Держава призначила, виплатила, а тепер вимагає назад. Чи мусять ВПО повертати грошову допомогу

14 жовтня 2026 р. 21:07

14 жовтня 2026 р. 21:07

Переселенкам та переселенцям приходять листи з вимогою повернути вже виплачену допомогу на проживання. Волноваха.City поспілкувалася з двома жінками, які отримали такі листи. Надії держава призначила допомогу на дітей, деякий час її виплачувала, а потім попросила віддати кошти назат. Олена отримувала допомогу близько року, після чого від неї вимагають повернути понад 60 тисяч гривень. Юристка ГО “Донбас SOS” пояснила редакції, чому переплата ще не означає обов'язку повернути гроші, і що робити, якщо такий лист прийшов і вам.

Лист у поштовій скриньці

Надія втратила дім у Сімферополі у 2014 році, статус ВПО має з 2016-го . Зараз живе у Львові в орендованій квартирі, виховує двох дітей, яким чотири роки й півтора року.

У 2024 році вона вийшла заміж за військового. Каже, що подала до Пенсійного фонду довідку, щоб доходи чоловіка під час служби не враховували, тож допомогу на проживання отримували вона і старша дитина.

На початку цього року чоловік звільнився зі служби. За словами Надії, його виплати при звільненні потрапили в дохід сім'ї за квартал, і з лютого допомогу на неї саму припинили. Натомість дітям допомогу призначили, адже з цього року її призначають дітям ВПО незалежно від доходу батьків. Приблизно пів року гроші надходили. У серпні Надія знову подала документи на наступний період і отримала ще одну виплату, але у вересні гроші чомусь не надійшли.

На гарячій лінії Пенсійного фонду жінці сказали, що виплату призупинив "Мінфін", але причину не назвали. На особистому прийомі 5 жовтня пояснити, що сталося, теж не змогли.

А вже 6 жовтня Надія знайшла в поштовій скриньці лист. За її словами, у ньому йшлося про виявлений у чоловіка депозит. Їй дали 15 днів, щоб надати документи або заперечення, і попередили, що неправомірно виплачені кошти доведеться повернути. Суми в листі не було, жінка чекає на другий лист із розрахунком і реквізитами. Яку саме допомогу від неї вимагатимуть повернути, на дітей чи ту, що вона отримувала на себе з 2023 року, з листа вона так і не зрозуміла.

Надія каже, що чоловік поклав гроші на депозит після звільнення зі служби. Свої питання до держави вона виклала в Threads .

“Ви прийняли мою заяву. Перевірили документи. Перевірили доходи та майновий стан. Призначили виплати. Виплатили гроші. А тепер, через якийсь критерій, про який я навіть не знала на момент призначення допомоги, мені повідомляють, що ці кошти потрібно повернути”, — написала вона.

Скриншот з Threads

Ці гроші, наголошує Надія, вона не відкладала “на чорний день”, а витрачала на дітей, на звичайні дитячі потреби, життя та оренду.

“За ці копійки ти не орендуєш у Львові квартиру. (…) Ти не орендуєш навіть кімнату у Львові”, — каже вона в розмові з Волноваха.City.

Надія працює з соцмережами, тому знала, як привернути увагу до свого допису. Каже, що інакше про її ситуацію ніхто б не дізнався.

“Виявилося, що моя ситуація — це не поодинокий випадок. Таких людей насправді багато”, — каже вона.

Десять років без допомоги й рік із нею

Олена (ім'я змінено на прохання героїні) родом із Луганщини, статус переселенки має з 2014 року. Разом із нею виїхали її батьки-пенсіонери. Понад десять років жінка отримувала виплати лише на дитину, на себе нічого.

Під час чергового переоформлення документів працівники оформили допомогу і на неї.

“Я не знаю, чому. Я просто принесла всі документи, котрі потрібно приносити кожен раз. (…) І вони чомусь оформили і на мене допомогу”, — пригадує Олена.

Тоді вона не придала цьому значення, й навіть зраділа, подумала, що, можливо, після 2022 року змінилися правила.

Згодом жінка отримала лист від місцевого управління соціального захисту. Редакція бачила цей документ. У ньому сказано, що як переселенка з 2014 року Олена втратила право на допомогу з 1 березня 2024 року , після змін, які Кабінет Міністрів вніс постановою №1226 від 21 листопада 2023 року. Від жінки вимагають повернути понад 60 тисяч гривень , виплачених приблизно за рік. За словами Олени, йдеться про виплати на неї та дитину. Якщо вона не поверне кошти добровільно, питання обіцяють вирішувати в суді.

“Я не отримувала нічого ніколи. І тут вони вирішили мені дати гроші, а потім кажуть: поверніть назад” , — каже Олена.

Вона відмовилася повертати кошти та звернулася на гарячу лінію безоплатної правової допомоги для переселенців. Там їй сказали, що вона не перша з такою ситуацією. Олена каже, що відтоді минуло понад рік, але до суду справа досі не дійшла.

Переплата ще не означає борг

Юристка ГО “Донбас SOS” Богдана Казначеєва пояснює, що в таких ситуаціях важливо розрізняти три речі.

“Наявність переплати, законність вимоги про її повернення та наявність вини отримувача допомоги. Сам факт того, що державний орган через певний час виявив переплату, ще не означає, що людина зобов'язана її повернути”, — наголошує вона.

Держава має право перевіряти виплати, зокрема вже призначені. Втім, за словами юристки, “право перевірити виплату не означає безумовного права вимагати її повернення”.

Ключова норма тут стаття 1215 Цивільного кодексу України . Вона захищає виплати, надані людині як засіб до існування, якщо немає рахункової помилки та отримувач діяв добросовісно.

“Судова практика виходить із того, що добросовісність отримувача захищених статтею 1215 ЦК України виплат презюмується, а доведення відповідних підстав для їх повернення покладається на сторону, яка вимагає кошти”, — пояснює Богдана Казначеєва.

Серед характерних причин, через які виникають вимоги про повернення, юристка називає виявлені депозити, купівлю майна, зміну сімейного стану, доходи, які враховуються під час призначення допомоги, а також розбіжності в державних реєстрах . За Порядком надання допомоги на проживання ВПО, затвердженим постановою КМУ №332, допомогу, зокрема, не призначають і не виплачують, якщо хтось із членів сім'ї на перше число місяця має на депозитних рахунках понад 100 тисяч гривень.

Проте, за словами юристки, наявність рахунку сама по собі не означає втрати права на допомогу.

“Значення можуть мати сума депозиту, характер коштів, дата їх розміщення та правила, що діяли у відповідному періоді. Аналогічно військові виплати не можна автоматично прирівнювати до звичайного доходу без перевірки їхнього виду та спеціальних правил врахування”, — пояснює вона.

Окремо юристка говорить про шлюб: “Якщо особа уклала шлюб уже після призначення допомоги, це не означає, що доходи або заощадження її чоловіка можна автоматично врахувати за весь попередній період. Необхідно встановити, хто входив до складу сім'ї у відповідні місяці та які правила діяли на той момент”.

Хто ж має відповідати, якщо орган сам перевірив документи і помилився?

“Якщо людина надала правдиву інформацію, виконала свої обов'язки, а допомога була помилково призначена через неправильне застосування законодавства державним органом, автоматично перекладати фінансові наслідки такої помилки на отримувача неправильно. (…) Держава має право виправляти свої помилки, але це не означає, що кожну таку помилку повинен оплачувати громадянин”, — каже Богдана Казначеєва.

Те, що гроші вже витратили на дітей, саме по собі від повернення не звільняє , уточнює юристка. Але справи щодо допомоги на дітей потребують особливо уважного підходу, бо рішення органу безпосередньо впливає на забезпечення дитини.

Коли суди стають на бік держави

Утім суди не завжди стають на бік переселенців. Як пише SUD.UA , у жовтні 2024 року Орджонікідзевський районний суд Харкова стягнув із переселенки 6 тисяч гривень допомоги. Жінка виїхала за кордон і пробула там щонайменше пів року, хоча за Порядком №332 мала повідомити, якщо перебуває за кордоном понад 30 днів поспіль. Позов вона визнала повністю.

У вересні 2026 року Дніпровський районний суд Запоріжжя стягнув 10 тисяч гривень з отримувачки, яка виїхала з України через три дні після подання заяви на допомогу, не повідомила про це і не повернулася. Відкликання на позов вона не подала. Суд послався на пункт 29 Порядку №332 і статтю 1212 Цивільного кодексу, за якою безпідставно отримані кошти треба повернути.

Окрім самої переплати, суди стягнули з кожної з жінок понад 3 тисячі гривень судового збору.

В обох справах отримувачки тривалий час перебували за кордоном і через це вже не мали права на допомогу, а запорізький суд окремо зазначив, що жінка не повідомила про виїзд. Жодна з жінок позов не оскаржувала, і статті 1215 Цивільного кодексу в рішеннях немає. Отримання допомоги за період, коли права на неї не було, Богдана Казначеєва теж називає серед підстав, за яких держава справді може вимагати повернення коштів.

Чому приходять такі листи

За словами юристки, в Україні діє система поточної та ретроспективної верифікації державних виплат. Відповідно до Закону “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” Міністерство фінансів аналізує дані з державних реєстрів і повідомляє уповноваженим органам про виявлені невідповідності. Перевіряти можуть і виплати, які вже завершилися.

Проте даних, які б свідчили, що зараз почалася окрема масштабна перевірка всіх отримувачів допомоги ВПО, в організації немає. За спостереженнями юристки, найбільше таких звернень на гарячу лінію надходило у 2024–2025 роках, а зараз їх стало менше.

Причину проблеми Богдана Казначеєва бачить і в законодавстві, яке часто змінюється, і в реєстрах, що оновлюються із затримкою, і в роботі органів, які не завжди дають людині змогу пояснити обставини.

“Проблему не можна зводити лише до поведінки отримувачів допомоги”, — наголошує вона.

“Волноваха.City” надіслала запит до Пенсійного фонду України. Після їхньої відповіді вийде друга частина цього матеріалу.

Що робити, якщо вам прийшов такий лист

Юристка радить не панікувати та не ігнорувати вимогу, навіть якщо ви впевнені, що нічого не порушували.

• Напишіть до органу, який надіслав лист, і попросіть копію рішення, конкретні правові підстави переплати, детальний розрахунок суми за кожен місяць та документи, на яких ґрунтується рішення.
• Збережіть лист і зафіксуйте дату його отримання, від неї можуть залежати строки оскарження.
• Не поспішайте підписувати документи про визнання боргу, погоджувати розстрочку чи повертати кошти, поки не перевірите, чи законна вимога.
• Перевіряйте реквізити лише через офіційні канали. Не переказуйте гроші за посиланнями з месенджерів.
• Зберігайте заяви, рішення, довідку ВПО, банківські виписки та всю письмову комунікацію з органами влади.

Якщо вимога законна, а повернути всю суму одразу немає змоги, з 2025 року можна подати до Пенсійного фонду заяву про розстрочку з графіком повернення. Якщо ж кошти не повернути добровільно, ПФУ може звернутися до суду, і тоді до суми переплати може додатися ще й судовий збір.

Строки оскарження залежать від того, хто і коли ухвалив рішення. За Законом “Про адміністративну процедуру” загальний строк подання адміністративної скарги становить 30 календарних днів, якщо інше не встановлено законом. До адміністративного суду, за загальним правилом, можна звернутися протягом шести місяців. Тому, за словами юристки, по правову допомогу варто звертатися якнайшвидше.

Якщо ви вже повернули кошти, але вважаєте вимогу незаконною, можна порушити питання про їх повернення. Для цього збережіть підтвердження платежу.

“Отримання такого листа ще не означає, що ви порушили закон або зобов'язані негайно повернути кошти. (…) Зберігайте документи, вимагайте письмового обґрунтування рішення та звертайтеся по правову допомогу”, — радить Богдана Казначеєва.

Безоплатна гаряча лінія ГО “Донбас SOS” 0 800 309 110, у Viber, Telegram і WhatsApp 093 500 69 18.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Донецькі