ЕКСКЛЮЗИВ Нові критерії госпіталізації: як вони працюють у Дніпрі та Україні

18 вересня 2026 р. 10:30

18 вересня 2026 р. 10:30

З серпня 2026 року в Україні діють єдині критерії госпіталізації пацієнтів, обов’язкові для всіх лікарень. Вони визначають не лише те, кого мають госпіталізувати, а й те, як довго пацієнт може залишатися у стаціонарі та коли його слід виписати. У соцмережах пацієнти та лікарі активно обговорюють рішення МОЗ, хоча у міністерстві наполягають, що доступу до лікарні стандарт не обмежує, а розкидані по різних документах правила зібрали в одному стандарті. У ситуації розбиралося «Наше місто».

Що кажуть пацієнти та їхні рідні про госпіталізацію

Після затвердження стандартів люди почали активно обговорювати їх у соцмережах.

«Два дні тому ввечері до знайомої викликали «швидку», критеріїв до госпіталізації не вистачило, сказали, завтра до сімейного лікаря, а вранці та ж сама «швидка» забрала жіночку вже непритомну, до вечора людини не стало. Діагноз інсульт, і нікому немає діла», – написала у коментарях Неля Рева.

Ще одну пацієнтку з виразковим колітом, ускладненим сильною кровотечею, не приймала жодна з лікарень. Її рівень гемоглобіну впав до 70, але замість невідкладного лікування жінку перевозили з однієї лікарні до іншої.

«Ми не розуміємо, чому людину у важкому стані не можуть прийняти та надати необхідне лікування. Час спливає», – розповідали її близькі, коментуючи нові стандарти госпіталізації.

Людмила Шундрик написала про свою маму, якій було 88 років. У жінки з’явилися незрозумілі симптоми, але «швидка» кілька разів приїздила, знеболювала та їхала. Родина зверталася до приватних клінік та була готова платити.

«Я просила, ми оплатимо перебування в стаціонарі, тільки візьміть для належного обстеження. Відмовились, бо таку хвору у «швидкої» ніхто не візьме. Врятувати маму не вдалося», – написала жінка в соцмережі.

Інший випадок стосується реабілітації після операції. За словами автора допису у Threads , через два тижні після операції пацієнту повідомили, що безплатне перебування завершується, а подальше лікування можливе лише на платній основі.

«Чи нормально, що людина не ходить, і їй ніяк не допомогли, але вже має збирати речі і готуватись до виписки? – йдеться у дописі. – Питання в тому чи нормально, що після тяжкої операції людині, яка потребує тривалої реабілітації, кажуть або плати гроші, або йди звідси?»

Як лікарі, так і пацієнти розділилися на тих, хто вважає, що стандарт госпіталізації унормовує роботу приймальних відділень та тих, хто вважає, що ці критерії ускладнять життя як пацієнта, так і лікаря.

Що каже про стандарт МОЗ

Наприкінці липня 2026 року Міністерство охорони здоров’я затвердило стандарт критеріїв госпіталізації пацієнтів. У міністерстві пояснювали, що раніше ці правила були у різних документах, тому лікарні могли по-різному вирішувати, кого приймати на лікування. Через це в одній лікарні могли відмовити, а в іншій залишити.

Зараз до стаціонару кладуть, якщо людині потрібно:

• цілодобове спостереження лікаря;
• постійний контроль дихання, тиску, пульсу;
• операція або складна процедура з високим ризиком;
• лікування, яке вдома безпечно не проведеш;
• допомога, якої поруч ніде більше отримати;
• критичні показники дихання, кровообігу, свідомості чи аналізів.

Окремі критерії прописані для серцевих, неврологічних, інфекційних, хірургічних та інших станів.

Водночас на екстрену медичну допомогу ці правила не поширюються взагалі, зазначили у відповіді на запит «Наше місто».

«Обов’язок надати допомогу особі, яка перебуває в невідкладному стані, встановлений статтею 37 Основ і Законом України «Про екстрену медичну допомогу» та не може бути обмежений жодними критеріями», – пояснив заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар.

Якщо одразу не зрозуміло, що робити з пацієнтом, його можуть залишити під наглядом до 24 годин. За цей час його обстежать і після цього вирішать, що робити далі.

Для дітей рішення про госпіталізацію лікар приймає окремо у кожному випадку. Він також дивиться, чи зможуть батьки доглядати за дитиною вдома. Якщо вони не впевнені, що вчасно помітять небезпечні симптоми, дитину можуть покласти до лікарні тільки через це.

Схожий підхід передбачили і для дорослих, яким може бути потрібна допомога через побутові обставини. У МОЗ пояснили, що раніше жоден документ прямо не передбачав можливості покласти людину до лікарні через такі проблеми. Водночас лікарня не має замінювати соціальні служби.

Якщо ж підстав для стаціонару немає, лікування вдома відмовою не вважається, але тільки за умови, що пацієнта оглянули, записали результати огляду та дали рекомендації.

В МОЗ пояснили, що планова госпіталізація для людей з хронічними хворобами також залишається. Якщо зараз немає загострення, то це не означає, що людину не можна покласти до лікарні, якщо для цього є показання. Водночас лікар може відступити від встановлених критеріїв, якщо пояснить причину.

Вирішити питання з госпіталізацією грошима може й не вийти, хоча навряд чи приватні заклади відмовляться від таких пацієнтів.

«Оплата пацієнтом медичної послуги власним коштом не є самостійною підставою для госпіталізації», – так пояснили у міністерстві можливість лягти у приватну лікарню.

Що кажуть лікарі

Сімейний лікар клініки STARDOCTOR Маргарита Безщасна каже, що лікар дивиться на загальний стан, на те, як хвороба розвивається, на результати обстежень, супутні хвороби та наскільки ризиковано лікувати вдома.

Сімейний лікар Маргарита Безщасна пояснила, кого кладуть до лікарні за новими правилами. Фото з особистого архіву

«Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама по собі не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній», – каже Маргарита Безщасна.

За її словами, критика стандарту в соцмережах не зовсім відповідає тому, що написано в документі. Лікар може відступити від цих критеріїв. Для цього достатньо описати стан пацієнта, динаміку симптомів, супутні хвороби та ризики.

«Поки що у моїй практиці не було випадку, який я могла б чесно описати словами «наказ заборонив госпіталізацію», – розповіла лікарка.

Якщо визначитися одразу неможливо, людину залишають під наглядом до 24 годин.

«Пацієнт має отримати конкретний маршрут: госпіталізацію, спостереження або амбулаторне лікування з визначеним терміном контролю та ознаками, за яких необхідно негайно звернутися повторно», – пояснила Маргарита Безщасна.

У соцмережах обговорюють, що з тиском 190/120 вже не покладуть до лікарні. За стандартом цей показник зараз для одного пацієнта означає стаціонар, а для іншого лікування вдома.

Сімейний лікар Діана Грідіна пояснила, чому тиск 190/120 не завжди привід лягти до лікарні. Фото з особистого архіву

«Тут головне не пояснювати пацієнту просто «вас не госпіталізують, бо 190/120 тепер не є показанням». Це неправильний медичний підхід, на мою думку», – каже сімейний лікар центру ОН Клінік Дніпро Діана Грідіна.

За її словами, питання на прийомі має звучати інакше.

«Чи є у цього пацієнта стан, який потребує цілодобового спостереження або лікування, яке неможливо безпечно провести амбулаторно?» – пояснює лікарка.

Якщо разом з тиском є неврологічні симптоми, біль за грудиною чи ознаки серцевої недостатності, то людину кладуть до лікарні. Якщо таких ознак немає і стан стабільний, то лікування можна продовжити вдома, скоригувавши терапію.

Лікар-терапевт Віра Рибченко пояснила, чому дітям у госпіталізації не відмовляють. Фото з особистого архіву

Лікар-терапевт КНП «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацука» Віра Рибченко додає до цього ситуацію, коли обстеження ще нічого не показують, а лікар усе одно наполягає на госпіталізації.

«Зараз в нього більш-менш нормальний стан, але є скарги такі, що ми не можемо унеможливити гострий стан, інфаркт, адже через годину людині може стати гірше. Ми розуміємо і все одно скеровуємо або навіть викликаємо «швидку», – каже Віра Рибченко.

Окремо лікарка виділяє дітей.

«У дітей може дуже швидко погіршуватися стан. І навіть та ж температура може піднятися за години», – пояснює лікарка.

Тому до малих дітей медики ставляться насторожено і у госпіталізації їм не відмовляють, додає Віра Рибченко.

Професор Ольга Голубовська критикує новий стандарт госпіталізації. Фото: Interfax-Ukraine / Oleksandr Zubko

Водночас інші лікарі критично оцінюють стандарт госпіталізації. Лікар-інфекціоніст, професор, заслужений лікар України Ольга Голубовська пише у своєму блозі , що головного з документа так і не зрозуміло: він допомагає лікарю чи обмежує доступ людей до лікарні. Формально право на власне рішення у лікаря є, але користуватися ним доведеться з оглядкою.

«Тобто лікарю начебто залишили право на професійне рішення, але одразу оточили це право погодженнями, контролем та необхідністю виправдовуватися», – пише Ольга Голубовська.

За її словами, якщо лікар госпіталізує без формальних показників, то отримає санкції від НСЗУ та штрафи для лікарні. Якщо відмовить і пацієнт помре, то залишиться сам на сам з прокуратурою, родичами та власним сумлінням. Всю відповідальність знову переклали на конкретного лікаря.

«У МОЗ реально вважають, що у прифронтовій лікарні під обстрілами, без світла й із гострим дефіцитом кадрів черговий лікар серед ночі шукатиме, з ким погодити госпіталізацію?! Ми вже п’ятий рік війни пишемо папери так, ніби працюємо в ідеальній мирній Європі!» – написала у коментарях під постом про госпіталізацію Ольга Голубовська.

Михайло Смачило вважає, що у багатьох громадах немає альтернативи стаціонару. Фото з особистого архіву

Засновник медичного центру святої Терези Михайло Смачило питає, що за стандартом означає «стійка тенденція до погіршення» та скільки вона має тривати, щоб людину привезли у лікарню.

«А що таке “стійка тенденція”? Година? Шість годин? Доба? Кілька повторних звернень? І головне питання: де саме пацієнт має чекати, поки ця тенденція стане достатньо “стійкою”. Вдома?» – пише Михайло Смачило.

Найбільша проблема, на його думку, у тому, що альтернативи стаціонару у багатьох громадах фізично немає.

«Не у кожній громаді є доступний денний стаціонар, необхідні обстеження та цілодобове медичне спостереження. Тому відмова в госпіталізації це не завжди лікування вдома. Іноді це означає, що пацієнт залишається сам на сам зі своєю хворобою», – вважає Михайло Смачило.

Що робити пацієнту

Лікарі радять не мовчати про симптоми, якщо вони є. Також варто сказати про побутові умови, якщо живете самі, чи якщо до лікарні далеко їхати або ви фізично не зможете зробити те, що порадить лікар.

Якщо у госпіталізації відмовили або виписали, як вам здається, зарано, ви маєте право вимагати, щоб ваші показники, скарги та обґрунтування рішення лікаря записали у медичну документацію.

З питаннями можна звертатися:

• до безплатного контакт-центру НСЗУ 16-77,
• на гарячу лінію МОЗ 0-800-505-201 щодня з 8:00 до 20:00,
• на лінію департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОВА 0-800-50-72-50 у робочі дні з 09.00 до 18.00.

У МОЗ кажуть, що людина, якій стало гірше, може звернутися повторно до тієї самої лікарні або піти до іншого лікаря чи в інший заклад. У будь-якому разі викликайте «швидку», якщо з’явилися біль за грудиною, сильна задишка, раптова слабкість чи оніміння руки або ноги, проблеми з мовою, втрата свідомості, судоми, різке порушення зору чи сильна кровотеча.

Дніпровські