Версії різняться, а заяви зникають: у РФ прибирають згадки про чуму після смерті науковиці — ЗМІ

07 жовтня 2026 р. 08:41

07 жовтня 2026 р. 08:41

Російські чиновники кілька годин поспіль згадували про чуму . Згодом згадки про цю хворобу зникли з їхніх заяв, пише Newsweek.

Зокрема, 3 жовтня чиновники Байкальська закликали мешканців не їхати до сусіднього Шелехова через повідомлення про чуму. Згодом цей допис видалили.

Телеканал РЕН ТВ також прибрав п’ять повідомлень, у яких згадувалася чума. Голова Бурятії Алєксєй Циденов спочатку заявив, що жінка у РФ померла від цієї хвороби, але згодом змінив допис і зазначив, що вона «можливо, померла від чуми».

На федеральному рівні в Росії ситуацію пояснили інакше, заявивши, що причиною стала пневмонія неясного походження.

Жінкою, про яку йдеться, була 28-річна Дар'я Шипілова — лаборантка Іркутського науково-дослідного протичумного інституту. Її госпіталізували 29 вересня, а 2 жовтня вона померла.

Російське відомство, яке відповідає за нагляд у сфері охорони здоров’я, заявило, що аналізи не виявили мікроорганізмів, пов’язаних із її роботою, а також ознак проблем у лабораторії. У ВООЗ у вівторок зазначили, що серед усіх встановлених контактів із жінкою ніхто не мав симптомів. Також Росія повідомила організації, що у цих людей не виявили небезпечних інфекцій.

Однак розбіжності між першими заявами та пізнішими поясненнями дають підстави по-іншому подивитися на цю ситуацію.

Згадки про чуму з’явилися в офіційних заявах ще до того, як федеральні органи охорони здоров’я Росії відкинули цю версію. Після цього чиновники почали прибирати такі повідомлення з публічного простору.

Росспоживнагляд заявив, що додаткові аналізи не виявили мікроорганізмів, з якими Шипілова могла контактувати під час роботи. Офіційна комісія також не виявила випадків поширення небезпечних мікроорганізмів. Причиною смерті в документах вказали пневмонію неясного походження.

Як наголошують у виданні, у надзвичайних ситуаціях, які швидко розвиваються, причини смерті та діагнози можуть змінюватися, тому сам факт зміни версії ще не викликає підозр. Водночас у цій історії залишилися запитання без відповіді.

Російська сторона пояснила, чому тепер не пов’язує смерть Шипілової з її роботою в лабораторії. Водночас там не пояснили, чому згадку про чуму так швидко внесли до офіційних повідомлень і що саме стало причиною пневмонії.

Історії про зараження не збігаються

Так, видання «Люди Байкалу» писало, що 25 вересня Шипілова нібито розбила на роботі пробірку з бактерією Yersinia pestis, яка спричиняє чуму. Водночас цю інформацію незалежно не підтвердили. Росспоживнагляд заявив, що під час перевірки не виявив жодних проблем у лабораторії.

Прокремлівський Telegram-канал Mash також повідомив, що незадовго до смерті Шипілова їздила у відрядження до Бурятії, де є природні осередки чуми. Однак голова республіки заявив, що жінка взагалі не приїжджала до Бурятії. За іншою ранньою версією, Шипілова нібито повернулася з Таїланду.

Тим часом колишні колеги Шипілової не погоджуються з цією версією. У коментарі «Сибирь.Реалии», проєкту Радіо Свобода, вони зазначили, що в безпечній зоні скляні пробірки не використовували. За їхніми словами, працівники обов’язково мали носити захисне спорядження, а щеплення від чуми вимагали навіть від стажистів.

До того ж видання пише, що є питання і до часу, який минув між можливим контактом і госпіталізацією Шипілової. За повідомленнями, востаннє вона була в інституті 25 вересня, а до лікарні потрапила через чотири дні.

За даними CDC, після зараження первинною легеневою чумою симптоми зазвичай з’являються протягом одного-трьох днів. Російські рекомендації називають середній термін від двох до чотирьох днів і допускають довший період у деяких випадках.

Тому чотири дні самі по собі не дають змоги ані підтвердити, ані виключити зараження чумою.

Водночас російська влада відреагувала на смерть Шипілової дуже масштабно, незалежно від того, що саме стало причиною її смерті.

Як пише «Сибирь.Реалии», після смерті жінки понад 60 працівників інституту не випускали з будівлі. Одне з джерел видання розповіло, що співробітникам доводилося спати на підлозі та стільцях, а родичі передавали їм їжу через контрольно-пропускний пункт.

Спочатку близько 200 людей, які могли контактувати з померлою, взяли під нагляд лікарів або ізолювали.  У районній лікарні Шелехова обмежили проведення планових операцій. На Іркутському алюмінієвому заводі працівників зобов’язали носити маски.

Директор підприємства пояснив це «суперечливими повідомленнями» про можливий випадок чуми.

Пацієнт Іркутської міської клінічної лікарні № 1 розповів, що людям у лікарні повідомили про можливі обмеження на строк до шести днів. У російських санітарних правилах саме такий термін передбачений для спостереження у випадках, пов’язаних із чумою.

Як пише Newsweek, залишається питання, навіщо російські органи охорони здоров’я застосовували правила для випадків чуми, якщо згодом заявили, що чуму та можливу лабораторну аварію виключили.

Чуму спричиняє бактерія Yersinia pestis. Це гостра інфекційна хвороба, яка має три основні форми — бубонну, септичну та легеневу. Найбільшу небезпеку становить легенева форма, оскільки вона може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Востаннє випадок чуми в Росії офіційно зафіксували у 2016 році на Алтаї. Тоді захворів 10-річний хлопчик, який обробляв тушу бабака та заразився через пошкоджену шкіру. Завдяки своєчасному лікуванню хлопчик вижив.

Щодо України, у Центрі громадського здоров’я заявили, що наразі ризик оцінюють як дуже низький. Випадків чуми серед людей в Україні не фіксували понад сто років. Водночас у Центрі наголосили, що відсутність захворювань не означає відсутності готовності системи охорони здоров’я до можливої загрози.

Світ