«Кривий Ріг породив багатьох прекрасних авторів»: у місті вперше відбувся літературний фестиваль «ЗРІЗ»

28 вересня 2026 р. 21:43

28 вересня 2026 р. 21:43

26 та 27 вересня Кривий Ріг на два дні став одним із осередків сучасної української літератури. У культурно-громадському центрі «Шелтер ПЛЮС» вперше відбувся літературний фестиваль «ЗРІЗ», який об’єднав письменників, поетів, видавців, ілюстраторів, військовослужбовців, культурних діячів та читачів із різних міст України.

Література, благодійність та локальна культура: як у Кривому Розі пройшов перший фестиваль «ЗРІЗ»

Упродовж двох днів відвідувачів чекали близько 18 годин програми: презентації книжок, авторські читання, лекції, дискусії, розмови про локальну культуру, сучасне книговидання, різні жанри під час війни та мистецькі перформанси. Обидва дні працював ярмарок із книжками, одягом, прикрасами, косметикою, парфумами та смаколиками.

Загалом до фестивалю долучилися понад 35 учасників та учасниць. Організаторами «ЗРІЗу» стали громадська організація «Порода» та культурно-громадський центр «Шелтер ПЛЮС».

Журналісти krivbass.city побували на фестивалі та поспілкувалися з організаторами, авторами й представниками книжкової сфери про те, що сьогодні читають криворіжці, чим живе місцева літературна спільнота та чому місту потрібні власні культурні події.

Шість років «Породи» та фестиваль, про який давно мріяли

У вересні громадській організації «Порода» виповнилося шість років. Засновниця та очільниця організації Ірина Божко розповідає: за цей час команда пройшла великий шлях, а провести власний літературний фестиваль мріяла давно.

Саме тому «ЗРІЗ» став своєрідним підсумком попередньої роботи.

«Цього місяця нам виповнилося шість років. Для нас це дуже важливий відрізок пройденого шляху, і ми вирішили підсумувати його подією, про яку мріяли весь цей час» , — зазначає Ірина Божко.

За її словами, фестиваль можна розглядати і ширше — як спробу підбити підсумки частини сучасного криворізького літературного процесу. Організатори згадують і про приблизно 13 років, що минули від часу «Рудних текстів» — події, де була широко представлена літературна спільнота Кривого Рогу.

Тому назва «ЗРІЗ» для команди символічна. Це своєрідний «книжковий зріз» — можливість зафіксувати, якою є література міста зараз, хто її створює, які теми хвилюють авторів та що читає аудиторія.

«Це про гідність і любов до свого міста»

Однією з центральних тем «ЗРІЗу» стала локальна ідентичність. Ірина Божко переконана: знати авторів, які народилися чи працюють у Кривому Розі, — це також спосіб формувати ставлення до власного міста.

« Це про відчуття гідності, про любов до свого міста. Коли ми знаємо, що Кривий Ріг породив багатьох прекрасних авторів і авторок, які живуть і працюють тут, в інших містах або за кордоном, це дає відчуття гордості: я з того самого міста, що й людина, якою я захоплююся» , — розповідає Ірина.

За словами організаторки, якщо місто породжує сильних творчих людей, це багато говорить і про його середовище, атмосферу та спільну ідентичність.

Особливо помітними зміни стали після початку повномасштабної війни. Люди почали активніше повертатися до української ідентичності, а разом із нею — до локальної. У Кривому Розі з’явилося більше культурних ініціатив, активізувалася молодь, почали частіше проводити літературні, мистецькі та громадські події.

Причини у кожного різні: когось надихає приклад інших міст, хтось повертається з фестивалю і розуміє, що подібне можна зробити вдома, а комусь необхідна підтримка близьких чи однодумців.

« Однією парою рук рідко можна обійтися в таких справах. Мати свою спільноту і людей, які думають подібно, — це база », — говорить Ірина Божко.

Не тільки кар’єри, шахти та заводи

Ще один стереотип, із яким намагаються працювати криворізькі автори, — уявлення, що локальна література обов’язково має бути лише про промисловість. Ірина Божко говорить: індустріальне середовище справді впливає на творчість, але цим криворізька література не обмежується.

У текстах місцевих авторів можна зустріти образи степу, заводів, шахт, кар’єрів, індустріального міста та прифронтової реальності. Водночас автори пишуть про кохання, дорослішання, внутрішній пошук, повсякденне життя, створюють фентезі, підліткові романи, дитячі книжки та прозу різних жанрів.

«Криворізька естетика має свій вплив. Є багато індустріального вайбу, степової природи, прифронтової дійсності. Але це також універсальні речі — внутрішній пошук, кохання як вічна тема. Криворізька література дуже-дуже розмаїта », — зазначає Ірина Божко.

Що сьогодні читають криворіжці

На фестивалі працював книжковий ярмарок, де можна було знайти як популярні видання, так і книжки невеликих українських видавництв та незалежних авторів.

Валерія Євдокімова, засновниця першої книгарні-кав’ярні у Кривому Розі, розповіла, що серед найпопулярніших напрямів зараз — психологія, фентезі та література 18+. Особливо помітний попит на фентезі. На її думку, для багатьох читачів це спосіб хоча б ненадовго дистанціюватися від складної реальності та зануритися в інший світ.

Водночас твердження про те, що електронні книжки витісняють паперові, вона не підтримує.

«Є багато людей, які люблять саме паперовий варіант. Книга завжди буде актуальною — незалежно від жанру », — зазначає Валерія Євдокімова.

На «ЗРІЗ» команда книгарні свідомо привезла не тільки бестселери. Серед представленого були книжки незалежних авторів, які видаються власним коштом, а також молодих українських видавництв, у каталогах яких може бути лише кілька видань. Головна мета — показати читачам, що книжковий ринок значно ширший за найвідоміші імена.

«Я хочу, щоб люди читали українських авторів і бачили різноманіття. Щоб вони обирали не тільки те, що вже популярне і всюди на слуху, а й те, що бачать уперше. Щоб були сміливішими у своєму виборі », — говорить Валерія.

«Кров-любов»: три роки життя у збірці

Серед місцевих авторів на фестивалі свою поетичну збірку «Кров-любов» презентував Микола Тритяк. За словами автора, у книжці багато інтимної лірики, але є й тексти філософського характеру. Фактично збірка охоплює приблизно три роки його життя.

«Це процес дорослішання, гуртожиток, перша робота, перша закоханість. Усе це лягло в цю збірку », — розповідає Микола.

Головним джерелом натхнення він називає людей та події навколо себе.

«Будь-які події я відрефлексовую. Що для мене важливе, про те й пишу» , — говорить поет.

Микола Тритяк позиціонує себе саме як криворізького автора. Він зізнається, що раніше мав доволі критичне ставлення до рідного міста, однак із часом воно змінилося.

«На початках у мене було певне претензійне ставлення до свого міста, але з часом я все ж таки полюбив Кривий Ріг. І мені подобається, що тут зараз відбуваються подібні події» , — зазначає він.

Говорячи про сучасну українську поезію, Микола вважає, що Україна залишається багато в чому поезоцентричною культурою. Сам автор найбільше тяжіє до верлібру. Водночас однією з наскрізних тем сучасних текстів закономірно залишається війна. Микола говорить про неї обережно, оскільки переживає події як цивільний, але визнає: відголоски війни неминуче присутні у творчості багатьох авторів.

Діти з Кривого Рогу — головні герої книжкових детективів

На фестивалі представили й дитячу літературу. Криворізька письменниця Ольга Куждіна привезла серію шкільних детективів для дітей віком від семи років, головними героями яких стали звичайні школярі з Кривого Рогу.

Наразі серія налічує три частини: «Сам у Кривому Розі», «Сам на Інгульці» та «Сам в Ужгороді». До друку також готується четверта книжка — «Детективна агенція. Сам у Луцьку».

За словами письменниці, персонажі її історій не мають конкретних прототипів. Це збірні образи дітей, яких можна зустріти практично в кожній школі.

«Це абсолютно звичайні діти, яких можна зустріти в кожній школі. І я цьому дуже тішуся, тому що кожна дитина може впізнати себе в цих шкільних детективах », — розповідає Ольга Куждіна.

Книжки виходять у харківському видавництві «АССА». Авторка окремо наголосила, наскільки для неї важливо, що навіть в умовах війни у Харкові продовжують друкувати українську дитячу літературу.

Хоча у творчому доробку письменниці є й інші видання, для участі у «ЗРІЗі» вона свідомо обрала саме цю серію.

«Кривий Ріг — ну як у Кривому Розі можуть не бути книжки, де головні герої з Кривого Рогу? » — зазначила письменниця.

На думку Ольги Куждіної, дитяча література у місті продовжує розвиватися, і місцеві автори працюють над тим, щоб юні читачі мали більше історій, у яких можуть впізнати себе та рідне місто.

Горор, дарк-фентезі та страшне під час війни

Окремою темою другого дня фестивалю стала популярність темних жанрів у час війни.

Під час «балачки» «Горор, дарк фентезі, трукрайм: чому під час війни нам хочеться читати й писати про страшне» учасники говорили про причини, через які аудиторія продовжує цікавитися історіями про страх навіть тоді, коли реальність сама наповнена небезпекою. Паралельно поетка та ілюстраторка Ірина Сажинська провела лекцію «Малювання слів: неочевидне про книжкову ілюстрацію».

Таким чином, програма фестивалю виходила далеко за межі традиційних презентацій книжок — організатори намагалися показати різні складові сучасної літературної культури.

Нові книжки та живі читання

Протягом фестивалю відбувся цілий марафон авторських презентацій. Свої книжки та збірки презентували Юлія Етімгер, Микола Тритяк, Геннадій Рисленко, Анґа Зелена, Влада Марі, Сергій Демчук, Ірина Божко, Ірина Лазоревич та інші автори. Окремою подією стала презентація антології гостросоціальної поезії «Цвях».

У читаннях брали участь як криворізькі автори, так і гості з інших міст. Серед них — поетка та військовослужбовиця Ліза Жарікова, Ада Єлагіна, Ксенія Костянець, Максим Калініченко та Катерина Балашова. Для частини учасників це був перший виступ у Кривому Розі.

Видавництва під час війни: знищені склади та тисячі втрачених книжок

Однією з найгостріших тем «ЗРІЗу» стало українське книговидання в умовах війни. Представники видавництв говорили не лише про нові книжки, а й про прямі наслідки російських ударів по друкарнях, складах та логістичній інфраструктурі.

Керівниця видавництва «Відкриття» Наталія Васильєва розповіла, що внаслідок удару по резервному складу у Святопетрівському було знищено понад сім тисяч книжок. За її словами, фактично йшлося про значну частину видань, над якими команда працювала з моменту заснування видавництва у 2021 році.

Про ще масштабніші втрати говорила комунікаційниця видавництва «ЖОРЖ» Серафима Біла. Унаслідок ракетного удару по логістичному складу у Харкові було знищено близько 400 тисяч книжок на суму приблизно 73 мільйони гривень. Попри це видавництво продовжило роботу завдяки підтримці читачів, передзамовленням та участі авторів у промокампаніях.

Для літературної спільноти такі історії стали ще одним аргументом на користь того, чому сьогодні купівля українських книжок і відвідування локальних культурних подій мають значення.

Фестиваль із благодійною метою

«ЗРІЗ» мав не лише культурну, а й благодійну складову. Під час фестивалю збирали кошти на підтримку окремого батальйону радіоелектронної боротьби 3-го армійського корпусу, де служать криворіжці. Для організаторів це було принциповою частиною події. Літературний фестиваль у місті, яке регулярно живе в умовах повітряних тривог та наслідків війни, став одночасно простором для культури, зустрічей і підтримки військових.

Учасники фестивалю неодноразово говорили про те, що літературне життя не повинно концентруватися виключно у Києві чи Львові. Кривий Ріг має власних авторів, читачів, видавничі та культурні ініціативи, які можуть формувати повноцінне локальне середовище.

Для частини гостей «ЗРІЗ» став першим знайомством із містом, для місцевих авторів — можливістю заявити про себе саме як про криворізьких митців. І в цьому, за словами організаторів, одна з головних цінностей подібних заходів: не лише привезти відомих гостей, а й показати людям тих, хто живе, пише та працює поруч із ними.

Раніше ми писали: Кривий Ріг - місто не лише промисловості, а й мистецтва. Кожного дня поміж нас ходять талановиті люди, які поєднують сталеву роботу та характер із творчістю, що надихає, лікує та змушує по-новому дивитися на світ. Однією з таких людей є криворізька мисткиня, членкиня Національної спілки художників України, учениця видатного українського митця Григорія Синиці, Олена Телятник.

Дніпровські