Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса

14 квітня 2026 р. 08:47

14 квітня 2026 р. 08:47

Хвороба Шагаса: факти, які варто знати

Хвороба Шагаса, також відом а як американський трипаносомоз – паразитарна інфекція, збудником якої є найпростіші Trypanosoma cruzi .

У світі інфіковано понад 7 мільйонів людей, і щороку від інфекції помирає понад 10 000 хворих. Поширеність хвороби Шагаса в усьому світі зростає, проте головні осередки інфекції перебувають у ендемічних районах  Латинської Америки, у яких основним чинником поширення інфекції є комахи-переносники. Випадки захворювання спостерігаються у 44 країнах (включаючи Канаду, Сполучені Штати Америки, багато європейських країн та деяких країн Західної частини Тихого океану, Африки та Східного Середземномор'я).

П аразити передаються, головним чином, через інфіковані продукти життєдіяльності кровососних тріатомових клопів. Типовими місцями проживання цих комах служать тріщини у стінах чи покрівлі житлових будинків та таких побутових будівель, як курники, загони для худоби та складські приміщення . Вдень комахи ховаються, активні вночі та харчуються кров'ю тварин та людини. Як правило , для укусів клопи вибирають відкриті ділянки шкіри, наприклад обличчя, і випорожнюються поряд із місцем укусу. Паразити проникають в організм людини з випорожненнями клопів внаслідок машинального розчісування місця укусу або через інші пошкодження шкірного покриву, а також через очі чи рот. Паразит також здатний інфікувати тварин; одним з найпоширеніших диких резервуарів інфекції вважається звичайний опосум.

Зараження  також може відбуватися:

- при вживанні харчових продуктів або напоїв, забруднених зараженими  випорожненнями триатомових клопів або сумчастих ссавців - цей шлях зараження найчастіше викликає спалахи хвороби;

- при вагітності чи під час пологів;

- при переливанні крові чи препаратів крові;

- при трансплантації деяких органів (наприклад, серця чи нирок);

- внаслідок порушення біологічної безпеки у лабораторіях.

У хвороби Шагаса дві стадії. Перша гостра фаза триває близько двох місяців після зараження. Хоча в кровоносній системі може циркулювати велика кількість паразитів, симптоми захворювання в більшості випадків відсутні або носять стертий і неспецифічний характер (підвищення температури тіла, біль голови, збільшення лімфатичних вузлів, блідість, м'язовий біль, задишка, набряки та болі в ділянці живота або грудей). Набагато рідше після укусу триатомовими клопами виявляються такі характерні початкові ознаки захворювання, як ураження шкіри .

У хронічній стадії хвороби паразити концентруються, головним чином, у тканинах серця або м'язах травного тракту. Протягом 10-30 років з моменту зараження , третин а хворих почина є страждати на порушення серцевої діяльності, а приблизно кожен десятий - шлунково-кишковими, неврологічними або поєднаними розладами.

Хвороба Шагаса піддається лікуванню за умови раннього призначення протипаразитарної терапії у гострій фазі хвороби.

Повна ліквідація цього захворювання неможлива через велику чисельність паразитів та інфікованих ними диких тварин  у країнах Америки. Натомість завданнями громадської охорони здоров'я  є  припинення передачі паразита людині, своєчасне надання медичної допомоги інфікованим та довічний медичний нагляд за пацієнтами.

Вакцини проти хвороби Шагаса немає. Н айбільш ефективним методом профілактики хвороби є боротьба з переносниками, що дозволяє зменшити контакти між людьми та комахами-переносниками.

Залежно від географічного району ВООЗ рекомендує такі підходи до профілактики та контролю інфекції:

- забезпечення своєчасного доступу до послуг діагностики, лікування та спостереження;

- скринінг новонароджених та старших дітей, народжених від інфікованих матерів;

- скринінг донорів крові;

- розпилення інсектицидів залишкової дії у житлових приміщеннях та на прибудинковій території;

- модернізація житла та покращення санітарно-гігієнічних умов для попередження зараження житлових приміщень паразитами;

- використання індивідуальних засобів профілактики, наприклад сіток, і дотримання правил гігієни при приготуванні, транспортуванні, зберіганні та споживанні їжі.

- поширення інформації та санітарна освіта населення та медичних працівників.

Житомирські