Китай міг таємно ввозити з Африки тисячі тонн урану — ЗМІ

01 серпня 2026 р. 13:48

01 серпня 2026 р. 13:48

Протягом понад двох десятиліть із Демократичної Республіки Конго (ДРК) могли експортувати значні обсяги урану, хоча офіційно країна вже багато років не повідомляє про його видобуток. Дослідники виявили, що з 2000 по 2024 рік з цієї держави могли вивезти від 2 до 5 тисяч тонн уранової сировини . Про це йдеться в дослідженні вчених з Університету Вісконсін-Медісон та Принстонського університету в США , про яке повідомляє видання Interesting Engineering .

Автори роботи зазначають, що обсяги можливого експорту мають велике значення на тлі світового виробництва урану. Щороку у світі видобувається близько 55–65 тисяч тонн природного урану , тому поставки навіть кількох тисяч тонн стають помітним фактором для глобального ринку.

Як уран виявився пов’язаним із видобутком кобальту

Згідно з міжнародними правилами, держави, що видобувають уран, повинні повідомляти про це Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), а також надавати інформацію про переміщення ядерного матеріалу. Це необхідно для дотримання угод про нерозповсюдження ядерних технологій. Однак дослідники стверджують, що у випадку з ДРК частина урану могла опинитися поза межами офіційної звітності.

Причина, на думку вчених, пов’язана з особливостями місцевих родовищ. Демократична Республіка Конго є найбільшим світовим постачальником кобальту - металу, який відіграє ключову роль у виробництві літій-іонних акумуляторів для електромобілів, а також використовується в технологіях відновлюваної енергетики.

У регіоні так званого Мідного поясу, де зосереджені основні запаси кобальту, цей елемент часто зустрічається разом з ураном.

Коли компанії видобувають кобальтову руду в цьому регіоні, вони одночасно можуть видобувати значні обсяги урану, оскільки він пов’язаний із кобальтовими покладами. Крім того, поруч розташовані території, де раніше велося видобування урану, тому в руді може зберігатися його висока концентрація, - пояснила Райан Манзук, дослідниця з Університету Вісконсін-Медісон та Принстонського університету.

Значна частина урану могла потрапити до Китаю

Вчені вважають, що значна частина уранової сировини з ДРК могла опинитися в Китаї. Саме в КНР зосереджено близько 95% світових потужностей з переробки кобальту , що робить країну головним напрямком для таких поставок.

За оцінками дослідників, обсяг у 2–5 тисяч тонн урану потенційно може мати серйозне значення. За певних умов такої кількості матеріалу може вистачити для виробництва від 600 до 1500 ядерних боєголовок .

У мирному застосуванні ці запаси могли б забезпечити паливом легководний ядерний реактор приблизно на 25 років .

Оскільки цей уран не був офіційно задекларований, а його видобуток і вилучення не зареєстровані, його подальше використання не підпадає під звичайні обмеження, - заявив Себастьян Філіп, фахівець з ядерної безпеки та доцент Університету Вісконсін-Медісон.

При цьому вчені вважають, що ситуація, найімовірніше, виникла не внаслідок навмисного приховування інформації. Однак сам факт переміщення таких обсягів матеріалу без участі міжнародних механізмів контролю викликає занепокоєння.

Небезпека полягає не лише в експорті, а й у відходах

Дослідники також попереджають про можливі наслідки для здоров’я людей. За їхніми оцінками, від 1 до 4 тисяч тонн урану могли залишитися в гірничих відвалах - відходах після видобутку корисних копалин. Такі матеріали можуть становити небезпеку для працівників шахт і мешканців населених пунктів поблизу гірничодобувних районів.

Світ наближається до можливого дефіциту урану

Відкриття вчених відбувається на тлі зростаючого попиту на уран для атомної енергетики. Всесвітня ядерна асоціація раніше попереджала, що світова атомна галузь може зіткнутися з нестачею сировини через збільшення кількості реакторів та зростання інтересу до ядерної енергетики. Згідно з прогнозами організації, потреба в урані для атомних електростанцій може збільшитися приблизно на третину - до 86 тисяч тонн на рік до 2030 року . До 2040 року попит може сягнути 150 тисяч тонн .

Водночас експерти очікують, що видобуток на діючих шахтах може значно скоротитися в період з 2030 по 2040 рік. Це підсилює необхідність пошуку нових родовищ і створення більш прозорої системи контролю за світовими поставками уранової сировини.

Світ