Що було на Криворіжжі до появи сучасного міста: кургани та сліди давніх народів

31 жовтня 2026 р. 09:46

31 жовтня 2026 р. 09:46

Задовго до появи сучасного Кривого Рогу на території міста жили давні люди, існували поселення та споруджувалися поховальні комплекси. Археологи виявили тут 43 кургани різних культур, а знайдені артефакти допомогли відтворити побут, заняття, вірування та поховальні традиції населення, яке мешкало у степах Придніпров'я тисячі років тому. Серед найцікавіших знахідок – кам'яні сокири, золоті предмети, давні вози, глиняний посуд і навіть людські черепи зі слідами складних хірургічних операцій.

Археологічна історія Криворіжжя охоплює значно більше часу, ніж історія самого промислового міста. За даними «Енциклопедії сучасної України», на цих територіях виявлено поселення від пізнього палеоліту до ранньої залізної доби. Дослідження курганів та інших пам'яток свідчать, що регіон протягом багатьох тисячоліть був місцем проживання різних людських спільнот.

Що було на території Кривого Рогу до появи міста

Археологічні матеріали свідчать, що люди освоювали територію сучасного Кривого Рогу ще в кам'яну добу. Одним із найдавніших доказів присутності людини в регіоні є крем'яний гостроконечник мустьєрського типу.

Цей предмет належить до середнього палеоліту. За описом археологічної колекції Криворізького історико-краєзнавчого музею, він свідчить про заселення краю приблизно 70–50 тисяч років тому.

Крем'яні знаряддя були важливою частиною повсякденного життя давніх людей. Їх використовували для обробки матеріалів, розбирання здобичі, виготовлення інших предметів і виконання господарських робіт.

Пізніше на Криворіжжі з'являлися нові людські спільноти, які поступово освоювали місцеві природні ресурси, займалися скотарством, землеробством, обробкою каменю та металу. Про зміни в їхньому житті археологи дізнаються завдяки поселенням, похованням і предметам, які збереглися в землі.

43 кургани: які давні культури залишили слід на Криворіжжі

Однією з найпомітніших складових археологічної спадщини Кривого Рогу є кургани. За даними «Енциклопедії сучасної України», на території міста зафіксовано 43 кургани різних культур.

Кургани – це земляні насипи, які найчастіше споруджували над похованнями. Водночас їхня конструкція могла бути значно складнішою за звичайну могилу: всередині знаходилися поховальні камери, кам'яні конструкції, дерев'яні елементи та предмети, які супроводжували померлих.

Археологічні дослідження показали, що на Криворіжжі представлені пам'ятки кількох історичних періодів:

• енеоліту – мідно-кам'яної доби;

• ямної культурно-історичної спільноти;

• катакомбної культури;

• кіммерійського періоду;

• скіфської доби;

• сарматського часу;

• середньовічних кочових народів.

енеоліту – мідно-кам'яної доби;

ямної культурно-історичної спільноти;

катакомбної культури;

кіммерійського періоду;

скіфської доби;

сарматського часу;

середньовічних кочових народів.

Масштабні дослідження курганів у другій половині XX століття проводила археологиня Лідія Крилова. Упродовж 1964–1970 років вона розкопала на Криворіжжі 41 курган. Загалом дослідниця вивчила 308 поховань, серед яких були представники енеолітичних, ямної, катакомбної, кіммерійської, скіфської, сарматської та кочівницьких культур.

Найбільше досліджених поховань належало до ямної спільноти – 111, а до катакомбної культури – 79. Ці цифри демонструють, наскільки насиченою була давня історія регіону та скільки інформації можуть містити археологічні пам'ятки.

Кам'яні гробниці з розписами та поховання у давніх возах

Серед археологічних відкриттів Криворіжжя особливе місце посідають кам'яні поховальні конструкції. Дослідники виявили три кам'яні ящики-гробниці, складені з оброблених та підігнаних плит вапняку-ракушняку.

Їхньою характерною особливістю став розпис червоною вохрою. На внутрішніх поверхнях плит були нанесені геометричні орнаменти, зокрема косі хрести та інші композиції. В одному з поховань кожна з шести плит мала власний малюнок.

Такі знахідки дають можливість досліджувати не лише поховальну архітектуру, а й символічні уявлення давніх спільнот. Вохра та орнаменти могли мати ритуальне значення, однак точне тлумачення окремих композицій потребує обережності.

Ще одним цікавим відкриттям стали залишки дерев'яних возів у похованнях. Археологи зафіксували такі знахідки у курганах біля Широкого, Войкового та на території гірничих розробок.

В одному з поховань дослідники виявили рештки розібраної двоколісної конструкції. За археологічною реконструкцією, це була парадна кибитка, яку могли перевозити двоє волів, запряжених у ярмо.

Ця знахідка дає уявлення про розвиток транспортних технологій, конструкцію колісного транспорту та навички деревообробки у давніх мешканців регіону.

У кургані «Довгинцеве» також дослідили незвичайну споруду, яку археологиня Лідія Крилова інтерпретувала як давнє святилище. У його центральній частині знаходився гранітний стовп – менгір, а біля основи археологи знайшли кістки бика. За припущенням дослідниці, комплекс міг бути пов'язаний із ритуальними практиками енеолітичного населення.

Золоті предмети, кам'яні сокири та сліди давньої медицини

Археологічна колекція Криворізького історико-краєзнавчого музею містить предмети, за якими можна простежити розвиток ремесел, технологій і суспільних відносин на Криворіжжі.

Серед описаних експонатів є:

• Золота трубка-насадка на жезл. Її виявили у похованні початку IV тисячоліття до нашої ери. Предмет свідчить про використання металевих прикрас і символічних атрибутів.

• Амфіболітовий молот-жезл. Він походить з енеолітичного поховання першої половини III тисячоліття до нашої ери. У музейному описі предмет пов'язують із символікою влади вождя.

• Кам'яні сокири та булави. Частина сокир мала поліровану поверхню й різьблені орнаменти. Такі предмети могли виконувати як практичні, так і символічні функції.

• Знаряддя давніх ремісників. Археологи знайшли точильні камені та пристрої для випрямлення дерев'яних древків стріл.

• Керамічні чаші катакомбної культури. Їх використовували в обрядах, пов'язаних із ритуальним поливанням землі.

• Частина бронзоплавильної печі. Знахідка датується XIV–XII століттями до нашої ери та свідчить про розвиток металургійних технологій.

Золота трубка-насадка на жезл. Її виявили у похованні початку IV тисячоліття до нашої ери. Предмет свідчить про використання металевих прикрас і символічних атрибутів.

Амфіболітовий молот-жезл. Він походить з енеолітичного поховання першої половини III тисячоліття до нашої ери. У музейному описі предмет пов'язують із символікою влади вождя.

Кам'яні сокири та булави. Частина сокир мала поліровану поверхню й різьблені орнаменти. Такі предмети могли виконувати як практичні, так і символічні функції.

Знаряддя давніх ремісників. Археологи знайшли точильні камені та пристрої для випрямлення дерев'яних древків стріл.

Керамічні чаші катакомбної культури. Їх використовували в обрядах, пов'язаних із ритуальним поливанням землі.

Частина бронзоплавильної печі. Знахідка датується XIV–XII століттями до нашої ери та свідчить про розвиток металургійних технологій.

Особливу увагу дослідників привертають людські останки зі слідами медичних втручань.

У музейній археологічній колекції представлений череп чоловіка віком приблизно 50 років, який жив орієнтовно у XXII столітті до нашої ери. На ньому зафіксовано сліди прижиттєвої трепанації – хірургічної операції, під час якої в кістці черепа створювали отвір.

Інші дослідження поховань катакомбної культури на Криворіжжі також виявили п'ять трепанованих черепів. На трьох із них були кісткові нарости по краях отворів. Такі ознаки свідчать, що люди пережили операцію та певний час жили після неї.

Ці матеріали дають підстави говорити про існування у давніх спільнот певних медичних знань і практичних навичок лікування.

Що залишили після себе скіфи, сармати та інші народи

Пізніші археологічні пам'ятки пов'язані з кіммерійцями, скіфами та сарматами, які населяли степову частину сучасної України в різні історичні періоди.

Про контакти скіфського населення з античним світом свідчать предмети, знайдені під час досліджень. Зокрема, у колекції Криворізького історико-краєзнавчого музею описана обкладка скіфського ритону IV століття до нашої ери, прикрашена пластинкою з електруму – природного сплаву золота та срібла.

Такі предмети вказують на розвиток ювелірної справи, використання коштовних матеріалів і культурні зв'язки населення Північного Причорномор'я з іншими регіонами.

Археологічні матеріали сарматського часу також представлені в дослідженнях Криворіжжя. У похованнях різних культур знаходили металеві прикраси, зброю, предмети побуту та кінського спорядження.

До пізніших пам'яток належать і половецькі кам'яні баби – антропоморфні статуї, які встановлювали кочові народи степів. Вони відображають особливості їхніх поховальних і культових традицій.

Усі ці знахідки демонструють, що територія сучасного Кривого Рогу була частиною великого степового простору, де в різні часи змінювалися людські спільноти, господарські заняття та культурні впливи.

Хто першим досліджував давню історію Криворіжжя

Археологічне вивчення регіону має понад півтора століття історії. Одним із перших дослідників, який організовував розкопки на Криворіжжі, був Олександр Поль.

У 1866 році він досліджував стоянки пізнього палеоліту в районі Великої та Дубової балок, а також балки Ковальського. Поль був археологом-аматором, проте його експедиції стали важливим етапом у формуванні інтересу до давньої історії регіону.

На початку XX століття дослідження продовжив археолог Віктор Гошкевич. У 1907–1908 роках він проводив розкопки кургану «Царева могила», де було виявлено 10 поховальних конструкцій із 12 похованнями.

У 1985 році археологи Криворізького історико-краєзнавчого музею повторно дослідили цю пам'ятку. Під час робіт вдалося уточнити результати попередніх розкопок і виявити ще вісім поховань мідно-бронзової доби.

Подальші експедиції, зокрема роботи Лідії Крилової, дали можливість систематизувати матеріали та встановити культурну належність багатьох поховань.

Де зберігаються археологічні знахідки Криворіжжя

Частина матеріалів, отриманих під час досліджень давніх пам'яток регіону, зберігається у Криворізькому історико-краєзнавчому музеї.

Його археологічна колекція охоплює період від середнього палеоліту до пізнього середньовіччя. Вона включає кам'яні знаряддя праці, предмети з металу, кераміку, поховальний інвентар та інші свідчення життя давнього населення.

У музеї також діє експозиція, присвячена первісному суспільству. Вона знайомить відвідувачів із найдавнішими періодами історії Криворіжжя, побутом людей, їхніми знаряддями праці та світоглядом.

Саме музейні колекції дають можливість побачити матеріальні свідчення історії, яку неможливо відтворити лише за письмовими документами. Водночас не всі археологічні предмети перебувають у постійній експозиції: частина з них зберігається у фондах і використовується для наукової роботи.

До появи сучасного промислового Кривого Рогу на цій території вже протягом тисячоліть існували поселення, поховальні комплекси та місця проведення давніх обрядів. Пізніше, у XVII–XVIII століттях, тут діяли близько десяти козацьких зимівників.

Тому історія Криворіжжя не обмежується відкриттям залізорудних родовищ і розвитком металургійної промисловості. Археологічні знахідки показують, що минуле цього краю сягає значно глибших часів, а кургани та музейні артефакти залишаються важливими джерелами для дослідження життя його найдавніших мешканців.

Дніпровські