Атака, яка може змінити все. За що і як Мерц готується покарати Росію

01 вересня 2026 р. 12:35

01 вересня 2026 р. 12:35

Російські дії поставили життя людей під загрозу.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Вечір 4 серпня. Німецький Лейпциг. Поблизу українського вантажного літака "Антонов", який використовують для перевезення військових вантажів, виявили безпілотник із вибухівкою. Ймовірно, безпілотник мав вдарити у ділянку крила біля паливного бака, але дивом не здетонував і впав на землю.

Приблизно через 20 хвилин після виявлення першого дрона другий безпілотник, імовірно, зіткнувся з вантажним літаком логістичної компанії DHL. Той був змушений здійснити посадку в іншому місці.

Через кілька днів третій дрон знайшли в полі в одному з муніципалітетів, що безпосередньо межує з аеропортом. На пристрої виявили залишки гексоген — надзвичайно потужної вибухової речовини.

За даними ЗМІ, в одному зі звітів слідчих зазначалося: зловмисники могли задумувати значно масштабніший напад, ніж було відомо громадськості досі. По суті, йшлося про координову атаку на німецькій землі.

Через майже місяць після інциденту Берлін готує відповідь на ворожий акт, за яким, з високою ймовірністю, стоїть Росія. "Телеграф" розповідає деталі.

За даними нашого видання, у ЄС відповідь уряду Мерца розглядають як "серйозник крок та сигнал" РФ , який набуває особливого значення на тлі нового витка розмов про можливий напад Москви на Європу.

30 серпня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив в інтерв’ю німецькому суспільному мовнику ARD: "Ми перебуваємо на завершальному етапі розслідування. У федеральному уряді ми досягли широкої згоди щодо того, як будемо реагувати, і найближчими днями чітко це продемонструємо. Це не займе багато часу".

Видання Die Welt з посиланням на джерела повідомило , що німецький уряд покладе на Москву відповідальність за атаку. Ймовірно, заходи у відповідь передбачатимуть новий масштабний пакет санкцій, узгоджений із Брюсселем, щоб завдати Росії фінансової шкоди, а також посилення заходів проти російського "тіньового флоту" — суден, які незаконно перевозять російську нафту та допомагають Кремлю обходити міжнародні обмеження.

"Я очікую, що буде оприлюднено не лише заяву, адже ситуація була надзвичайно серйозною. Йшлося про питання авіаційної безпеки та життя людей. За словами мають послідувати дії.

Для мене з самого початку було зрозуміло, хто стояв за цим, і чому це сталося. Саме тому Німеччина повинна запропонувати найбільш ймовірну асиметричну відповідь. І чим швидше, тим краще", — зазначає "Телеграфу" депутат Європейського парламенту від групи "Renew" Пятрас Ауштрявічюс.

Перш за все, німецька сторона має підтримати наступний пакет санкцій проти країни-агресора.

"Існує багато питань, пов’язаних із двосторонніми відносинами та двосторонньою торгівлею між Німеччиною та Росією. Берлін має широкий вибір, як реагувати рішуче й ефективно.

Німеччина повинна брати на себе лідерство, а не просто слідувати за іншими в цьому питанні. Очікую, що співпраця з Росією в певних питаннях буде зменшуватися, а інші держави-члени ЄС візьмуть з цього приклад", — додає він.

Попри фактичний розрив політичного та значної частини економічного співробітництва після початку повномасштабної війни, між Німеччиною та Росією залишилися окремі канали зв'язку — від дипломатичних контактів і культурної присутності до деяких бізнесових та технологічних зв'язків. Наприклад, Німеччина, як і багато інших європейських країн, залежить від російського ядерного палива.

Один із посадовців, обізнаних із ситуацією, заявив виданню Politico, що у відповідь на інцидент із дронами вже недостатньо буде вислати окремих російських дипломатів чи закрити "Русский дом" у Берліні. За його словами, потрібні більш жорсткі заходи — знов-таки посилення санкцій або масштабніші поставки озброєння Україні.

На рівні Європейського Союзу розглядається близько 1600 пропозицій щодо запровадження санкцій, зокрема проти 800 фізичних осіб та 800 російських компаній. Нові обмеження можуть схвалити у середині жовтня.

Інші посадовці назвали майбутні кроки "Zeitenwende 2.0" — посилаючись на радикальний поворот у зовнішній та безпековій політиці Німеччини, оголошений канцлером Олафом Шольцом у лютому 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Ця доктрина ознаменувала остаточну відмову Берліна від десятиліть пацифізму та концепції партнерства з РФ . Замість цього — збільшення оборонних витрат, відмова від російських енергоносіїв, підтримка економічного тиску на Кремль і початок прямого постачання німецької зброї Києву.

Майбутня реакція уряду Фрідріха Мерца стане випробуванням не лише для німецької зовнішньої політики, а й для всього Європейського Союзу. Володимир Путін має чітко побачити, що спроби гібридних атак на території країн ЄС тягнуть за собою реальну ціну.

Йдеться не лише про те, щоб встановити винних у конкретному інциденті та покарати їх. Питання значно ширше: чи готова Європа відповісти на російські диверсії, кібератаки, підпали, втручання у вибори та інші форми гібридної агресії діями, а не заявами. Покажуть найближчі дні. З 1 по 2 вересня міністри закордонних справ ЄС проводять неформальну зустріч у місті Віклоу в Ірландії. Російська безрозсудна поведінка та рівень загрози, яку Москва становить для блоку — на порядку денному.

Світ