Понад 16 гектарів провалля: чи становить загрозу гігантська вирва у Кривому Розі

01 вересня 2026 р. 13:12

01 вересня 2026 р. 13:12

У Кривому Розі вже 16 років існує масштабне провалля, яке утворилося після вибухових робіт на шахті імені Колачевського. Тоді під землю пішли частини доріг, автомобілі, промислові споруди, а одна людина загинула. Нині площа вирви перевищує 16 гектарів, а її глибина сягає близько 70 метрів, пише «Наше місто» з посиланням на «Суспільне Дніпро».

Як виглядає провалля через роки та чи становить воно небезпеку для людей, розповіла кандидатка геолого-мінералогічних наук Ольга Калініченко.

Як у Кривому Розі утворилося величезне провалля

Катастрофа сталася 13 червня 2010 року після масового вибуху на шахті імені Колачевського. Там проводили роботи з посадки так званої потолочини. Наслідки вибуху виявилися значно масштабнішими, ніж очікували.

За словами Ольги Калініченко, подію можна назвати техногенним землетрусом. Поштовхи відчували навіть мешканці прилеглого селища.

«Це був фактично техногенний землетрус. Усе трясло. Поштовхи відчули у домівках селища імені Горького», — говорить науковиця.

Очевидицею події стала місцева жителька Надія Олещенко. Вона згадує, що того ранку їхала маршруткою на роботу, коли просто на очах почала просідати земля.

«Водій дуже сильно хвилювася, казав, я тут більше їздити не буду. Він проїхав проміжок дороги, зупинився, каже: “Гляньте, що сталося”. Ми дивимося — земля поряд з трасою просіла. Усе сталося миттєво. Якби ми провалилися, то не встигли б навіть зрозуміти цього… Тут навколо була рівнина, лікарня, кінотеатр був. Це все просіло під землю, заховалося у прірву. Тепер ми приходимо дивитися на змінений рельєф нашого міста», — додала жінка.

Під час утворення провалля загинула одна людина. Загалом під землю пішли близько чотирьох кілометрів доріг, автомобілі, промислові об’єкти та частина навколишньої території.

Якого розміру провалля зараз

За 16 років вирва не зникла, а навпаки — її площа збільшилася. Нині вона займає понад 16 гектарів, а глибина становить приблизно 70 метрів. За масштабами це найбільше провалля у Кривому Розі.

При цьому ландшафт усередині вирви поступово змінився. На її дні виросли дерева та кущі, а територія значною мірою заросла лісом.

Втім, геологічні процеси тут не припинилися.

«Передбачити утворення таких вирв дуже складно і фактично неможливо. Магнітуда невелика, бо це так званий техногенний землетрус, обвальний. Тоді ще у нас не було сейсмічної станції в Кривбасі, але сейсмічний моніторинг тут дуже потрібен, тому що багато шахт, які працюють на великих глибинах… Під час утворення провалля загинула людина», — сказала вона.

Чи небезпечно перебувати біля провалля

За словами науковиці, безпосередньо біля вирви перебувати небезпечно. Навколо неї сформувалася зона зрушення, а на схилах продовжуються зсувні процеси.

«У Кривбасі ці зони зрушення утворюються навколо шахт глибоких, які видобувають руду на великих глибинах. Там завжди це супроводжується утворенням зон зрушень над гірськими виробками. Були тут ще дореволюційні виробки, про які забули…», — розповіла Ольга Калініченко.

Фахівчиня зазначає, що процес формування провалля все ще триває: на його території з’являються нові виступи, а схили поступово зміщуються.

Водночас для навколишніх сіл, за її словами, безпосередньої загрози немає. Вони розташовані на міцних породах.

Що приховують схили провалля

Місце утворення вирви має складну геологічну історію. До революції тут розташовувалися кар’єр та шахти, сліди старих гірничих виробок збереглися й досі.

У схилах провалля можна побачити різні шари порід. Спочатку йдуть ґрунти, нижче — суглинки та четвертинні відклади, а ще глибше — залізисті кварцити, які сформувалися мільярди років тому.

«Для навколишніх сіл вирва загрози не становить. Вони стоять на міцних породах. Гірські виробки йдуть вздовж Криворізько-Кременчуцького глибинного розлому, який простягається з півночі на південь. Якщо ми подивимось на схили цього провалля, ми побачимо геологічний розріз. Породи, які тут залягають. Найбільший верхній шар чорного кольору — це ґрунти, нижче уже залягають суглинки, вони чергуються у різні шари. Нижче — шар четвертинних відкладів, далі — залізисті кварцити, які утворилися мільярди років тому. Ці породи дуже міцні, їх видобувати можна тільки за допомогою вибухів», — додала науковиця.

Вибухові роботи роблять залізисті кварцити крихкішими, однак водночас можуть спричиняти обвали та утворення зон зрушень. Через це з часом змінюється і сам ландшафт Кривого Рогу.

Нагадаємо: Меч у золотому футлярі: що знайшли у кургані біля Дніпра.

Фото: Суспільне Дніпро.

Дніпровські