Після лікування стало гірше: куди скаржитися дніпрянам та коли можна вимагати гроші Звернення до лікаря не завжди закінчується очікуваним результатом. Іноді після встановленого діагнозу та призначеного лікування стан пацієнта може не покращуватися,…

23 вересня 2026 р. 12:17

23 вересня 2026 р. 12:17

Звернення до лікаря не завжди закінчується очікуваним результатом. Іноді після встановленого діагнозу та призначеного лікування стан пацієнта може не покращуватися, а навпаки — погіршуватися. Що робити в такій ситуації дніпрянам, розповість «Дніпро Оперативний» .

В Україні пацієнт має право оскаржувати неправомірні дії медичних працівників і вимагати відшкодування шкоди, якщо її було завдано здоров’ю. Водночас самого факту невдалого лікування недостатньо. Потрібно довести, що медична допомога була надана неналежним чином і саме через це пацієнту заподіяли шкоду.

Погіршення після лікування — ще не доказ помилки

У медицині не кожен несприятливий результат означає, що лікар припустився порушення. Причиною негативного результату можуть бути об’єктивні труднощі діагностики, нетиповий перебіг захворювання, пізнє звернення пацієнта або обмеження сучасної медичної науки.

Водночас підставою для претензій можуть бути неправильний діагноз, невірно обране лікування, неправильне трактування результатів обстежень або бездіяльність медика, якщо це призвело до шкоди здоров’ю.

При цьому термін «лікарська помилка» сам по собі не є юридично визначеним поняттям у законодавстві України. Фахівці системи безоплатної правничої допомоги зазначають, що в побуті так називають дії або бездіяльність медичного працівника, які призвели до шкоди здоров’ю пацієнта. Залежно від обставин може йтися про цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Що робити, якщо вважаєте, що вас лікували неправильно

Найгірше в такій ситуації — залишити все лише на рівні усної розмови з лікарем. Якщо пацієнт хоче захистити свої права, важливо послідовно фіксувати кожен етап.

1. Зберіть усі медичні документи

Потрібні результати аналізів, обстежень, діагнози, призначення, виписки зі стаціонару, рецепти та інші документи, які стосуються лікування.

Якщо необхідних документів немає на руках, витребувати їх у медичного закладу. Також варто звернутися до інших медичних спеціалістів, щоб отримати додаткові висновки щодо стану здоров’я та проведеного лікування.

Не менш важливо зберігати чеки за ліки, обстеження, реабілітацію та інші витрати, якщо надалі постане питання про матеріальну компенсацію.

2. Подайте письмову скаргу до медзакладу

За даними Міністерства охорони здоров’я України, спочатку пацієнту варто звернутися до керівника медичного закладу із письмовою заявою або скаргою.

У зверненні потрібно чітко описати ситуацію, зазначити, які саме дії чи бездіяльність лікаря ви оскаржуєте, та сформулювати свої вимоги.

У МОЗ також наголошують на важливості письмової форми звернення. Його можна подати особисто, зареєструвавши документ у медзакладі, або надіслати поштою з підтвердженням вручення. Це дозволяє мати доказ того, що скаргу справді подали.

3. Якщо медзаклад не вирішив проблему — звертайтеся далі

Якщо відповідь медичного закладу не задовольнила пацієнта, наступним кроком може бути звернення до департаменту або управління охорони здоров’я.

Як пояснюють у МОЗ , пацієнт також може поскаржитися на якість медичної допомоги та ініціювати проведення клініко-експертної оцінки. Такі комісії розглядають випадки можливого неналежного надання медичної допомоги, зокрема ситуації з розбіжністю діагнозів.

МОЗ також вказує на можливість звернення до органу із захисту прав споживачів, а в разі необхідності — на урядову гарячу лінію за номером 1545.

А якщо лікар справді помилився?

Тут ситуація складніша, адже для серйозної юридичної вимоги недостатньо просто показати, що інший лікар поставив інший діагноз. Потрібно встановити, чи були дії або бездіяльність медика неналежними, чи настала через це шкода і чи існує причинний зв’язок між діями лікаря та негативними наслідками для пацієнта.

Для встановлення дефектів надання медичної допомоги може знадобитися судово-медична експертиза. У складних справах може проводитися кілька експертиз. Якщо сторона не погоджується з висновками, вона може просити суд призначити повторну експертизу.

Тобто ситуація «лікар поставив неправильний діагноз, а інший лікар поставив правильний» сама по собі ще не означає автоматичної відповідальності першого медика.

Коли можна вимагати гроші

Якщо буде доведено, що неналежна медична допомога спричинила шкоду, пацієнт може вимагати її відшкодування.

За роз’ясненням системи безоплатної правничої допомоги, йдеться, зокрема, про матеріальну та моральну шкоду.

До матеріальної шкоди можуть належати витрати на:

• ліки;
• додаткові обстеження;
• лікування;
• реабілітацію;
• протезування;
• сторонній догляд;
• інші необхідні витрати, пов’язані з погіршенням здоров’я.

Може відшкодовуватися заробіток або дохід, втрачений через втрату чи зменшення працездатності, а також додаткові витрати, пов’язані зі станом здоров’я.

Окремо можна вимагати моральну шкоду. Вона пов’язана з фізичними та емоційними стражданнями, яких зазнала людина через заподіяну їй шкоду.

Остаточний розмір компенсації визначає суд. Саме тому важливо зберігати документи, які підтверджують не лише сам факт лікування, а й понесені через його наслідки витрати.

Хто відповідатиме — лікар чи лікарня?

Це залежить від того, де і в якому статусі медик надавав допомогу.

За роз’ясненням МОЗ, якщо лікар працює у закладі охорони здоров’я, відповідачем у вимозі про відшкодування шкоди є медичний заклад як роботодавець, а медичний працівник, дії якого спричинили шкоду, може залучатися як третя особа.

Якщо ж медик працює як ФОП, відповідальність покладається на нього як надавача медичних послуг.

Водночас медик може нести персональну відповідальність за свої дії — зокрема дисциплінарну або кримінальну, якщо для цього є передбачені законом підстави.

Наприклад, стаття 140 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за невиконання або неналежне виконання медичним працівником професійних обов’язків через недбале ставлення до них, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого. До таких тяжких наслідків можуть належати, зокрема, смерть пацієнта або встановлена інвалідність.

Що важливо довести в суді

У подібній справі недостатньо сказати: «мені стало гірше після лікування». Потрібно документально показати весь ланцюг подій:

який був стан пацієнта → що діагностував лікар → які обстеження проводили → яке лікування призначили → що відбулося після нього → яку саме шкоду отримав пацієнт → чому ця шкода пов’язана з діями або бездіяльністю медика.

Саме на необхідності встановити причинний зв’язок між діями лікаря та шкодою наголошує юристка Дар’я Єрьоменко. За її словами, потрібно довести, що негативні наслідки виникли саме через дії медика, а не через інші об’єктивні чинники.

Водночас потрібно враховувати й поведінку самого пацієнта. Фахівці системи безоплатної правничої допомоги зазначають, що лікар може не нести відповідальності, якщо пацієнт сам порушував призначений режим або відмовився від лікування.

Чи обов’язково одразу йти до суду?

Ні. Пацієнт може спочатку спробувати вирішити ситуацію через медичний заклад та органи охорони здоров’я.

Водночас, якщо домовитися не вдалося, можна звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також, за відповідних умов, витрат на правничу допомогу.

Для складних справ про неналежне лікування може бути доцільно звернутися до юриста, який спеціалізується саме на медичному праві.

Головне — не втрачати докази

Якщо після лікування вам стало гірше і ви підозрюєте, що причина може бути в діях лікаря, не варто обмежуватися емоційною скаргою.

Зберігайте медичні документи, результати аналізів, призначення та чеки, отримуйте висновки інших спеціалістів, подавайте звернення письмово й вимагайте його реєстрації.

Саме документи, експертні висновки та встановлений причинний зв’язок між діями медика і шкодою можуть мати ключове значення, якщо справа дійде до вимоги про компенсацію.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що лікарні Дніпра працюватимуть за новими правилами під час повітряних тривог.

А ще ми писали, як у Дніпрі 33 пацієнтів лікували за гроші держави лише на папері .

Дніпровські