ЄС розробляє план реагування на гібридну атаку з масовими жертвами — Politico

07 жовтня 2026 р. 08:41

07 жовтня 2026 р. 08:41

Країни ЄС обговорюють те, як Євросоюз повинен реагувати на масштабну гібридну атаку , внаслідок якої можуть загинути люди. Така ситуація, за словами дипломатів та чиновників ЄС, виглядає дедалі ймовірнішою, пише Politico .

Однак підготовчі заходи виявляють розбіжності щодо того, яку саме роль має відігравати ЄС у питаннях безпеки та чи не дублює Євросоюз функції НАТО.

Обговорення сценарію смертельної гібридної атаки відбувалися протягом останніх тижнів серед послів ЄС, які збиралися в “закритому форматі”, тобто без телефонів і помічників. За словами дипломатів та чиновників, дискусії активізувалися після виявлення у серпні в аеропорту Лейпцига дрона з вибухівкою.

Хоча ЄС роками обговорює такі сценарії, презентувавши набір інструментів, спрямований на координацію реагування на кібератаки, втручання у вибори та диверсії, — нові обговорення зосередилися на ризику серйозніших гібридних атак, які можуть призвести до масових жертв. Двоє дипломатів зазначили, що зустріч послів ЄС минулої середи, 30 вересня, була присвячена саме таким сценаріям.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за словами ЄС, Москва посилила кампанію кібератак, диверсій та інших таємних операцій на території всього Євросоюзу.

“Європейські демократії стикаються зі зростанням кількості загроз. Ми посилюємо наші можливості щодо передбачення та виявлення загроз, вдосконалюємо систему раннього попередження та забезпечуємо, щоб Європа могла швидко й колективно реагувати, коли нашу демократію випробовують на міцність”, — заявив Politico єврокомісар з питань юстиції Майкл Макграт.

За словами одного з чиновників ЄС, переговори між дипломатами та міністрами зосереджувалися на розгортанні груп швидкого реагування, виділенні грошей із національних бюджетів для надання допомоги постраждалій державі, а також на тому, як мають комунікувати керівники інституцій Євросоюзу.

“Ми маємо бути готовими до чогось серйозного. На жаль, події в Лейпцигу показали нам, що дуже серйозний інцидент із численними жертвами є цілком можливим”, — зазначив високопоставлений дипломат ЄС.

“З огляду на масштаб та інтенсивність дій Росії, жертви неминучі — рано чи пізно. Це просто удача, що їх поки що не було”, — заявив інший представник ЄС.

“Заплутана ситуація”

ЄС потерпає від майже щоденних повідомлень про так звані гібридні атаки — термін, який ЄС і НАТО використовують для опису підривної діяльності, що не досягає рівня прямого військового конфлікту. У вівторок, 6 жовтня, дрони атакували торговельні судна біля берегів Болгарії: кількох моряків оголосили зниклими безвісти.

Це сталося після інциденту в аеропорту Лейпцига, підозрілої пожежі на наземній станції Starlink у Польщі, а також регулярних порушень повітряного простору.

“Цілком очевидно, що, коли Росія використовує дедалі смертоносніші засоби, щоб перевірити нашу готовність і бажання вживати контрзаходів, у якийсь момент будуть жертви. Колись, навмисно чи ненавмисно, саме це й трапиться”, — зазначає директорка Європейського центру з протидії гібридним загрозам Тейя Тійлікайнен.

Якщо кілька громадян країн ЄС або НАТО загинуть унаслідок імовірної гібридної атаки, тиск на обидві організації з вимогою вжити заходів буде надзвичайним.

“Ми дуже побоюємося, що в якийсь момент загине хтось із громадян країн-союзників”, — зазначив один із дипломатів НАТО, додавши, що внаслідок такої ситуації виникне “дуже сильний тиск” з метою вжити заходів.

Проте дискусії на рівні ЄС викликають критику з боку деяких країн-членів, які вважають, що Євросоюз перевищує свої повноваження у сфері безпеки та потенційно дублює основні функції НАТО.

“Це може спричинити значну плутанину серед людей, які ухвалюють рішення, на всіх рівнях. Якщо виникне плутанина або дублювання, це може уповільнити процес ухвалення рішень, що матиме свої наслідки, адже час завжди має вирішальне значення”, — зазначила наукова співробітниця RUSI та колишня речниця НАТО Оана Лунгеску.

Ще однією проблемою, за словами кількох дипломатів, є відсутність у ЄС захищених каналів зв’язку та побоювання, що конфіденційна інформація, якою обмінюються під час зустрічей послів, може потрапити у відкритий доступ. Повідомлення про те, що колишній міністр закордонних справ Угорщини поділився змістом переговорів на рівні лідерів зі своїм російським колегою, лише поглибило такі побоювання. Це змусило країни ЄС обмежувати обмін справді конфіденційною інформацією форматами НАТО.

“Мій уряд дуже обережно ставиться до обміну конфіденційною розвідінформацією в Coreper (Комітет постійних представників — ред.) чи навіть у залі засідань лідерів. Ця інформація потрапляє у ЗМІ або одразу надходить до Москви”, — зазначив дипломат однієї з країн східного флангу.

Ця реакція збігається з зусиллями очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, спрямованими на зміцнення авторитету ЄС у питаннях безпеки.

У промові “Про становище ЄС” колишня міністерка оборони Німеччини запропонувала “протокол надзвичайних заходів безпеки”, який допоможе країнам ЄС координувати дії саме в тому сценарії, що зараз обговорюється. За словами двох дипломатів, цей протокол, разом із пропозицією фон дер Ляєн щодо створення “Європейської ради безпеки”, має бути включений до нової стратегії безпеки ЄС, яку планують представити на початку листопада.

Однак кілька дипломатів висловили заперечення, стверджуючи, що на впровадження цих заходів знадобиться кілька місяців і що вони потенційно дублюватимуть функції, які вже існують у ЄС.

Замість створення нових форматів, які ускладнюють ситуацію, один із високопоставлених дипломатів зазначив, що ЄС повинен зосередитися на тих інструментах реагування на кризи, які він уже має.

“У нас уже є механізми. Ми маємо Інтегровану політичну реакцію (IPCR), яка дуже добре спрацювала під час пандемії та інших криз”, — сказав дипломат.

Путіну байдуже

IPCR, створена в межах Лісабонського договору, дозволяє країні, яка головує в ЄС на ротаційній основі, на прохання постраждалої держави скликати надзвичайні засідання за участю експертів з НАТО, ООН або інших міжнародних організацій.

У разі масштабної гібридної атаки відповідальність за вибір найкращого шляху дій залишається за постраждалою країною. Франція застосувала статтю 42.7 Договору про ЄС після терактів у “Батаклані” 2015 року — це єдиний випадок застосування положення про взаємну допомогу. Однак Лунгеску зазначає, що це було “політичне рішення” Парижа, яке не призвело до значних проявів взаємної допомоги, окрім координації розслідувань терористичних актів між Францією та Бельгією.

Щоб уникнути плутанини щодо розподілу обов’язків під час подій із масовими жертвами, Лунгеску вважає, що обидві сторони повинні розділити завдання: НАТО має займатися обміном розвідданими та військовим стримуванням, а ЄС — зосередитися на цивільних заходах реагування.

На думку Тійлікайнен, зусилля ЄС щодо координації реагування на гібридні атаки є корисними в певних межах.

“Однак їх не можна порівняти із заходами щодо забезпечення стійкості на національному рівні, такими як фінський підхід комплексної безпеки”, — додала вона.

Лунгеску також наголосила, що Москва не бачить різниці між НАТО та ЄС.

“Чесно кажучи, (російському диктатору Владіміру — ред.) Путіну байдуже, хто ухвалює рішення: Coreper чи Північноатлантична рада. Москва так не мислить”, — додала Лунгеску.

Олексій Іжак у статті “Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію ” попереджав, що без проактивної реакції Європа може зазнати значно серйозніших для себе наслідків. Складність, за його словами, в тому, що механізм відбиття російської гібридної агресії має бути реалізований одночасно в НАТО, ЄС і національних урядах. Європа над цим працює, але, здається, повільніше, ніж РФ модернізує свої інструменти гібридного нападу. І якщо Росія зараз наближається до збройного нападу, то це не тому, що Європа становить загрозу, а тому, що Москва вважає: Європа дозріває до ролі жертви, і зручні обставини для російського нападу можуть скластися, зазначав Іжак.

Світ