вологість:
тиск:
вітер:
ЕКСКЛЮЗИВ Юристка стала соціальною фахівчинею: як Юлія Самарська допомагає родинам у Дніпрі
30 жовтня 2026 р. 15:59
30 жовтня 2026 р. 15:59
Близько двадцяти родин, кілька з яких потребують візитів щодня, а решта — щотижня. Так виглядає робочий графік Юлії Самарської, провідної фахівчині відділу соціальної роботи Чечелівського району. Вона супроводжує прийомні й опікунські сім’ї , дитячі будинки сімейного типу та родини зі складними життєвими обставинами, пише “Наше місто”.
– У системі захисту дітей я з 2010 року, – розповідає Юлія. – Працювала у дитячому будинку, притулку, службі у справах дітей і центрі соціальних служб. У нинішньому відділі — з 2023-го.
Починається все з бланка оцінки потреб. Фахівці заповнюють його зі слів родини, законних представників і самої дитини, а також зі свого спостереження.
— Саме завдяки цьому бланку виявляються складні життєві обставини або їхня відсутність, — пояснює Юлія. — Потім потреби узагальнюються, і разом із родиною ми складаємо план взаємодії.
Юлія має юридичну освіту. Хоча за фахом не працювала, але знання законів стають у нагоді щодня. Сімейний кодекс Юлія часто відкриває просто на телефоні.
— Батьки кажуть, що дитина дев’ять класів закінчила і досить, – пригадує Юлія. – Я показую статті 150–155, що батьки зобов’язані забезпечити дитині повну загальну освіту, тобто 11 класів, у ліцеї чи коледжі. Люди дивляться й погоджуються.
Але закони самі по собі не працюють без довіри.
— Якщо йти по шаблону, результату не буде, — переконана вона. — Людина має відчути, що твій порив щирий. На це можуть піти місяці: поки родина впустить у дім, почне ділитися новинами й побачить у соціальному працівнику не лише держслужбовця, а небайдужу людину.
Буває й небезпечно. Одного разу агресивний чоловік пустив до квартири лише Юлію, а її колегу, яку бачив уперше, — ні.
— Не можна провокувати, – ділиться Юлія. – Особиста безпека понад усе, ми маємо повернутися до своїх родин живими й здоровими. Якщо розмова не склалася, дзвоню наступного дня, коли всі охолонуть, і домовляюся про іншу годину.
Не всі родини готові до співпраці, а іноді діти голодні чи хворі, і їм не приділяють уваги. Проте є й історії, заради яких, каже Юлія, варто працювати.
– Прийомна дитина живе у родині, прив’язується до неї, а родина — до дитини, – розповідає Юлія. – Так сталося, що її вирішують усиновити, прийомна сім’я закривається, а у дитини з’являється нове свідоцтво про народження з прізвищем родини. А ще у вересні ця дитина підписувала зошити у школі старим прізвищем і чекала дня, коли матиме таке саме, як усі в сім’ї. Для мене це супер результат.
Ще одна нагорода — дитяча радість від зустрічі.
— Дитина вже чекає, прибігає, знає, що я принесу іграшку чи шоколадку, – додає Юлія. – А головне, що вона завжди скаже мені правду.
Ризики Юлія розуміє, але роботу любить і працює на результат — заради дітей і їхніх щасливих оченят.
Фото Валерія Кравченка.
Раніше ми писали: Дітям потрібен дім: як працює система сімейного виховання у Дніпрі.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
Близько 100 ветеранів і 816 тренувань: як у Кривому Розі працюють «Вільні хвилі»
30 жовтня 2026 р. 15:45