такі моменти допомагають Ользі по-справжньому зрозуміти цінність своєї професії.

З початком повномасштабної війни колектив котельні, де працює Ольга Корнєєва, знайшов ще один спосіб підтримати захисників України.

— На початку декілька людей вирішили пекти пиріжки для українських військових, — розповідає працівниця КП «Теплоенерго». — Спочатку нас було двоє. Потім охочих ставало дедалі більше. Зараз майже щочетверга збирається близько десяти людей. Випікаємо приблизно 500–600 пиріжків для захисників. Крім того, готуємо випічку і для госпіталю. Ще робимо пряники, які також відправляємо на фронт. Мріємо, щоб війна якнайшвидше закінчилася, а наші захисники й захисниці повернулися додому живими, здоровими та неушкодженими.

Фото НМ та спікерів

Дніпровські