США вважають, що Путін може спробувати розколоти НАТО обмеженим вторгненням в одну з країн Альянсу — WSJ

07 серпня 2026 р. 17:29

07 серпня 2026 р. 17:29

Російський диктатор Владімір Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО шляхом обмеженого нападу на країну Альянсу протягом найближчих кількох років, свідчать нові звіти розвідки США, в яких розглядаються можливі сценарії — від кібератаки до невеликого наземного вторгнення, повідомляє WSJ .

Раніше США вважали, що Путін не буде провокувати НАТО, поки РФ веде бойові дії проти України. Однак оцінки змінилися на початку цього року, оскільки глава Кремля дедалі більше опиняється у скрутному становищі у війні проти України та зазнає тиску всередині Росії з вимогою забезпечити перемогу. Українські БпЛА-атаки завдають дедалі більшої шкоди як російській армії, так і нафтовій галузі, тоді як війська Путіна досягають незначних успіхів на фронті, зазнаючи значних втрат.

Західні лідери дедалі частіше фіксують ознаки того, що Росія здійснює пробні атаки, аби перевірити рішучість НАТО, зокрема, йдеться про інциденти з російськими ракетами на території Польщі та вторгнення безпілотників у повітряний простір Румунії.

За словами американських чиновників, метою Путіна в разі нападу на НАТО під час війни з Україною, якщо такий напад відбудеться, буде розкол Альянсу.

“Питання полягає в тому, як у такому разі відреагують Сполучені Штати. Завжди метою [Росії] було підірвати довіру до НАТО та роз’єднати США з їхніми союзниками”, — сказала старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва Хізер Конлі.

Оскільки Путін намагається закріпити бажані позиції в Україні, розвідка США аналізує, чи має Москва намір найближчим часом посилити свої агресивні дії проти  європейських союзників. Занепокоєння викликає те, що Путін може стати ще небезпечнішим, коли його заженуть у кут, кажуть американські чиновники.

Можливі загрози варіюються від кібератаки на країну НАТО або відправки невизначених збройних угруповань для окупації території до обмеженого вторгнення на східному фланзі Альянсу. Згідно з оцінками розвідки США, РФ може вдатися до таких дій у період від цієї осені до 2029 року.

Ймовірність найекстремальнішого сценарію — обмеженого наземного вторгнення — є низькою, але з плином часу зростає. Такий крок завжди вважався вкрай малоймовірним, оскільки спричинив би застосування Статті 5 НАТО, яка зобов’язує членів Альянсу до колективної оборони. Однак стаття 5 не містить чітких положень щодо реакції на кіберзагрози чи гібридні загрози.

“Це завжди було викликом для НАТО — реагувати на атаку, яка не підпадає під дію Статті 5. Справді, до цього моменту союзники воліли не допускати ескалації”, — зазначає Конлі.

Наприклад, коли у 2007 році Росія здійснила серію кібератак на Естонію, ця країна вирішувала кризу на двосторонній основі.

“Ми завжди продумуємо та готуємося до будь-яких сценаріїв. НАТО стежить за ситуацією. Ми готові до стримування та оборони в разі потреби, що ми й надалі демонструємо”, — сказав представник НАТО Мартін О’Доннелл.

Такі оцінки з’явилися на тлі дефіциту певних критично важливих боєприпасів, які військовим знадобляться для протистояння Росії чи Китаю в разі потенційної майбутньої війни. Американські запаси такої зброї суттєво скоротилися через постачання озброєння Україні після повномасштабного російського вторгнення, а також через війну США з Іраном. До запасів, що перебувають під загрозою виснаження, належать далекобійні ракети PrSM та ATACMS, а також зенітні ракети Stinger, розповіли WSJ чиновники.

Нові оцінки посилюють наявні побоювання американських чиновників щодо нестачі певних критично важливих боєприпасів. Окрім деяких ракет великої та малої дальності, у США також низькі запаси інших критично важливих засобів протиповітряної оборони, зокрема, перехоплювачів для Patriot, SM-3 і THAAD.

У разі потенційного конфлікту з Росією такі види озброєння, як ракети PrSM, ATACMS  та Stinger, матимуть вирішальне значення для відбиття наземного вторгнення, зазначає Том Карако з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Дефіцит критично важливих боєприпасів викликав дискусію в уряді США щодо скорочення запасів озброєння на тлі того, як Трамп обмірковує подальші кроки щодо Ірану. ЗМІ писали, що голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн нещодавно попередив Білий дім про зменшення кількості перехоплювачів протиповітряної оборони. Це питання викликає занепокоєння у Кейна, який вважає, що низькі запаси не унеможливлять відновлення масштабних бойових операцій проти Ірану, але збільшать ризик.

Аналітики поза урядом неодноразово застерігали, що витрачання боєприпасів на Близькому Сході може обмежити здатність США стримувати супротивників по всьому світу, зокрема, Росію та Китай.

У нещодавньому звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень йшлося про сім основних видів боєприпасів, які використовувалися у війні з Іраном (CSIS). Наприклад, за оцінками CSIS, США витратили у війні з Іраном 1 060–1 430 ракет Patriot, унаслідок чого в арсеналі американських військових залишилося лише 870 таких ракет.

“Якщо йдеться лише про боротьбу з Іраном, то навіть якщо ми використаємо половину перехоплювачів — а може, й трохи більше — у нас все одно залишиться ще половина. Тож ми могли б продовжувати протистояння з Іраном ще досить тривалий час. Проблема полягає в тому, що Пентагон зараз дуже стурбований тим, як це вплине на ситуацію в Тихоокеанському регіоні у відносинах з Китаєм”, — зазначив  співавтор звіту CSIS Марк Кансіан.

Головний речник Пентагону Шон Парнелл назвав твердження про дефіцит боєприпасів у США неправдивими. Представниця Білого дому Анна Келлі заявила, що американські Збройні сили мають “більш ніж достатньо” боєприпасів для “реалізації всіх стратегічних цілей президента США Дональда Трампа”, додавши при цьому, що Трамп закликав оборонних підрядників збільшити виробництво боєприпасів. Міністр війни США Піт Гегсет і Трамп також заперечували повідомлення про нестачу боєприпасів.

Раніше WP повідомляла, що Європа готується до російських провокацій . РФ, яка опинилася в скрутному становищі у війні проти України, ймовірно, оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень у європейські країни НАТО, такі як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться.

The Economist писав, що Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи проти Альянсу кампанію в сірій зоні: дешеві, суперечливі та виважені дії, щоб дестабілізувати західних союзників. Як наголошують аналітики, НАТО потрібно підвищити свою стійкість. Якщо Росія надалі вважатиме, що може уникнути відповідальності за обмежені акти агресії, одного дня може статися щось значно небезпечніше.

FT називала чотири основні шляхи ескалації для Путіна, який відчуває дедалі більший тиск у війні проти України. Перший — це звичайні військові дії на полі бою проти України. Другий — застосування ядерної зброї. Третій — прямий напад на НАТО. Четвертий — “гібридна війна”, яка передбачає таємні спроби Росії завдати удару по західній інфраструктурі або окремих діячах.

Світ