Не просто дати, а людські долі: як дніпровські вчителі вчаться говорити з учнями про трагедію Голодомору

29 вересня 2026 р. 16:25

29 вересня 2026 р. 16:25

18 вересня у Музеї сучасної російсько-української війни відбувся практичний тренінг для освітян «Вчити пам’ятати: сучасні практики викладання теми Голодомору», пише «Наше місто».

Захід був присвячений сучасним підходам до висвітлення однієї з найскладніших сторінок української історії.

Головна мета тренінгу – показати педагогам, як говорити з учнями про Голодомор так, щоб за датами й фактами вони побачили людські долі, усвідомили масштаб трагедії та зрозуміли механізми тоталітарної системи.

Освітяни зосередилися не лише на тому, що розповідати школярам, а й на тому, як саме це робити.

Зустріч розпочалася з психолого-емоційних вправ, які допомогли учасникам налаштуватися на роботу, познайомитися та створити атмосферу довіри.

Під час заходу педагоги опановували принципи травмачутливого підходу, які дозволяють делікатно й етично працювати зі складними та чутливими темами.

Запрошеною спікеркою заходу стала Ірина Рева, головний спеціаліст Другого міжрегіонального територіального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Вона розповіла, як працювати зі складними історичними темами на прикладі Голодомору. Спираючись на свідчення очевидців, учасники розглядали перебіг трагедії та аналізували, як політика радянської влади, соціально-політичний тиск і контроль партійної системи впливали на життя, емоції, поведінку й мислення людей.

Пані Ірина ознайомила учасників із прийомами соціодрами. Педагоги змогли прожити й випробувати цей метод на практиці, а також обговорити його використання під час шкільних уроків.

Цінною частиною тренінгу стала робота з першоджерелами. Освітяни ознайомились з фрагментами сучасного уроку за методикою відомої канадської історикині українського походження, директорки освітніх програм HREC Валентини Курилів.

Її новаторські методичні розробки базуються на принципах критичного мислення, за якими історія вивчається через інтерактивне дослідження джерел. За підтримки Holodomor Research and Education Centre, які надали методичні матеріали, дніпровські педагоги вчилися аналізувати документи, фотографії та свідчення свідків, ставити гострі запитання й робити власні висновки, побувавши в ролі школярів та проаналізувавши використані методичні прийоми.

Окрему увагу під час тренінгу приділили дослідницькій діяльності та STEM-підходу. Педагоги проводили експеримент із харчовими та рослинними продуктами, визначаючи вміст крохмалю за допомогою йоду.

Також учасники досліджували повсякденне життя людей у 1932–1933 роках через їжу як історичне джерело. Кожна група отримала завдання створити умовну страву з тих інгредієнтів, які були доступні українцям у часи Голодомору.

Завершився день практичним мозковим штурмом. У групах педагоги розробляли власні інтегровані та бінарні уроки з вивчення теми Голодомору, поєднуючи історію з іншими освітніми галузями. Створені напрацювання вчителі зможуть адаптувати та застосувати у власних закладах освіти.

Наприкінці заходу всі учасники отримали сертифікати про підвищення кваліфікації та комплект методичних матеріалів для подальшої роботи.

Дніпровські