ЕКСКЛЮЗИВ Цирк під час війни: як у Дніпрі проходить шоу «Потяг у дива» та з якими викликами стикаються артисти

25 вересня 2026 р. 16:18

25 вересня 2026 р. 16:18

У Дніпровському державному цирку з 19 вересня до 11 жовтня 2026 року проходить циркове шоу «Потяг у дива». Це не просто набір акробатичних і повітряних номерів, а цілісна історія, у якій поєднали циркове мистецтво, хореографію, музику та візуальні ефекти. Водночас за яскравим видовищем стоїть масштабна робота команди, яка в умовах повномасштабної війни змушена враховувати безпеку, змінювати графіки та пристосовувати гастролі до непередбачуваних обставин. Про це розповідає “Наше місто”.

Цирк, хореографія та повітряні номери

За словами СЕО Stage Show Олега Критського, головна особливість шоу — у поєднанні різних видів мистецтва в одну історію. Глядачі побачать повітряні номери, акробатику, хореографічні постановки, роботу артистів на висоті та динамічні циркові епізоди. Кожен виступ є частиною сюжету й допомагає розкривати історію героїв.

«“Потяг у дива” — це не просто набір окремих циркових номерів, а цілісна історія, у якій цирк, хореографія, музика та візуальні ефекти працюють разом», — розповідає Олег Критський.

Особливу увагу під час постановки приділили простору циркової арени. Команда використовує не лише сцену, а й висоту, світло, декорації та повітряний простір над глядачами. Це дає змогу створити масштабне видовище, яке охоплює арену з різних боків.

«Для нас було принципово, щоб видовище працювало на 360 градусів — адже це циркова арена. Тому ми використовуємо не лише сценічний простір, а й висоту, світло, декорації, реквізит та повітряний простір над ареною», — зазначає виконавча продюсерка Тетяна Лукашенко.

Ще одна особливість програми — відсутність тварин. За словами Олега Критського, у сучасному цирку основою видовища є саме циркове мистецтво, навколо якого вибудовують драматургію, персонажів, музику та візуальну концепцію.

«Мені здається, сучасний глядач приходить уже не просто за тим, щоб побачити окремий складний трюк. Йому цікаво прожити історію, відчути емоцію, побачити красивий візуальний світ і стати частиною певної події», — говорить СЕО Stage Show.

Створення масштабного циркового шоу потребує значно більше часу, ніж може здатися глядачеві. Підготовка «Потяга у дива» тривала близько року. За цей час команда розробляла концепцію та сценарій, проводила кастинг артистів, працювала над музикою, хореографією, костюмами, декораціями й технічними рішеннями.

Над постановкою працюють режисери, хореографи, артисти, художники, костюмери, постановники трюків, технічні спеціалісти, світло- і звукорежисери, адміністратори та продюсери. Кожен відповідає за свою частину процесу, від підготовки реквізиту до безпечного виконання складних номерів.

«За кожним показом стоїть велика кількість людей, які відповідають за те, щоб артист вийшов саме в потрібну секунду, світло змінилося в потрібний момент, декорація опинилася на своєму місці, і головне — вся система працювала безпечно», — пояснює Тетяна Лукашенко.

Окремим викликом для команди є гастролі. Після завершення показів в одному місті потрібно демонтувати обладнання, організувати перевезення декорацій та реквізиту, приїхати на новий майданчик і пристосувати постановку до його технічних можливостей.

«Гастролі — це фактично окремий великий виробничий процес. У різних цирках і театрах відрізняються висота купола, сцена, точки підвісу, технічні можливості, розташування глядацьких місць. Тому не можна просто привезти шоу і “натиснути кнопку”. Його щоразу потрібно адаптувати до конкретного простору», — розповідає виконавча продюсерка.

Наразі «Потяг у дива» продовжує гастрольний маршрут Україною. Після Дніпра команда вирушить до Чернівців, де покази заплановані на 20 жовтня.

Як повномасштабна війна змінила роботу цирку

Після початку повномасштабного вторгнення організація культурних заходів в Україні суттєво змінилася. Якщо раніше під час планування гастролей основну увагу приділяли художній якості, технічній реалізації та комфорту глядачів, то тепер безпека стала обов’язковою частиною кожного рішення.

Організаторам необхідно враховувати ситуацію в конкретному місті, наявність укриття, можливі зміни графіка та логістику команди. Навіть заздалегідь спланований маршрут може змінитися в останній момент через безпекові обставини.

Олег Критський зазначає, що нині неможливо розглядати творчий процес окремо від організаційних і безпекових питань. Водночас команда прагне продовжувати роботу, адже культурні події залишаються важливими для українців.

Війна впливає і на безпосередній перебіг вистав. Якщо під час шоу оголошують повітряну тривогу, його зупиняють, а глядачам повідомляють подальший алгоритм дій відповідно до правил конкретного майданчика. Продовження вистави залежить від завершення небезпеки та можливостей організаторів.

Для артистів такі перерви також створюють додаткове навантаження. Під час виступів вони мають бути максимально зосередженими, виконувати складні трюки, дотримуватися хореографії та взаємодіяти з іншими учасниками. Водночас у будь-який момент роботу може перервати сигнал повітряної тривоги.

«Безпека глядачів та команди завжди має пріоритет над проведенням вистави. Якщо під час шоу оголошується повітряна тривога, вистава зупиняється, а глядачам повідомляють подальший алгоритм дій відповідно до правил конкретного майданчика», — пояснює Тетяна Лукашенко.

У воєнний час циркові колективи стикаються одразу з кількома взаємопов’язаними проблемами. Це безпекові ризики, фінансова нестабільність, складність планування гастролей та пошук професійних кадрів.

Масштабна постановка потребує великої кількості вузькопрофільних фахівців, зокрема циркових артистів і технічних спеціалістів. Їхню роботу складно швидко замінити, адже вона потребує спеціальної підготовки, досвіду та злагодженої взаємодії.

Попри труднощі, команда продовжує гастролювати та працювати над новими постановками. Для артистів це можливість не лише розвивати циркове мистецтво, а й підтримувати культурне життя країни.

За спостереженнями організаторів, змінилася і сама аудиторія цирку. Глядачі приходять не лише заради видовища, а й за можливістю провести час із родиною, відволіктися від новин та побути разом без щоденних турбот.

Особливо це помітно серед сімей із дітьми. Батьки прагнуть подарувати дітям позитивні емоції та можливість хоча б на кілька годин поринути у світ фантазії. Для дітей цирк стає простором, де можна мріяти, дивуватися та радіти, попри складні обставини навколо.

«Люди приходять не лише подивитися шоу. Для багатьох це можливість провести час разом із родиною, відкласти телефони, не читати новини хоча б певний час і просто побути в моменті. Батьки хочуть подарувати дітям нормальне дитинство — наскільки це можливо в наших умовах», — зазначає СЕО Stage Show.

Для самої команди реакція глядачів стає важливою мотивацією продовжувати роботу, попри численні переїзди, монтажі та репетиції. Адже за кожним показом стоять десятки годин підготовки та зусилля багатьох людей.

«Ми не можемо змінити реальність навколо сцени. Але можемо створити всередині неї простір, де люди хоча б на певний час відчувають радість, близькість і свободу мріяти. І саме це, на мою думку, сьогодні є однією з важливих функцій культурних проєктів», — підсумовує Тетяна Лукашенко.

А Олег Критський додає, що головна ідея «Потяга у дива» — нагадати глядачам про важливість мрій навіть у найскладніші часи. Адже, попри війну, українські родини продовжують потребувати спільних моментів радості, а діти — простору для уяви та дитинства.

Фото: особисті фото героїв матеріалу

Дніпровські