Соціальна допомога по-новому: чи доведеться українцям шукати роботу, щоб не втратити виплати

12 листопада 2026 р. 11:42

12 листопада 2026 р. 11:42

В Україні запроваджують нову модель соціальної підтримки, яка передбачає не лише грошові виплати від держави, а й соціальний супровід, допомогу з працевлаштуванням та розроблення індивідуальних планів дій. Її мета — допомогти малозабезпеченим сім’ям не просто подолати фінансові труднощі, а й поступово відновити економічну самостійність, пише «Наше місто» з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради .

13 жовтня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про базову соціальну допомогу» № 5012-IX. Його опублікували 29 жовтня 2026 року, а чинності він набув 30 жовтня. Водночас основні положення документа почнуть діяти з 1 січня 2028 року.

Новий закон суттєво змінює підхід до державної соціальної підтримки. Замість кількох окремих видів допомоги запроваджується єдиний механізм, який об’єднає грошові виплати, соціальні послуги та заходи зі сприяння зайнятості.

Особливу увагу приділили працездатним людям, які не мають роботи та отримують державну допомогу. Вони повинні будуть долучатися до заходів, спрямованих на повернення до ринку праці.

Розповідаємо, хто зможе отримувати базову соціальну допомогу, як визначатимуть її розмір, за яких умов виплати можуть припинити та чи справді непрацюючим членам сімей доведеться шукати роботу.

Хто матиме право на базову соціальну допомогу

Відповідно до статті 5 Закону, претендувати на базову соціальну допомогу зможуть кілька категорій громадян.

Зокрема, право на виплати матимуть:

• громадяни України, які належать до малозабезпечених сімей або сімей, що перебувають у кризовій ситуації, та постійно проживають на території України;
• іноземці й особи без громадянства, які на законних підставах постійно проживають в Україні;
• люди, яких визнали біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту.

Крім того, закон окремо передбачає можливість отримання такої допомоги громадянами Республіки Польща, які законно перебувають в Україні. Для них діятимуть умови, визначені законодавством.

Що вважатиметься малозабезпеченістю

Згідно зі статтею 1 Закону, малозабезпеченою вважається сім’я, середньомісячний сукупний дохід якої нижчий за встановлену базову величину для сім’ї, а її майновий стан відповідає критеріям, які визначить Кабінет Міністрів України.

Також допомогу зможуть отримувати сім’ї, що опинилися у кризових обставинах. Під кризовою ситуацією маються на увазі обставини або їх сукупність, через які людина чи сім’я втратила можливість або суттєво обмежена у можливості самостійно забезпечувати свої основні життєві потреби та потребує соціальної підтримки.

Конкретний перелік обставин, які вважатимуться кризовими, затверджуватиме Кабінет Міністрів України.

Таким чином, нова система охоплюватиме не лише сім’ї з низькими доходами, а й тих, хто через складні життєві обставини не може самостійно забезпечувати базові потреби.

Як визначатимуть розмір соціальної допомоги

Розмір виплат розраховуватимуть за спеціальним показником — базовою величиною. Як зазначено у статті 6 Закону, її встановлюватимуть щороку в законі про Державний бюджет України.

Базову величину для кожної сім’ї визначатимуть шляхом додавання відповідних показників для всіх її членів. При цьому на кожного члена сім’ї враховуватимуть 100% базової величини.

Для малозабезпечених сімей передбачена така формула розрахунку:

Базова соціальна допомога = базова величина для сім’ї – середньомісячний сукупний дохід сім’ї.

Під час визначення доходу враховуватимуть заробітки за шість місяців, які передують місяцю, що є попереднім до місяця звернення.

Наприклад, якщо сім’я подасть заяву у вересні, для розрахунку братимуть до уваги її доходи за період із лютого по липень.

Водночас передбачено важливу гарантію: розмір базової соціальної допомоги не може бути меншим за загальну суму державної підтримки, яку людина або сім’я отримувала на момент звернення.

Для сімей, що перебувають у кризовій ситуації, діятиме окремий порядок. На них не поширюватиметься стандартна формула розрахунку, передбачена частиною третьою статті 6.

Крім того, Кабінет Міністрів України зможе запроваджувати додаткові підвищувальні коефіцієнти та надбавки, щоб заохочувати працездатних людей повертатися до роботи. Також уряд матиме право визначати умови, за яких після працевлаштування непрацюючого працездатного члена сім’ї виплата допомоги або її частини тимчасово зберігатиметься.

Тобто закон передбачає не лише обов’язки для отримувачів допомоги, а й фінансові стимули для тих, хто працевлаштовується.

Соціальний контракт: які зобов’язання матимуть держава та отримувачі допомоги

Однією з головних новацій закону стане запровадження соціального контракту. Саме на його підставі призначатимуть базову соціальну допомогу.

Відповідно до статті 11, документ укладатимуть у письмовій формі — на папері або в електронному вигляді.

Сторонами соціального контракту будуть:

• уповноважений представник сім’ї;
• орган, який призначає базову соціальну допомогу;
• виконавчий орган відповідної місцевої ради.

Основна мета такого договору — спільна робота над подоланням складних життєвих обставин або кризової ситуації, а також сприяння економічній самостійності сім’ї.

У документі прописуватимуть умови отримання допомоги, взаємні зобов’язання сторін, строки та спосіб виплати коштів, права, обов’язки й відповідальність кожного учасника.

При цьому обов’язки розподілятимуться між усіма сторонами.

Орган, який призначає допомогу, — територіальний орган Пенсійного фонду України:

• призначатиме та виплачуватиме допомогу;
• здійснюватиме перерахунок виплат;
• забезпечуватиме автоматичне продовження виплат у випадках і порядку, визначених законом.

Виконавчий орган місцевої ради:

• організовуватиме ведення випадку та надання соціальних послуг;
• забезпечуватиме взаємодію зі службами у справах дітей для захисту їхніх прав та інтересів;
• організовуватиме заходи, спрямовані на досягнення економічної самостійності сім’ї та її працевлаштування;
• співпрацюватиме із суб’єктами ринку праці;
• контролюватиме виконання умов соціального контракту.

Уповноважений представник сім’ї:

• отримуватиме базову соціальну допомогу та передбачені соціальні послуги;
• братиме участь у заходах, запланованих соціальним менеджером;
• співпрацюватиме із соціальним менеджером;
• долучатиметься до індивідуальних консультацій і співбесід;
• виконуватиме погоджені заходи, спрямовані на подолання складних життєвих обставин і досягнення економічної самостійності сім’ї.

Отже, соціальний контракт не буде звичайною формальністю для отримання державних коштів. Він передбачає взаємну відповідальність держави, місцевої громади та сім’ї, яка потребує підтримки.

Хто виявлятиме сім’ї, які потребують соціальної допомоги

Закон також визначає, які органи та установи відповідатимуть за пошук малозабезпечених сімей і родин, що опинилися у кризовій ситуації та потребують базової соціальної допомоги.

Згідно зі статтею 8, цим займатимуться:

• районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
• виконавчі органи сільських, селищних, міських і районних у містах (якщо вони утворені) рад;
• служби у справах дітей Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних і районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, а також міських, селищних і сільських рад.

У межах своїх повноважень ці органи виявлятимуть на території відповідних громад сім’ї, які можуть потребувати базової соціальної допомоги.

Водночас передбачено не лише механізм пошуку таких родин, а й інформування їх про можливість отримати підтримку.

Після виявлення сімей суб’єкти надання соціальних послуг, визначені Законом України «Про соціальні послуги», інформуватимуть людей про доступну допомогу, надаватимуть консультації та сприятимуть оформленню й поданню заяв і необхідних документів до відповідного органу.

Окремо закон передбачає електронну інформаційну взаємодію між центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав дитини, службами у справах дітей та органом, який призначає допомогу. Це стосуватиметься сімей із дітьми, які мають низькі доходи або перебувають у кризовій ситуації.

Таким чином, нова система передбачає, що люди не лише самостійно звертатимуться по допомогу, а й відповідні установи активно шукатимуть родини, які її потребують.

Як призначатимуть допомогу та оцінюватимуть потреби сім’ї

Процедура отримання базової соціальної допомоги складатиметься з кількох етапів. При цьому важливо розрізняти повноваження різних установ: звернення, виявлення сім’ї, оцінювання її потреб і безпосереднє призначення виплат будуть окремими процесами.

Перший етап — подання заяви

Відповідно до статті 9, звернутися за призначенням базової соціальної допомоги зможе один із повнолітніх членів сім’ї, якого уповноважать інші дорослі члени родини.

Подати заяву можна буде кількома способами:

• через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• через уповноважений структурний підрозділ виконавчого органу місцевої ради, якщо ЦНАП у громаді відсутній;
• через електронні портали;
• за допомогою мобільного застосунку Пенсійного фонду України;
• у сервісному центрі Пенсійного фонду;
• поштою.

Другий етап — профілювання сім’ї

Після подання заяви орган, який призначає допомогу, проводитиме профілювання сім’ї. Згідно зі статтею 10, цей процес відбуватиметься автоматично за допомогою інформаційно-комунікаційних систем соціальної сфери.

Мета профілювання — визначити особливості конкретної сім’ї, щоб надалі адресно призначити допомогу, спланувати необхідні соціальні послуги та заходи зі сприяння працевлаштуванню.

Третій етап — оцінювання потреб сім’ї

Якщо Пенсійний фонд встановить, що сім’я належить до категорії малозабезпечених, виконавчий орган місцевої ради організує первинне оцінювання її потреб у соціальних послугах.

Відповідно до статті 13, на це відводиться п’ять робочих днів із моменту отримання відповідного повідомлення.

За результатами оцінювання визначатимуть, які саме соціальні послуги потрібні сім’ї та яких подальших заходів соціального супроводу вона потребуватиме.

Для родин, які опинилися у кризовій ситуації, стаття 14 передбачає окрему процедуру. У такому випадку Пенсійний фонд ухвалюватиме рішення протягом трьох робочих днів після отримання від соціального менеджера заяви, акта первинного оцінювання потреб та соціального контракту. Останній має бути підписаний уповноваженим представником сім’ї та виконавчим органом місцевої ради.

Четвертий етап — підписання соціального контракту та призначення виплат.

Після оцінювання потреб сім’ї сторони підписуватимуть соціальний контракт. Саме підписання документа всіма учасниками стане підставою для того, щоб Пенсійний фонд видав адміністративний акт про призначення базової соціальної допомоги.

Таким чином, новий механізм передбачає, що призначення державних виплат буде безпосередньо пов’язане з оцінюванням потреб родини та організацією необхідної соціальної підтримки.

Чи зобов’яжуть непрацюючих членів сім’ї шукати роботу

Так. Це один із ключових аспектів нового закону, який стосується сфери зайнятості.

Стаття 15 передбачає, що базову соціальну допомогу призначатимуть одночасно з організацією соціальних послуг та заходів зі сприяння працевлаштуванню непрацюючих працездатних отримувачів виплат.

Відповідальними за таку роботу будуть територіальні органи державної служби зайнятості спільно з виконавчими органами місцевих рад.

Їхнє завдання — забезпечувати людям персоналізовану підтримку та соціальний супровід, щоб активізувати їхню участь у трудовій діяльності й допомогти повернутися на ринок праці.

Для цього розроблятимуть кілька документів:

• план ведення випадку;
• індивідуальний план працевлаштування;
• індивідуальний план надання однієї або кількох соціальних послуг.

При цьому непрацюючі працездатні отримувачі базової соціальної допомоги повинні будуть активно брати участь у виконанні заходів, передбачених індивідуальним планом працевлаштування та планом надання соціальних послуг.

Як це працюватиме на практиці

Якщо працездатна людина не працює та отримує базову соціальну допомогу, її потреби й можливості працевлаштування оцінюватимуть індивідуально.

Залежно від конкретних обставин їй можуть запропонувати заходи з пошуку роботи, професійного навчання, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці та поступового повернення до трудової діяльності.

Водночас важливо розуміти: закон не встановлює вимоги працевлаштуватися за будь-яку ціну. Йдеться про обов’язок брати активну участь у погоджених заходах, а не про примусове прийняття будь-якої роботи, яку запропонують.

Чи можуть припинити виплати, якщо не виконувати умови соціального контракту

Новий закон передбачає відповідальність за невиконання зобов’язань, визначених соціальним контрактом. Однак він також захищає людей, які не можуть виконати погоджені заходи через об’єктивні обставини.

Зокрема, відповідно до статті 11, невиконання умов контракту не вважатиметься порушенням, якщо воно сталося з причин, незалежних від волі отримувача допомоги, або з інших поважних обставин.

До таких причин належать:

• стан здоров’я людини, яка отримує допомогу;
• необхідність догляду за дитиною або особою з інвалідністю;
• відсутність підходящої роботи в межах територіальної доступності, якщо людина виконувала заходи, передбачені її індивідуальним планом працевлаштування;
• безпекова ситуація в регіоні проживання;
• виникнення надзвичайної ситуації або обставин непереборної сили;
• інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання умов соціального контракту.

Поважність причин, через які людина не виконала заходи індивідуального плану працевлаштування, оцінюватимуть відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Що буде, якщо людина відмовиться виконувати зобов’язання без поважних причин

Умисне невиконання умов соціального контракту або їх невиконання без поважних причин стане підставою для припинення виплати базової соціальної допомоги.

Такі самі наслідки можливі, якщо отримувач не надасть письмових пояснень щодо причин невиконання умов контракту або відмовиться їх надавати.

Однак припинення виплат не відбуватиметься автоматично.

Перед підготовкою відповідного висновку соціальний менеджер повинен буде з’ясувати, чому людина не виконала взяті на себе зобов’язання. Також він має обов’язково отримати письмове пояснення від отримувача допомоги або письмове повідомлення уповноваженого представника сім’ї про зміну життєвих обставин.

Хто ухвалюватиме рішення про припинення виплат

Це не належатиме до повноважень соціального менеджера або служби зайнятості.

Відповідно до частини сьомої статті 11, рішення про призупинення або припинення виплати базової соціальної допомоги ухвалюватиме орган, який її призначає, тобто територіальний орган Пенсійного фонду України.

Підставою для такого рішення стане вмотивоване подання виконавчого органу місцевої ради. Його формуватимуть у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери на підставі висновку соціального менеджера.

Детальний порядок підготовки такого висновку, подання та ухвалення відповідного рішення визначатиме Кабінет Міністрів України.

Отже, закон передбачає процедуру з’ясування всіх обставин. Об’єктивну неможливість працевлаштування або виконання умов контракту не можна буде автоматично прирівнювати до навмисного порушення зобов’язань.

Працевлаштувалися — потрібно повідомити про зміни

Окремі вимоги стосуватимуться отримувачів, у яких зміняться життєві обставини. Стаття 16 Закону зобов’язує повідомляти орган, що призначає базову соціальну допомогу, про події, які можуть вплинути на право отримання виплат або їхній розмір.

На інформування відводиться 10 календарних днів із моменту виникнення відповідних обставин.

Зокрема, повідомляти потрібно буде про:

• зміну складу сім’ї;
• працевлаштування;
• отримання інших видів доходів або майна.

Тобто якщо один із непрацюючих членів сім’ї офіційно влаштується на роботу, уповноважений представник повинен буде повідомити про це у встановлений законом строк.

Якщо через надання неправдивих відомостей або несвоєчасне повідомлення про зміни сім’я отримає більшу суму допомоги, ніж їй належить, надміру виплачені кошти доведеться повернути.

Водночас саме працевлаштування не означатиме автоматичного припинення державної підтримки. Розмір виплат перераховуватимуть з урахуванням нових обставин. Крім того, у випадках, які визначить Кабінет Міністрів України, сім’я зможе тимчасово зберегти всю допомогу або її частину після працевлаштування одного з непрацюючих членів.

На який строк призначатимуть базову соціальну допомогу

Тривалість виплат залежатиме від категорії сім’ї або отримувача допомоги. Стаття 12 Закону встановлює такі строки:

• 3 місяці — для сімей, які перебувають у кризовій ситуації;
• 1 рік — для багатодітних малозабезпечених сімей за умови збереження статусу багатодітної сім’ї;
• довічно — для малозабезпечених сімей, у складі яких є виключно особи з безстроково встановленою інвалідністю та/або одинокі люди віком від 65 років, які не мають інших джерел до існування;
• довічно — для малозабезпеченого непрацездатного подружжя, якщо немає осіб, які відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
• 6 місяців — для інших малозабезпечених сімей.

Для окремих категорій передбачено автоматичне продовження виплат без необхідності повторно звертатися до відповідних органів. Зокрема, багатодітні малозабезпечені сім’ї зможуть отримувати допомогу протягом наступних річних періодів, доки зберігатимуть статус багатодітної сім’ї.

Загальний строк ухвалення рішення про призначення базової соціальної допомоги не повинен перевищувати 30 календарних днів із моменту отримання необхідної заяви та згод повнолітніх членів сім’ї.

Коли запрацює нова система соціальної допомоги

Хоча Закон «Про базову соціальну допомогу» набрав чинності 30 жовтня 2026 року, основні його положення почнуть діяти з 1 січня 2028 року.

Також передбачений перехідний період — із 1 січня до 31 грудня 2028 року. Протягом цього часу сім’ї, які мають право на окремі види державної соціальної допомоги, зможуть перейти на нову систему та отримувати базову соціальну допомогу. Для цього потрібно буде припинити виплату попереднього виду державної підтримки.

Перехід стосуватиметься таких виплат:

• державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• допомоги на дітей одиноким матерям;
• допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
• тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме;
• державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та людям з інвалідністю.

Водночас допомога, призначена до 31 грудня 2028 року, продовжуватиме виплачуватися за правилами та в розмірах, які діяли на момент її призначення. Це триватиме до завершення встановленого строку виплат.

Отримувати одночасно базову соціальну допомогу та інші види державної підтримки, замість яких її призначають, за один і той самий період буде заборонено.

Крім того, Кабінет Міністрів України протягом шести місяців із дня набрання чинності законом має ухвалити необхідні нормативно-правові акти. Зокрема, уряд повинен затвердити порядок поетапного застосування соціальних контрактів і типовий перелік поважних причин, через які отримувачі можуть не виконувати передбачені ними умови.

Що зміниться для сфери зайнятості

Новий закон фактично об’єднує три напрями державної політики: соціальний захист населення, надання соціальних послуг і сприяння зайнятості.

Головна ідея реформи полягає в тому, щоб державна підтримка не обмежувалася лише грошовими виплатами. Вона має допомагати людям поступово долати складні життєві обставини, відновлювати фінансову стабільність і повертатися до економічно активного життя.

Для непрацюючих працездатних громадян це означатиме не лише можливість отримувати соціальну допомогу, а й персоналізовану підтримку під час пошуку роботи, професійного навчання та повернення на ринок праці.

Для територіальних громад нова система передбачатиме додаткові завдання: виявлення сімей, які потребують підтримки, організацію оцінювання їхніх потреб, соціального супроводу та взаємодії з іншими установами.

Своєю чергою, державна служба зайнятості отримає новий напрям роботи, пов’язаний зі співпрацею із соціальними службами та індивідуальним супроводом непрацюючих працездатних отримувачів допомоги.

Таким чином, нова модель соціальної підтримки передбачає перехід від звичайного надання грошових виплат до комплексної допомоги, яка має сприяти економічній самостійності громадян. Її завдання — не лише підтримати людину у складний період, а й створити умови, за яких вона зможе самостійно забезпечувати себе та свою родину.

Фото: з відкритих джерел.

Нагадаємо: Виплати ВПО у листопаді 2026 року: хто отримає допомогу та скільки.

Безкоштовні обіди, допомога вдома та «єВідновлення». Дніпро піклується про людей поважного віку.

Раніше ми писали: Хто може отримати допомогу на поховання пенсіонера у 2026 році: як оформити.

Дніпровські