США готуються повернути дипломатів до посольств на Близькому Сході після евакуації через війну з Іраном — NYT

25 серпня 2026 р. 15:36

25 серпня 2026 р. 15:36

Державний департамент США готується повернути американських дипломатів до посольств на Близькому Сході, з яких їх евакуювали через війну з Іраном. Це свідчить про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа, ймовірно, не очікує відновлення повномасштабних військових дій, пише NYT .

Повернення співробітників дипломатичної служби та скасування надзвичайних заходів, вжитих у представництвах США на Близькому Сході, може розпочатися вже цього тижня, свідчить внутрішній документ Державного департаменту, з яким ознайомилася NYT. Про ці зміни також розповіли виданню троє американських чиновників.

Повернення дипломатичного штату має відбутися, попри те, що переговори між США та Іраном зайшли у глухий кут, а Вашингтон погрожує Тегерану новими економічними санкціями.

Згідно з документом, серед посольств, у яких планують відновити повну чисельність персоналу, представництва в Ізраїлі, Лівані, Саудівській Аравії, Катарі, Йорданії, Омані, Іраку та Кувейті.

Державний департамент зазначив, що постійно переглядає стан безпеки дипломатичних представництв США по всьому світу.

“На основі нашої останньої оцінки ми коригуємо кадровий склад на деяких посадах на Близькому Сході, щоб забезпечити можливість продовжувати просування цілей зовнішньої політики США, водночас гарантуючи безпеку та захист нашого персоналу”, — додало відомство.

Наприкінці лютого, за день до того, як США та Ізраїль почали завдавати ударів по Ірану, неосновному персоналу посольства в Єрусалимі та членам сімей співробітників запропонували можливість покинути Ізраїль. Протягом наступних тижнів Державний департамент наказав евакуювати представництва США по всьому Близькому Сходу, оскільки Іран та його регіональні союзники атакували американські дипмісії в Саудівській Аравії, Кувейті, Іраку та інших країнах регіону. Дипломати, відряджені до деяких із цих країн, з міркувань безпеки працювали з дому, а не в посольствах.

Чинні та колишні посадовці Державного департаменту кажуть, що повернення персоналу свідчить про послаблення напруженості, попри затягнуті переговори між США та Іраном щодо продовження 60-денного перемир’я, термін якого закінчився минулого тижня.

“Повернення персоналу до представництв, які були частково евакуйовані, свідчить про те, що на думку адміністрації, війна йде на спад”, — припускає Ден Шапіро, який був послом США в Ізраїлі за часів адміністрації Барака Обами.

У документі вказано, що першими повернуться дипломати посольства США в Лівані, хоча, згідно з планом, штат там не буде укомплектований повністю. Зрештою, персонал повністю повернеться до трьох посольств — в Ізраїлі, Йорданії та Омані.

У представництвах в Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Катарі та Лівані чисельність персоналу спочатку обмежать 85%, а в представництвах в Іраку, Кувейті та Бахрейні — 75%. У шести країнах Перської затоки та Лівані Державний департамент США обмежить можливість дипломатів брати із собою членів сімей, йдеться в документі.

“Обмеження щодо членів сімей у країнах Перської затоки свідчать про те, що уряд досі вважає ризик підвищеним. Вони свідчать про те, що рівень загрози нижчий, ніж 30, 60 чи 90 днів тому, але вищий, ніж до початку війни”, — зазначив колишній посадовець Держдепу Джон Р. Басс.

Деякі дипломати, евакуйовані через війну, вимагали чіткої інформації про те, де саме вони працюватимуть, особливо ті, хто має дітей. Незрозуміло, наскільки цей тиск вплинув на рішення, якщо взагалі вплинув.

Колишні посадовці Державного департаменту США застерегли, що повернення дипломатів та деяких членів їхніх сімей на Близький Схід може свідчити про бажання адміністрації Трампа уникнути відновлення бойових дій, але це не гарантує тривалого миру.

Останніми місяцями конфлікт дещо вщух, але Іран продовжує фактично блокувати експорт нафти з регіону. Трамп пообіцяв посилити економічний тиск на Іран, а міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про можливе розширення санкцій проти країн, які ведуть бізнес із Тегераном, однак не наважився фактично запровадити такі санкції.

Цей конфлікт став складним для адміністрації Трампа. Нещодавно опитування Reuters/Ipsos показало , що підтримка війни з Іраном серед американців впала до найнижчого рівня, сприяючи збереженню рекордно низького рейтингу Трампа.

Під час передвиборчої кампанії перед президентськими виборами 2024 року Трамп обіцяв контролювати інфляцію та уникати тривалих військових конфліктів. Однак через війну з Іраном ціни на бензин у США зросли й американці висловлюють невдоволення. Це тисне на республіканців Трампа, які захищатимуть свою незначну більшість у Конгресі під час проміжних виборів восени.

Світ