Як оформити спадщину в окупації через суд: досвід переселенки з Олешок

03 листопада 2026 р. 19:13

03 листопада 2026 р. 19:13

Переселенка з окупованих Олешок через суд домоглася визнання свого права на будинок, який не встигла оформити в спадщину після смерті матері. Справа тривала близько року, а витрати обмежилися поштовими відправленнями. Як оформити майно на окупованій території через суд, які документи збирати, де шукати докази і як не пропустити строки, Волноваха.City розповіла Катерина Кармазіна-Абубакарова , юристка Родинного хабу у Звягелі громадської організації «Елеос-Україна» .

Будинок в окупації без документів: історія переселенки з Олешок

До юристки звернулася жінка віком за 70 років з Олешок на Херсонщині . Вона виїздила з тимчасово окупованого міста через росію, Білорусь і Польщу та оселилася у Звягельській громаді на Житомирщині . Ім’я героїні юристка не називає з етичних міркувань.

В Олешках у жінки залишилася квартира і будинок. Квартира оформлена на неї, а будинок — на матір. Мати тяжко хворіла і померла в перші дні повномасштабного вторгнення. Родина дивом встигла отримати свідоцтво про смерть українського зразка, але прийняти спадщину й переоформити будинок вже не вдалося.

Зруйновані Олешки. Фото з місцевого Telegram-каналу Фото: Telegram

Спершу нерухомість спробували внести до Реєстру пошкодженого та знищеного майна . Це не вдалося: бракувало доказів. Тому зосередилися на будинку. Мета — заздалегідь закріпити право власності, щоб після деокупації жінка могла претендувати на відшкодування збитків і захистити житло від посягань .

«Ми не знаємо, що може трапитись в окупації. Я знаю купу історій, коли у житло українців, які евакуювалися, заїжджали чужі люди», — пояснює пані Катерина.

Які документи потрібні для суду щодо майна на окупованій території

Готового переліку документів немає. Хтось під час виїзду встиг узяти теку з паперами, а хтось — лише паспорт.

«Ми працюємо з тим, що є. Будь-які документи, які могли б стосуватися того майна навіть краєчком, — все це варто показати», — зазначає юристка.

Що може стати доказом у суді:

• домова книга;
• старі реєстри майна, документи на прибудови;
• договори дарування, купівлі-продажу, інші угоди щодо майна;
• свідоцтва про народження всіх членів родини — вони доводять спорідненість;
• свідоцтво про смерть власника житла;
• документи про реєстрацію (прописку) тих, хто жив у будинку.

Не відкидайте старі папери: радянські документи, навіть російською мовою, де зазначені давні назви вулиць — усе це може знадобитися.

У справі нашої переселенки з Олешок, будинок належав її матері, а частину документів оформлювали ще на бабусю. Свідоцтво про народження підтверджувало, що позивачка — донька власниці. Так суду довели, що жінка є спадкоємицею.

Де шукати докази, якщо документи залишилися в окупації

• Попросіть людей у яких є доступ до потрібних доказів (частіше звертаються до родичів або сусідів) , сфотографувати документи. Оригінали не обов’язкові — до суду можна подати копії.
• Видрукуйте знімки з Google Maps і позначте на них будинок. Так суд побачить, де розташоване майно і в якому воно стані.
• Додайте підтвердження перейменування вулиць, якщо в документах вказана стара назва.

Якщо прямих доказів мало, у позові пояснюють, чому їх немає. Юристка наголошує: навіть із невеликою кількістю документів варто звертатися до суду.

Позов про визнання права власності: куди подавати і скільки триває суд

Позов подали до Олешківської міської ради , яка нині працює на підконтрольній Україні території, у Херсоні . Справу розглядав Херсонський міський суд .

У позові пояснили, що жінка не встигла вчасно оформити майно через повномасштабне вторгнення та окупацію. Також попросили розглядати справу без участі позивачки через небезпечну безпекову ситуацію, літній вік і стан здоров’я.

Процес тривав близько року. Кілька разів суд вимагав додаткових доказів. Юристка з клієнткою дозбирували потрібне і знову надсилали документи.

«Суд — це не так швидко. Суди зараз перенаповнені, бо таких історій, на жаль, дуже багато», — каже Катерина Кармазіна-Абубакарова.

Зрештою суд ухвалив рішення на користь жінки. Рішення набуде законної сили, якщо його не оскаржать протягом 30 днів. Після цього з рішенням суду та наявними документами жінка зможе звернутися до нотаріуса й зареєструвати право власності на будинок.

Скільки коштує суд і як листуватися з ним без адвоката

Усі документи до суду героїня надсилала Укрпоштою, рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Це законний спосіб листування з судом. Одне таке відправлення коштує приблизно 150 гривень. Поштові пересилки фактично були всіма витратами переселенки по цій справі за рік.

Судовий збір жінка не сплачувала, бо належить до пільгової категорії. Перелік пільговиків визначає стаття 5 закону «Про судовий збір» — це, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, учасники бойових дій. Якщо пільги немає, у позові можна попросити суд відстрочити чи зменшити збір. Остаточно це вирішує суд.

За словами пані Катерини, через «Електронний суд» справа рухалася б швидше. Проте юристка не може подавати документи від імені клієнтки — таке право має лише адвокат. Позивачка могла б зареєструватися в системі сама, проте відмовилася.

Тому юристка набирала тексти, клієнтка їх вичитувала, разом вносили правки, а потім жінка відправляла лист від свого імені.

Спадщина на тимчасово окупованій території: що ще варто знати

Крім досвіду юристки, переселенцям стануть у пригоді роз’яснення Міністерства юстиції та міжнародних інституцій:

• Спадкову справу може відкрити будь-який нотаріус. Якщо останнє місце проживання спадкодавця на окупованій території чи в зоні бойових дій, під час воєнного стану можна звернутися до будь-якого нотаріуса України. Він також може продовжити справу, відкриту на окупованій території.
• Строк прийняття спадщини — шість місяців від дня смерті спадкодавця. Під час воєнного стану для цих строків діють особливі правила, тож уточніть їх у нотаріуса якнайшвидше.
• Свідоцтво про смерть з окупації не підійде. Якщо документ видали окупаційні органи або його немає, факт смерті встановлюють через суд на підконтрольній Україні території.
• Якщо нотаріус відмовив через відсутність документів, допоможе суд. Саме так діяла героїня. Подібні позови суди задовольняють — нещодавно, наприклад, апеляційний суд визнав право власності сина на будинок матері на окупованій Донеччині.
• Зафіксуйте збитки в міжнародному Реєстрі збитків (RD4U). Заяви про пошкоджене чи зруйноване житло, зокрема на окупованих територіях, а також про втрату житла подають через портал «Дія». Подання безоплатне.

Пам’ятка: що робити з майном в окупації

Безоплатна юридична допомога переселенцям у Звягелі

Родинний ХАБ у Звягелі — осередок громадської організації «Елеос-Україна» , яка підтримує людей, постраждалих від війни. У хабі працюють юристка, психологи та адміністраторка. Катерина Кармазіна-Абубакарова допомагає врегулювати спори до суду, готує позовні заяви та інші процесуальні документи. Представляти людей у суді вона не може, бо не є адвокаткою, тож позивачі діють від власного імені.

«Я допомагаю людям представляти себе безпосередньо в суді», — пояснює юристка.

Звернутися може будь-хто, хто постраждав від війни в Україні, зокрема внутрішньо переміщені особи. Прив’язки до Звягельської громади у ХАБу немає. Навіть якщо людина зупинилася у Звягелі ненадовго, їй допоможуть підготувати позов, а далі вона зможе вести справу сама з іншого міста.

«Ми всім допомагаємо, хто потребує», — каже юристка.

Юрист Звягель Фото: Родинний Хаб Звягель

Цей матеріал став можливим за підтримки програми SAFE (раніше “Голоси України”), що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. SAFE реалізується у рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Донецькі