Відповідь Калінінграду: Литва готується переписати Конституцію заради ядерної зброї

08 липня 2026 р. 00:47

08 липня 2026 р. 00:47

Сейм Литви розпочав розгляд поправки до Конституції, яка може скасувати заборону на розміщення зброї масового знищення та іноземних військових баз на території країни через загрози з боку Росії .

Про це повідомила пресслужба литовського парламенту.

Спікер Сейму Юозас Олекас наголосив, що з моменту прийняття Конституції безпекове середовище Литви, її міжнародне становище та інструменти забезпечення національної безпеки докорінно змінилися. За його словами, ядерне стримування залишається ключовим елементом колективної оборони НАТО.

"Метою ядерного потенціалу НАТО є збереження миру, запобігання ядерному шантажу та примусу, а також забезпечення надійного стримування", — зазначив він.

Чому це актуально саме зараз

Олекас пояснив, що ситуація з безпекою в Європі суттєво погіршилась через агресію Росії проти України, ескалацію ядерної риторики Кремля, модернізацію російського ядерного арсеналу та зміцнення військової інфраструктури в сусідніх з Литвою регіонах, зокрема в Калінінградській області та Білорусі. На його думку, у таких умовах Литва не повинна мати обмежень щодо повноцінної участі в системі стримування НАТО.

Ініціатори поправки переконані, що зміни створять правову базу для повноцінної участі Литви в колективній обороні та стримуванні НАТО, зміцнять надійність стримування на східному фланзі Альянсу, а також гарантують, що країна не стане "слабкою ланкою" НАТО в регіоні порівняно з іншими союзниками.

Що саме змінюється

Наразі стаття 137 Конституції Литви забороняє розміщення на території країни зброї масового знищення чи військових баз іноземних держав. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що цю норму ухвалили одразу після відновлення незалежності Литви, коли на території держави все ще перебували російські війська, а головним завданням було забезпечити їх повне виведення, зміцнити суверенітет і запобігти примусовому поверненню до пострадянських об'єднань.

За поправку під час презентації проголосували 89 членів Сейму, 11 виступили проти, ще 6 утрималися. Далі документ розглядатиме профільний Комітет з питань правопорядку, а повернутися до цього питання на пленарному засіданні Сейму планують уже восени.

Нагадаємо, у вересні 2025 року міністр оборони Естонії Ганно Певкур заявляв про готовність країни прийняти британські винищувачі F-35A , здатні нести ядерні бомби, хоча у Великій Британії, за даними The Telegraph, таку ідею тоді вважали радше провокацією, ніж елементом стримування Росії.

У березні 2026 року президент Франції Емманюель Макрон представив програму, за якою французький ядерний арсенал міг би використовуватися для посилення безпеки всього європейського континенту . Франція залишається єдиною ядерною державою Євросоюзу.

Того ж місяця прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що його країна з часом прагнутиме отримати власну ядерну зброю через сумніви щодо готовності США захищати Європу. Він також повідомив про переговори з Францією стосовно пропозиції Макрона тимчасово розмістити в союзних країнах французькі винищувачі Rafale, здатні нести ядерні бомби B61 або авіабомби ASMP-A. За словами Туска, зацікавленість у цьому проєкті вже висловили Швеція та Данія. Показово, що позиція прем'єра тут збіглася з поглядами президента Польщі Кароля Навроцького, який називав себе "великим прихильником вступу Польщі до ядерного проєкту".

У червні фінський парламент підтримав скасування повної заборони на ядерну зброю, щоб узгодити національне законодавство з політикою ядерного стримування НАТО після вступу Фінляндії до Альянсу у 2023 році. Рішення скасовує чинну з 1980-х років заборону на імпорт, виробництво, зберігання та випробування ядерних вибухових пристроїв.

Також у червні видання Financial Times повідомило, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї в інших європейських країнах НАТО. Так Вашингтон хоче заспокоїти союзників і показати: навіть якщо підтримка звичайним озброєнням зменшиться, американські гарантії безпеки залишаться в силі.

А за даними Reuters, витрати на ядерну зброю дев'яти ядерних держав у 2025 році зросли майже на 20% — до 119 мільярдів доларів . Дослідники застерігають, що "насуваються нові перегони ядерних озброєнь".

Хто справді виграв після смерті американо-російського договору СНО-3 і зникнення ядерних обмежень, а хто залишився з порожніми погрозами? Росія намагається говорити мовою шантажу, але їй дедалі більше бракує інструментів. США не поспішають реагувати, а Китай вичікує, проте може або змінити правила гри, або скористатися слабкістю Москви.

Про те, чому "паперовий паритет" більше не працює, що насправді означає кінець ядерних домовленостей і чому Москва дедалі більше залежить від Пекіна — у статті "Ядерний договір помер: Америка страхується, Росія деградує, Китай — останній шанс Москви у ядерній грі" писав завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак .

Світ